10 лютого 2021 року
м. Київ
справа №211/1823/18 (2-а/211/105/18)
адміністративне провадження №К/9901/66946/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Юрко І.В.)
у справі №211/1823/18
за позовом ОСОБА_1
до старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
В травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича (далі - відповідач, Крамар Р.П. , скаржник) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Скасовано постанову серії БР № 196243 від 23 квітня 2018 р. винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамарем Романом Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КупАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовлено
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності пошкоджень та невідповідностей ДСТУ саме у межі розташування світлофорної сигналізації або дорожніх знаків 1.29, 1.30 чи шлагбаумів.
Ухвалою судді-доповідача Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку .
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого інспектора Управління патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 28 серпня 2018 року по справі №211/1823/18 (2-а/211/105/18) за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Управління Патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що копію ухвали про залишення без руху разом із супровідним листом направлено на адресу відповідача та вручено останньому 01 листопада 2018 року, проте у встановлений судом строк, та на теперішній час недоліки зазначені в ухвалі скаржником не усунуто. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого інспектора Управління патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 28 серпня 2018 року по справі №211/1823/18 (2-а/211/105/18) слід відмовити.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
03 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги старший інспектор Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітан поліції Крамар Роман Петрович зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що рішення суду першої інстанції від 28.08.2018 було відправлено лише 18.09.2017, а не невідкладно та отримано відповідачем 24.09.2018. Окрім того, скаржник підкреслює, що заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, як на підставу виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, було направлено 05.11.2018. Однак, суд апеляційної інстанції, не дочекавшись находження даної заяви, виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Позивачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року касаційну скаргу старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича призначено до касаційного розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України: Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частина 3 статті 299 КАС України: Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частина 1 статті 286 КАС України: адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частина 4 статті 286 КАС України: апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд (далі - Суд) виходить з того, що за приписами частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 серпня 2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Управління Патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 28 вересня 2018 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто з пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Окрім того, відповідач у апеляційній скарзі, посилаючись на направлення судом першої інстанції рішення у справі лише 18.09.2018 та отримання його скаржником 24.09.2018, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи судом першої інстанції, що підтверджується поданням скаржником відзиву на адміністративний позов, особистим отримання повістки про виклик до суду на 28.08.2018, не вчиняв ніяких активних дій для з'ясування результату розгляду справи.
Більше того, в матеріалах справи наявна заява Крамара Р.П. від 28.08.2018 (що є датою ухвалення рішення судом першої інстанції) про розгляд справи без його участі.
Суд вважає за доцільне наголосити, що, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31 серпня 2018 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/76081515), а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цього рішення.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Також, Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали позивачу ознайомитись та отримати повний текст рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року безпосередньо у суді першої інстанції.
Вказане підтверджується правовою позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №1740/2132/18.
Відтак, зважаючи на наведене, Суд зазначає, що апеляційний суд обґрунтовано не визнав поважними причини пропуску відповідачем строку подання апеляційної скарги та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Стосовно доводів скаржника щодо того, що суд апеляційної інстанції, не дочекавшись находження заяви відповідача від 05.11.2018, поданої на усунення недоліків, постановив 19.11.2018 ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, то Суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без руху отримана 01.11.2018, тобто саме з цієї дати розпочався, визначений судом, десятиденний термін для усунення недоліків.
Тому, враховуючи десятиденний строк для усунення недоліків, визначений ч. 3 ст. 298 КАС України та п'ятиденний строк для вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження з дня закінчення строку на усунення недоліків, передбачений ч. 3 ст. 299 КАС України, Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не допустив процесуального порушення терміну постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Окірм того, Суд звертає увагу, що заява відповідача від 05.11.2018 про усунення недоліків отримана судом апеляційної інстанції 22.11.2018, тобто через три дні після постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи старшого інспектора Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349-356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу старшого інспектора Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капітана поліції Крамара Романа Петровича залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі 211/1823/18 (2-а/211/105/18) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова