10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 810/1379/16
адміністративне провадження № К/9901/3667/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 810/1379/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» (далі - ТОВ «Нік-Електроніка») звернулося до суду з позовом, в якому просило, з урахуванням зміни позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2015 року № 0001612204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 658 747,50 грн, з яких 4 439 165 грн - за основним платежем та 2 219 582,50 грн - штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2020 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року позов задоволено.
10 серпня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «Нік-Електроніка» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій воно просило стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 658, 75 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, заяву ТОВ «Нік-Електроніка» про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 810/1379/16 задоволено. Стягнуто на користь ТОВ «Нік-Електроніка» витрати на правову допомогу в сумі 6 658, 75 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Не погодившись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.
Дослідивши подану касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку порушення строків на звернення із заявою про стягнення судових витрат.
Водночас посилання скаржника на частину третю статті 152 КАС України є недоречним, оскільки зазначена стаття регламентує вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 810/1379/16 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов