09 лютого 2021 року
Київ
справа №200/4346/20-а
адміністративне провадження №К/9901/2868/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, позов задоволено.
21.01.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ДПС у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначило пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо:
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається також на пункт 3 частини другої статті 353 КАС, та обґрунтовує зазначену підставу такими обставинами: суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини у справі на підставі недопустимих доказів, а саме: документів, яких не було на час проведення перевірки (перевірка була проведена 02.01.2020, а документи, які суд визнав доказом неправомірного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2020 № 0000260505 за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», були складені 08.01.2020).
При цьому, відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Довід ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 353 КАС, фактично стосується пункту 4 частини другої статті 353 КАС, який відповідачем у касаційній скарзі не зазначається. У зв'язку з чим, ГУ ДПС слід уточнити підставу касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 353 КАС.
Стосовно підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС доводів не наводить. Відповідач не вказує, які саме норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) судами попередніх інстанцій і щодо яких Верховний Суду наразі не зробив висновок.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, частинами другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду