09 лютого 2021 року
Київ
справа №822/1672/18
адміністративне провадження №К/9901/68516/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши матеріали адміністративної справи № 822/1672/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
В касаційній скарзі наявне клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стосовно проведення касаційного розгляду адміністративної справи за її участю.
Вирішуючи дане клопотання, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справи до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Враховуючи викладене, у клопотанні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.
Суддя-доповідач згідно із статтею 340 КАС України провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та дійшов висновку про можливість розгляду справи в попередньому судовому засіданні.
Керуючись статтями 248, 340, 343, 355 КАС України,
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення її участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити.
Закінчити підготовчі дії в адміністративній справі № 822/1672/18.
Призначити розгляд цієї справи у попередньому судовому засіданні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 лютого 2021 року у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Желєзний