Ухвала
10 лютого 2021 року
місто Київ
справа № 303/7630/19
провадження № 61-1294ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича; державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі - Торжаш Вікторія Ласлівна, ОСОБА_3 , про скасування протоколу про проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,
21 січня 2021 року засобами поштового зв'язку приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, повний текст якої складено 23 грудня 2020 року, у цивільній справі № 303/7630/19.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В касаційній скарзі заявник вказує про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Також касаційна скарга містить посилання на те, що суд першої інстанції не проводив огляд (дослідження) доказів, поданих позивачем.
При цьому підстава передбачена пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) застосовується лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Отже у разі посилання на наявність підстав для скасування судового рішення передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі одночасно має бути наведена та обґрунтована хоча б одна із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Вказані недоліки мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у цивільній справі № 303/7630/19 залишити без руху.
Встановити приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Д. А. для усунення недоліків касаційної скарги
строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович