08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 808/5924/14
адміністративне провадження № К/9901/2237/21
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №808/5924/14 за позовом Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
18 січня 2021 року Офіс великих платників податків ДПС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №808/5924/14.
Касаційна скарга не відповідає вимогам закону.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник, як на підставу відкриття касаційного провадження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з тим, відповідач не зазначає, щодо якої норми права відсутній такий висновок та не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №808/5924/14 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Б. Гусак