09 лютого 2021 року
Київ
справа № 380/3484/20
адміністративне провадження № К/9901/3124/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі № 380/3484/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенерифо» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості,
27.01.2021 до суду надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості. З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною договору (перший метод). Галицькою митницею Держмитслужби прийняті рішення про коригування митної вартості, яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу. Внаслідок прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості, сума додатково сплачених митних платежів склала 156452,68 грн, як зазначає сам відповідач у касаційній скарзі.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
З огляду на різницю митної вартості, різниця митних платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент звернення позивача до суду (210 200 грн).
На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі цитуючи норму частини п'ятої статті 328 КАС України з окремим виділенням і підкресленням підпункту "а", скаржник зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також скаржник посилається на необхідність відступу від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17, від 14.08.2019 у справі № 820/1617/17 та застосованому судом апеляційної інстанції.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
У цій справі судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом. Підстави для відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у касаційній скарзі не наведені, а колегією суддів - не встановлено.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі № 380/3484/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенерифо» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко