1/1443
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2021 року м. Київ № 640/29440/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т»
до Головного управління ДПС у місті Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» (надалі - позивач) (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 47/49) до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1) (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2) (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 26 від 31.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у реєстрації якої відмовлено згідно рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податковим органом безпідставно віднесено операції позивача та саме товариство до ризикових, безпідставно зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної та в подальшому безпідставно відмовлено у її реєстрації.
За твердженнями позивача, в нього в наявності усі первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, а тому у відповідача 1 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.
Позивач з рішенням суб'єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що податкова накладна, реєстрацію якої було зупинено, не відповідає умовам критерію пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг надання послуг до переліку ризикових.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення операцій, оскільки не можливо встановити реальність проведених розрахунків, що в свою чергу ставить під сумнів операції. Оскільки на переконання представника податкового органу, будь-яка господарська операція має бути підтверджена належної та допустимої первинної документацією.
Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності спірного рішення, прийнятого в спосіб та в межах наданих повноважень, зазначив, що відповідачем, здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з контрагентами позивача, що мають ознаки фіктивності та є ризиковими платниками податків.
Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій податковий орган діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» (код ЄДРПОУ 38746437) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18 липня 2013 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 1 068 102 0000 034296.
Видами економічної діяльності товариства є: КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (основний); КВЕД 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
01 січня 2020 року між ТОВ «ГРАДУС-Т» (надалі - Виконавець) та ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» (надалі - Компанія), з огляду на збільшення обсягів товару Компанії, а саме продукції з ТМ «Coca-Cola», «Fanta», «Sprite», «BonAqua», «Schweppes», «FUZETEA», «Rich», «RICH KIDS», алкогольної продукції компанії «Brown-Forman», «The Edrington Group» та ін. (надалі - Продукція), що призводить до збільшення доходу Компанії, і є невід'ємною частиною її господарської діяльності, а також оскільки Виконавець придбає Продукцію у Компанії на підставі договору поставки № 2210035363 від 01.01.2020 та/або у дистриб'ютора: ТОВ «АНД-ГРУП» (надалі -Дистриб'ютор) з яким у Компанії укладено дистриб'юторський договір, на підставі договору поставки № 3470 від 04.09.2017, укладено Договір про надання послуг № 2210035363 (надалі - Договір № 2210035363 від 01.01.2020).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 2210035363 від 01.01.2020, Виконавець, з метою збільшення обсягів збуту Продукції, зазначеної в п. 1.2 Договору, надає Компанії послуги, перелік яких погоджується Сторонами у додатках до даного Договору, які є невід'ємною його частиною (надалі - Послуги).
Відповідно до п. 1.2 Договору № 2210035363 від 01.01.2020, асортимент Продукції, щодо якої надаються послуги та розраховується об'єм закупівель, зазначається у додатках до даного Договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору № 2210035363 від 01.01.2020, Виконавець зобов'язується розміщувати Продукцію в Точках продажу на умовах, визначених у додатках до Договору. Також, Виконавець зобов'язується розміщуватись в Точках продажу холодильне та/або торгове обладнання Компанії, якщо таке розміщення Сторони передбачили умовами відповідного додатку до Договору.
Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору № 2210035363 від 01.01.2020 Виконавець зобов'язується надавати Компанії послуги з просування її продукції, а саме:
- розміщувати Товари Компанії на першому місці по напрямку руху покупців на рівні очей серед іншої продукції постачальників у відповідній категорії товарів (стелаж: солодких напоїв, питних вод, холодних напоїв, енергетичних напоїв та соків). Розмір винагороди за вказані послуги дорівнюватиме 1300 грн. (за кожну точку продажу);
- розміщувати Товари Компанії на вітринах Виконавця серед іншою продукції постачальників у відповідній категорії товарів згідно наступної долі: солодкі напої - 99% від загального обсягу продукції цієї категорії у певній Точці продажу; енергетичні напої - 99% від загального обсягу продукції цієї категорії у певній Точці продажу; соки та нектари - 99% від загального обсягу продукції цієї категорії у певній Точці продажу; мінеральні і столові води - 50% від загального обсягу продукції цієї категорії у певній Точці продажу; кат. холодних чаїв - 99% від загального обсягу продукції цієї категорії у певній Точці продажу. Дотримання стандартів мерчандайзингу при викладці продукції всередині розміщеного обладнання. Товар Компанії має займати не менш ніж 0,5 м. в ширину та має бути розміщений не вище 2 м у висоту. Розмір винагороди за вказані послуги дорівнюватиме 3 000 грн. (за кожну точку продажу).
Оплата зазначених послуг повинна здійснюватися щомісячно (один раз в місяць) до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі Актів наданих послуг та належним чином оформленого рахунку-фактури, виставленого Виконавцем. Надання відповідних послуг стосується всіх категорій товарів, окрім алкогольної продукції.
Відповідно до п. 1.4 Договору № 2210035363 від 01.01.2020, послуги надаються Виконавцем у всіх існуючих точках продажу Виконавця та/або третіх осіб, з якими Виконавець перебуває у законних правовідносинах та які надали дозвіл на надання Послуг (партнери за договором, прикл.: франчайзингу, тощо); перелік таких точок продажу наведених у відповідних додатках до Договору (надалі - «Точки продажу»). Виконавець також зобов'язується надавати Послуги у інших Точках продажу, які будуть відкриті Виконавцем (та/або залучені Виконавцем на договірних засадах) під час даного Договору та внесені до нього, шляхом підписання Сторонами відповідних додатків до Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами додатково.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у відповідності до умов Договору № 2210035363 від 01.01.2020, Виконавцем повинні надаватися послуги Компанії у 31 точці продажу Виконавця, які знаходяться у місті Києві та місті Борисполі.
У період з 25.04.2020 по 22.05.2020 Виконавцем надано Компанії послуги, передбачені п. 3 Додатку № 1 до Договору № 2210035363 від 01.01.2020, у повному обсязі, на всіх вказаних в договорі точках продажу.
За результатами надання вказаних послуг, 31.05.2020 уповноваженими представниками ТОВ «ГРАДУС-Т», як Виконавця, та ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД», як Замовника, складено та підписано Акт приймання-передачі послуг № ЦБ-29.
Зі змісту вказаного Акта вбачається, що у зазначеному періоді Виконавцем було надано Компанії послуги, передбачені умовами Договору № 2210035363 від 01.01.2020, на загальну суму 133 300 грн., у тому числі ПДВ 22 216,67 грн. (31 точка продажу х (1300 грн. + 3000 грн.).
За період з січня по липень 2020 року ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» сплачено ТОВ «ГРАДУС-Т» за Договором про надання послуг № 2210035363 від 01.01.2020 загальну суму 814 478,98 грн., що підтверджується виписками АБ «УКРГАЗБАНК» по рахунку № НОМЕР_1 .
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, факт придбання товару, послуги з розміщення якого, надаються ТОВ «ГРАДУС-Т» в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, підтверджується укладеними з ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНД-ГРУП» (код ЄДРПОУ 34795962) Договорами поставки № 2210035363 від 01.01.2020 та № 3470 від 04.09.2017 відповідно.
На виконання умов Договору поставки № 2210035363 від 01.01.2020, у період з березня по квітень 2020 року ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» поставлено ТОВ «ГРАДУС-Т» товар на загальну суму 54 582,00 грн., з урахуванням ПДВ.
Факт поставки товару, а також його кількість та вартість підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які підписані та скріплені печатками Сторін, а саме видатковими накладними: №№ 2207599802, 2207600896, 2207600885 від 03.03.2020; № № 2207601657, 2207601932 від 04.03.2020; №№ 2207604298, 2207604113, 2207603814, 2207604109 від 05.03.2020; № № 2207605788, 2207605788 від 06.03.2020; №№ 2207608702, 2207608961, 2207609379 від 10.03.2020; №№ 2207610501, 2207611054 від 11.03.2020; № 2207612826 від 12.03.2020; № № 2207614378, 2207614689, 2207615368, 2207615568 від 13.03.2020; №№ 2207619280, 2207619262, 2207618319 від 17.03.2020; №207620068 від 18.03.2020; № 2207625006 від 20.03.2020; № № 2207631370, 2207631364, 2207631364 від 26.03.2020; №№ 2207634190, 2207634172 від 28.03.2020; №№ 2207651490, 2207651621 від 14.04.2020; №№ 2207653056, 2207653515 від 15.04.2020; № 2207654869 від 16.04.2020; № 2207656418 від 17.04.2020; № 2207657832 від 18.04.2020; №№ 2207659235, 2207659298, 2207659644 від 21.04.2020; № 2207660848 від 22.04.2020; №2207663174 від 23.04.2020; № 2207669272 від 28.04.2020; № 2207670314 від 29.04.2020.
На виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та умов Договору № 2210035363 від 01.01.2020, на першу подію (на дату відвантаження ТОВ «ГРАДУС-Т» товару) ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №№ 5599802, 5600896, 5600885 від 03.03.2020; №№ 5601657, 5601932 від 04.03.2020; №№ 5604298, 5604113, 5603814, 5604109 від 05.03.2020; №№ 5605962, 5605788 від 06.03.2020; №№ 5608702, 5608961, 5609379 від 10.03.2020; №№ 5610501, 5611054 від 11.03.2020; № 5612826 від 12.03.2020; №№ 5614378, 5614689, 5615368, 5615568 від 13.03.2020; №№ 5619280, 5619262, 5618319 від 17.03.2020; № 5620068 від 18.03.2020; № 5625006 від 20.03.2020; №№ 5631370, 5631364, 5631364 від 26.03.2020; №№ 5634190, 5634172 від 28.03.2020; №№ 5651490, 5651621 від 14.04.2020; №№ 5653056, 5653515 від 15.04.2020; № 5654869 від 16.04.2020; № 5656418 від 17.04.2020; № 5657832 від 18.04.2020; №№ 5659235, 56599298, 5659644 від 21.04.2020; № 5660848 від 22.04.2020; № 5663174 від 23.04.2020; № 5659272 від 28.04.2020; № 5670314 від 29.04.2020.
В період з січня по червень 2020 року ТОВ «ГРАДУС-Т» здійснено оплату поставленого товару по Договору поставки № 2210035363 від 01.01.2020 на загальну суму 132 205,70 грн., що підтверджується виписками АБ «УКРГАЗБАНК» по рахунку № НОМЕР_2 та виписками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку № НОМЕР_3 .
На виконання умов Договору поставки № 3470 від 04.09.2017, в квітні 2020 року ТОВ «АНД-ГРУП» поставлено ТОВ «ГРАДУС-Т» товар на загальну суму 41 623,68 грн., з урахуванням ПДВ.
Факт поставки товару, а також його кількість та вартість підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які підписані та скріплені печатками Сторін, а саме видатковими накладними: №№ ЛБК-003074, ЕЛМ-018897, ЕЛМ-018875, ЕЛМ-018834, ЕЛМ-018870, ЕЛМ-018844, ЕЛМ-018948, ЕЛМ-018843, ЕЛМ-018860, ЕЛМ-018831 від 15.04.2020; №№ ЕЛМ-018966, ЕЛМ-019055, ЕЛМ-019046 від 16.04.2020; № ЕЛМ-003274 від 21.04.2020; №№ ЕЛМ-019834, ЕЛМ-019851 від 22.04.2020; №№ ЕЛМ-019970, ЕЛМ-019967 від 23.04.2020; № ЛБК-003560 від 28.04.2020; № ЕЛМ-020796 від 29.04.2020; №№ ЕЛМ-020937, ЕЛМ-020928 від 30.04.2020.
На виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та умов Договору поставки № 3470 від 04.09.2017, на першу подію (на дату відвантаження ТОВ «ГРАДУС-Т» товару) ТОВ «АНД-ГРУП» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № № 347, 1225, 1203, 1164, 1198, 1174, 1276, 1173, 1189, 1161 від 15.04.2020; № № 1289, 1343, 1338 від 16.04.2020; № 468 від 21.04.2020; № № 1818, 1835 від 22.04.2020; №№ 1926, 1923 від 23.04.2020; № 630 від 28.04.2020; № 2377 від 29.04.2020; № № 2487, 2481 від 30.04.2020.
В період з лютого по серпень 2020 року ТОВ «ГРАДУС-Т» здійснено оплату поставленого товару по Договору поставки № 3470 від 04.09.2017 на загальну суму 724 719,96 грн., що підтверджується виписками АБ «УКРГАЗБАНК» по рахунку № НОМЕР_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку № НОМЕР_3 .
Як зазначалося судом вище, у період з 25.04.2020 по 22.05.2020 ТОВ «ГРАДУС-Т» надано послуги ІНОЗЕМНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД», передбачені п. 3 Додатку № 1 до Договору № 2210035363 від 01.01.2020, у повному обсязі, на всіх вказаних в договорі точках продажу, загальною вартістю 133 300 грн.
Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на першу подію - оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, ТОВ «ГРАДУС-Т» 31.05.2020 складено податкову накладну за № 26 та в передбачений законом строк, а саме 01.06.2020, направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
02 червня 2020 року через електронний кабінет позивачем отримано квитанцію, в якій вказано, що реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена із зазначенням: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.05.2020 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
На виконання вимог податкового органу, зазначених у вищевказаній квитанції, ТОВ «ГРАДУС-Т» було направлено в електронному вигляді до Головного управління ДПС у місті Києві письмові пояснення разом з первинними документами, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 26 від 31.05.2020.
04 серпня 2020 року через електронний кабінет позивачу надійшло рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020.
Як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020, у вищезазначеному рішенні податковим органом було вказано: «ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».
Вважаючи, що при винесенні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної податковим органом були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, останній звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України).
У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 зазначеного Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 7, 10, Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019), господарська операція може бути визнана ризикованою у випадку відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Крім того, відповідно до пункту 11 зазначеного Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Натомість, зі змісту отриманої ТОВ «ГРАДУС-Т» квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020 вбачається, що податковим органом не дотримано вимоги пункту 11 зазначеного Порядку № 1165 та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У відповідній квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:
- відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;
- обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;
- переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що зупинена податкова накладна від 31.05.2020 № 26 не відповідає умовам критерію пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки в квитанції № 9122314625 від 02.06.2020 міститься лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг надання послуг до переліку ризикових.
Окрім викладеного суд зазначає, що висновок податкового органу про відсутність в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованим.
Послуги за кодом УКТ ЗЕД/ДКПП 73.11.19-00.00 могли надаватися в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, оскільки є результатом особистого вчинення дій ТОВ «ГРАДУС-Т» (його співробітниками), як виконавця наданих послуг.
Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України. За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, відповідно до закону, послуга не зводиться до самої дії або діяльності, а розглядається як окреме явище. З огляду на це, для послуг характерним є те, що вони мають наступні властивості:
- носять нематеріальний характер, а їх результат не набуває речового вигляду;
- тісно пов'язані з особою виконавця та процесом вчинення ним дій, здійснення діяльності;
- не збігаються із самими діями, здійсненням діяльністю виконавця, а існують як окреме явище.
Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.
Як вбачається з умов Договору № 2210035363 від 01.01.2020, ТОВ «ГРАДУС-Т», як Виконавцем, надаються послуги у торгових точках, що перебувають у користуванні останнього, що підтверджується доданими договорами оренди (суборенди) торгових точок із суб'єктами господарювання.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до штатного розкладу ТОВ «ГРАДУС-Т», затвердженого наказом директора № 02/01/20 від 02.10.20, підприємство має штат у кількості 41 співробітника, що дає змогу у повному обсязі належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за Договором № 2210035363 від 01.01.2020.
Крім того, факт придбання товару, послуги з розміщення якого, надавалися ТОВ «ГРАДУС-Т» в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, підтверджується укладеними з ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АНД-ГРУП» Договорами поставки № 2210035363 від 01.01.2020 та № 3470 від 04.09.2017 відповідно, а також складеними та зареєстрованими в ЄРПН за результатами придбання в рамках цих договорів товарів податковими накладними, інформація, щодо яких наявна у податкового органу.
В свою чергу, послуги, які надаються ТОВ «ГРАДУС-Т» в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, не потребують у виконавця таких послуг наявності транспортних засобів, складських приміщень, персоналу та техніки для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт. У зв'язку з цим, підприємством не надавалися документи щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Суд зауважує, що господарська діяльність позивача, що пов'язана з наданням послуг в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», не підлягає ліцензуванню.
В контексті викладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що первинні документи по господарській операції з надання послуг в спірний період в рамках Договору № 2210035363 від 01.01.2020, оформлені у чіткій відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88).
Водночас, податкова накладна оформлена згідно з нормами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Дослідивши та проаналізувавши зазначені первинні документи, суд встановив, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Також, суд наголошує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення ТОВ «ГРАДУС-Т» господарської операції, зазначеної в податковій накладній № 26 від 31.06.2020, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких і була складена відповідна податкова накладна.
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи факт надання позивачем документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ «ГРАДУС-Т» та ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД», суд дійшов висновку про наявність правових підстав для реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ГРАДУС-Т» подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 31.05.2020, реєстрацію якої було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Після чого, позивачем були подані до податкового органу пояснення та копії документів, на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.
В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від ТОВ «ГРАДУС-Т» письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень, не направляв.
Як було зазначено вище, в рішенні Комісії № 1793549/38746437 від 03.08.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020 вказано, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Однак, суд зауважує, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.
Таким чином, посилання на вказану підставу, в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Також, суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку ТОВ «ГРАДУС-Т» виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Однак, з рішення Комісії не зрозуміло, яку саме первинну документацію повинен був надати позивач на підтвердження надання послуг ІН «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» відповідно до Договору про надання послуг № 2210035363 від 01.01.2020, оскільки послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.
Враховуючи те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено переліку документів, необхідних для її реєстрації, що призвело до невідповідності вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності, у контролюючого органу була відсутня можливість прийняття негативного для ТОВ «ГРАДУС-Т» рішення з підстав невиконання ним відповідних вимог. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів, чого у даному випадку зроблено не було.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 300/148/19.
Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені письмові докази суд вважає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 31.05.2020 по відношенню до ТОВ «ГРАДУС-Т», прийняте без врахування усіх обставин та з порушенням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ГРАДУС-Т» № 26 від 31.05.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Поряд із цим, згідно із частиною 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;
Між тим ефективний засіб правового захисту, у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків».
Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. п. 2836, Series A № 18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Разом із тим за вимогами пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, приписами Порядку № 1246 чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, у відповідності до пункту 1 якого Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 21 серпня 2019 року № 682-р погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування здійснює Державна податкова служба України.
Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ «ГРАДУС-Т», з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 31.05.2020, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «ГРАДУС-Т» у цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020, а також зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 31.05.2020, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» № 26 від 31.05.2020, у реєстрації якої відмовлено згідно рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1793549/38746437 від 03.08.2020.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 47/49, код ЄДРПОУ 38746437) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 051,00 грн (тисяча п'ятдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
5. Стягнути користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДУС-Т» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 47/49, код ЄДРПОУ 38746437) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 051,00 грн (тисяча п'ятдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова