ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
09 лютого 2021 року м. Київ№ 320/10180/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування ППР № 0395621213 від 15.05.2019.
Ухвалою суду від 01.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з виявленням факту пропуску строку звернення до суду, ухвалою від 28.01.2021 позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний строк на усунення недоліків.
На виконання згаданої ухвали позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку (клопотання), вмотивоване наступним.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду 18.07.2020. Позовну заяву залишено без руху ухвалою від 14.09.2020 з підстав несплати судового збору. У подальшому, 03.11.2020 позовну заяву повернуто через неусунення позивачем недоліків.
Причини несплати судового збору пояснює затримкою платежів із казначейства, що пов'язане з карантином на території України.
Надаючи оцінку викладеним причинам пропуску строку звернення з позовною заявою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів у певних правовідносинах).
Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Аналіз ст. 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Отже, зазначений у п. 102.1 ст. 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Оскільки норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в п. 2 ст. 122 КАС України та становить шість місяців.
Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.
Із матеріалів справи убачається, що оскаржуване ППР датоване 15.05.2019, а вперше до суду позивач звернувся 18.08.2020, про що зазначає у клопотанні.
Активні спроби звернення до суду, за певних умов, можуть визнаватись як поважна причина пропуску строку звернення, водночас, за викладеною вище позицією, подання позову 18.08.2020 здійснено також з порушенням процесуальних часових меж.
Стосовно проміжку часу з 15.05.2019 по 18.08.2020 позивачем не наведено жодних обставин, які можливо визнати як поважні.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивач не скористався наданим правом на подання пояснень щодо поважності причин пропуску строку в повній мірі, звертаючи увагу на відсутність будь-якого мотивування поданого клопотання за період з 15.05.2019 по 18.08.2020, підстави для визнання таких причин поважними відсутні.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Резюмуючи наведене, викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду слід визнати неповажними, а позов залишити без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241- 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
2. Роз'яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає особі повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. М. Шевченко