09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № ЗД/380/54/20
адміністративне провадження № К/9901/929/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № ЗД/380/54/20 за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у якій просив суд заборонити Міністерству юстиції України, до вирішення справи по суті позовних вимог, вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 7 жовтня 2020 року, прийнятого за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову задоволено:
- заборонено Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 7 жовтня 2020 року, прийнятого за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У своїй касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Так, зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, скаржник, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, помилково послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження зазначені в абзаці першому частини четвертої статті 328 КАС України стосуються лише випадків оскарження судових рішень, встановлених частиною першою статті 328 КАС України і не можуть бути застосовані до ухвал, передбачених частиною другою статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Міністерства юстиції України належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №ЗД/380/54/20.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 14 січня 2021 року №5-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № ЗД/380/54/20 за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду