09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 240/5246/20
адміністративне провадження № К/9901/3330/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 240/5246/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки від 02.03.2020 №18-301вих-20, виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 82% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної у довідці від 02.03.2020 № 18- 301вих-20, виданої прокуратурою Житомирської області, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-301 вих-20;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2020, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон №1697-VII) у розмірі 82% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної у довідці від 02.03.2020 № 18-301 вих-20, виданої прокуратурою Житомирської області, з урахуванням раніше проведених виплат;
- в решті позовних вимог відмовлено.
01.12.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2020 касаційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, надання документу про сплату судового збору та наведення підстав касаційного оскарження які визначені статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України, оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скаргу, у встановлений судом строк, в частині уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції та наведення підстав касаційного оскарження які визначені статтею 328 КАС України не усунуті.
29.01.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 240/5246/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа