1/1139
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2021 року м. Київ № 640/16187/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ»
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
про визнання дій протиправними та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» (надалі - позивач), адреса: 01001, місто Київ, алея Героїв Небесної Сотні, будинок 1 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі - відповідач) адреса: 01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 628 «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», місто Львів (НР № 00293-м від 23 серпня 2018 року, на вид мовлення: багатоканальне ТБ, логотип «Z ZIK») від 21 травня 2020 року.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок неправомірно прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Національною радою, всупереч положенням Інструкції без дослідження належних доказів ознак порушення, було прийняте необ'єктивне рішення про призначення позапланової виїзної перевірки, з огляду на те, що будь-які документи, зокрема акти моніторингу Національною радою не досліджувались, жодні відеозаписи передач позивача не переглядались, акти моніторингу та інші результати моніторингу до оскаржуваного рішення не долучено
На думку позивача, з аналізу рішень та дій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не можливо встановити та дати оцінку обставинам чи проведено моніторинг мовлення Позивача із додержанням вимог Інструкції, ким цей моніторинг проведено, чи уповноваженими на це особами, чи використовувалось належне спеціалізоване технологічне обладнання, яким чином проводився аналіз отриманих результатів і які саме особи цей аналіз здійснювали. Не можливо встановити вид проведеного моніторингу залежно від мети - комплексний, тематичний чи вибірковий.
При цьому, позивач також звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваного рішення Національна рада не дотримувалась принципів, які покладені в основу її діяльності - законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень, визначених частиною 1 статті 3 закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Не погоджуючись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання дій протиправними та скасування рішення та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти аргументів викладених позивачем в позовній заяві, представником відповідача було подано відзив, в якому останній зазначає, що Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Представник відповідача зауважує, що акт моніторингу ефіру позивача за 09 травня 2020 року було складено уповноваженою особою Національної ради у передбачений законом спосіб, а саме спеціалізованим технологічним обладнанням для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм в Моніторинговому центрі Національної ради, а тому враховуючи викладене, виявлення ознак порушення під час здійснення моніторингу є законною підставою для здійснення позапланової перевірки, а також передусім для призначення позапланової перевірки.
При цьому, представник відповідача не погоджується з висновками позивача викладеними в позовній заяві про те, що вказаний проект рішення був винесений на розгляд та прийнятий в супереч вимогам чинного законодавства та інструкції, оскільки, при голосуванні про включення до порядку денного питання щодо призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» члени Національної ради визнали його невідкладним, у зв'язку з чим, на переконання представника відповідача, оскаржуване рішення відповідає вимогам приписів чинного законодавства України.
Крім того, представник відповідача звертає увагу, що відсутність процедури визнання рішення невідкладним, не може бути підставою для його скасування. Під час відкриття та затвердження порядку денного засідання Національної ради 21 травня 2020 року член Національної ради Ю.Зіневич запропонував додати до порядку денного ряд питань та розглянути їх як невідкладні у відповідності до пункту 3.2.2 Регламенту, серед інших і питання «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ».
Представник відповідача зауважує, що відповідно до пункту 3.5.13. Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради. Рішення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються не прийнятими.
Представник відповідача звертає увагу, що під час голосування про включення до порядку денного та визнання невідкладним питання «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23.08.2018, багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK») голосували «За» - 7, «Проти» - 0, «Утримались» - 1. Отже, рішення прийнято.
Таким чином, на переконання представника відповідача, оскаржуване рішення Національної ради ухвалене відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у спосіб визначений Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та з дотриманням Регламенту Національної ради.
Керуючись викладеними вище обставинами представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, з підстав необґрунтованості доводів позивача викладених у адміністративному позові.
Не погоджуючись з аргументами викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву, представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що у відзиві на позовну заяву поданої відповідачем фактично містить підтвердження факту прийняття оскаржуваного рішення на засіданні 21 травня 2020 року, проте не містить спростування позиції позивача і посилань на відповідні норми законодавства, які дозволяли Національній раді приймати оскаржуване рішення за цією процедурою.
Також, представник позивача зазначає, що з огляду на те, що під час розгляду на засіданні 21 травня 2020 року Національною радою, жодні відеозаписи передач позивача не переглядались та не досліджувались, яким чином уповноваженим органом було встановлено та надано оцінку обставинам чи проводився моніторинг мовлення позивача із додержанням вимог Інструкції, ким цей моніторинг проведено, чи уповноваженими на це особами, чи використовувалось належне спеціалізоване технологічне обладнання, яким чином проводився аналіз отриманих результатів і які саме особи цей аналіз здійснювали.
Також, в обґрунтування наданої відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що відзив на позовну заяву містить лише передрук змісту оскаржуваного рішення та не містить оцінки або спростування вказаних вище доводів позивача про відсутність належної аргументації, неможливість передчасного констатування наявності порушення.
Не погоджуючись з викладеними представником позивача доводами у відповіді на відзив, представником відповідача було подано заперечення в якому останній категорично не погоджуючись з доводами та аргументами зазначеними представником позивача зазначив, що акт моніторингу ефіру позивача за 09 травня 2020 року було складено уповноваженою особою Національної ради у передбачений законом спосіб, a саме спеціалізованим технологічним обладнанням для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм в Моніторинговому центрі Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, а тому враховуючи викладене, виявлення ознак порушення під час здійснення моніторингу є законною підставою для здійснення позапланової перевірки, а також передусім для призначення позапланової перевірки.
Таким чином, з урахуванням виявлених Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії є підставою для призначення позапланових перевірок.
Також, представник відповідача, як і у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час включення до порядку денного питання щодо призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23 серпня 2018 року, багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK») дане питання було визнано членами Національної ради як невідкладне у відповідності до пункту 3.2.2 Регламенту, що підтверджується Витягом із протоколу засідання Національної ради за 21 травня 2020 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» є юридичною особою, якій Національна рада видала ліцензію на мовлення HP № 00293-м від 23 серпня 2018 року (багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK»).
За результатами моніторингу мовлення ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (ліцензія на мовлення HP № 00293-м від 23.08.2018, логотип: «Z ZIK»), за 09 травня 2020 року уповноваженою особою відповідача було зафіксовано трансляцію (у часовому проміжку з 20:59 до 21:58) концерту «Белые журавли», присвяченого відзначенню Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, без зазначення імені автора чи авторів, назви й адреси виробника програми, що є ознакою порушення вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:
- частини п'ятої статті 6 (Дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім'я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми);
- пункту а) частини першої статті 59 (Телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії).
Надалі, 21 травня 2020 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було ухвалено рішення № 628, яким вирішено призначити позапланову виїзну перевірку діяльності ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23 серпня 2018 року), з метою перевірки дотримання вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: частини 5 статті 6; пункту а) частини 1 статті 59.
Не погоджуючись з вищевикладеним діями та рішенням уповноваженого органу щодо призначення позапланової виїзної перевірки позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань регулює Закон України «Про телебачення і радіомовлення».
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Варто зазначити, що до обов'язків телерадіоорганізації, відповідно до приписів частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» належить, зокрема:
- дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії;
- поширювати об'єктивну інформацію.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім'я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Також, відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Реалізація Національною радою своїх наглядових повноважень здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженої рішенням Національної ради від 08 лютого 2012 року за № 115, у редакції рішення Національної ради № 2127 від 09 листопада 2017 року (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 грудня 2017 року за № 1468/31336 та 05 грудня 2018 року за № 1468/31336 (надалі - Інструкція).
Суд в свою чергу звертає увагу, що Інструкція від 08 лютого 2012 року № 115, яка пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України, є діючим, чинним нормативно-правовим актом, що відповідає Конституції та законодавству України.
Так, відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції, Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).
Пунктом 3 розділу III даної Інструкції чітко визначені підстави для здійснення позапланових перевірок, серед яких, зокрема, виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 Розділу II Інструкції моніторинг телерадіопрограм телерадіоорганізацій передбачає:
- запис та збереження телерадіопрограм спеціалізованим технологічним обладнанням для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм;
- перегляд (прослуховування) записаних телерадіопрограм;
- аналіз отриманих результатів і складання акта моніторингу;
- зберігання записів телерадіопрограм (за необхідності).
Також, варто зазначити, що моніторинг мовлення, відповідно до Інструкції, здійснюється за технічними параметрами зазначеними у ліцензії.
З наявних в матеріалах справи доказів судом було встановлено, що моніторинг ефіру позивача за 09 травня 2020 року було здійснено головним спеціалістом відділу моніторингу Національної ради Бик Н. Г., за допомогою спеціалізованого технологічного обладнання для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм в Моніторинговому центрі Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2.
В свою чергу суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 6 статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» працівники апарату Національної ради є державними службовцями.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях.
Так, судом встановлено, що рішенням Національної ради № 2199 від 13 грудня 2018 року затверджено положення про структурні підрозділи Національної ради, зокрема, Положення про відділ моніторингу управління контролю та аналізу телерадіомовлення (далі - Положення).
Відповідно до пункту 4 Положення відділ моніторингу, зокрема, здійснює моніторинг телерадіопрограм телерадіоорганізацій та телерадіопрограм, які надаються у складі програмної послуги, на предмет дотримання вимог чинного законодавства та умов ліцензії, забезпечує роботу моніторингового центру Національної ради.
Крім того, відповідно до приписів наявної в матеріалах справи Посадової інструкції головного спеціаліста відділу моніторингу, затвердженої наказом керівника апарату Національної ради від 19 грудня 2018 року № 388-к, зокрема пункту 2.1. встановлено, що до завдань та обов'язків головного спеціаліста відділу моніторингу, зокрема, належить здійснення офіційного моніторингу телерадіопрограм телерадіоорганізацій та телерадіопрограм, які надаються у складі програмної послуги.
Суд звертає увагу, що Моніторинг - комплекс заходів, спрямованих на фіксацію і аналіз мовлення або програмної послуги, який здійснюється шляхом запису, перегляду (прослуховування) телерадіопрограм, що розповсюджуються ліцензіатами; Акт моніторингу - службовий документ, складений уповноваженою особою Національної ради, в якому відображаються результати моніторингу.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що акт моніторингу ефіру позивача за 09 травня 2020 року було складено уповноваженою особою Національної ради у передбачений законом спосіб, а саме спеціалізованим технологічним обладнанням для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм в Моніторинговому центрі Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, а тому враховуючи викладене, виявлення ознак порушення під час здійснення моніторингу є законною підставою для здійснення позапланової перевірки, а також передусім для призначення позапланової перевірки, у зв'язку з чим суд вважає безпідставними посилання представника позивача про те, що моніторинг та сам акт моніторингу був укладений не уповноваженою на те особою.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що до наглядових повноважень Національної ради статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» віднесено, зокрема:
- офіційний моніторинг телерадіопрограм;
- нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення.
Враховуючи специфіку регулювання сфери телебачення і радіомовлення, а також статус, завдання і повноваження, якими наділено регулятора у даній галузі, здійснення моніторингу є одним із основних повноважень Національної ради і відповідно акт моніторингу, який складається уповноваженою особою Національної ради, може бути єдиним належним і допустимим доказом наявності чи відсутності в ефірі будь-якого ліцензіата того чи іншого порушення, за яке Відповідач має право застосувати відповідну санкцію.
Керуючись викладеним, суд зазначає, що законодавство чітко визначає здійснення Національною радою нагляду, у тому числі шляхом здійснення моніторингу та проведення перевірок.
В силу частин першої-третьої статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада, в межах своїх повноважень, приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.
Відповідно до Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради № 581 від 29 квітня 2015 року (із подальшими змінами) (далі - Регламент) матеріали до проектів рішень містять інформацію, достатню для всебічного та повноцінного розгляду питання на засіданні Національної ради.
Проекти рішень, що виносяться на розгляд Національної ради структурними підрозділами апарату Національної ради, реєструються відділом організаційної роботи.
Розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається.
Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.
Головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарату Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається.
У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.
Згідно частини п'ятої статті 7 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» член Національної ради має право, зокрема, пропонувати для включення до порядку денного засідання Національної ради питання, що належать до її компетенції.
Відповідно 3.2.2. Регламенту порядок денний формується на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання, крім питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради невідкладними.
Пунктом 3.2.9. Регламенту визначено, що проекти рішень та матеріали до них, що надійшли пізніше встановленого терміну, реєструються відділом протокольно-організаційної роботи та подаються до порядку денного наступного засідання Національної ради, за винятком питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради як невідкладні.
В свою чергу судом було встановлено, що під час відкриття та затвердження порядку денного засідання Національної ради 21 травня 2020 року член Національної ради Ю. Зіневич запропонував додати до порядку денного ряд питань та розглянути їх як невідкладні у відповідності до пункту 3.2.2 Регламенту, серед інших і питання «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23.08.2018, багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK»).
Варто зауважити, що відповідно до пункту 3.5.13. Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки.
З наявного в мережі інтернет відеозапису засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 21 травня 2020 року (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=hPAH1pKCEnA&t=4145s&ab_channel=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0) судом було встановлено, що під час голосування про включення до порядку денного та визнання невідкладним питання ««Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23 серпня 2018 року, багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK») «Голосували «За» - 7, «Проти» - 0, «Утримались» - 1. Отже, рішення прийнято.».
При цьому, з аналізу вказаного вище відеозапису засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 21 травня 2020 року вбачається, що дане питання щодо призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» було визнано головою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольгою Герасим'юк як невідкладене.
Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване рішення Національної ради ухвалене відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у спосіб визначений Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та з дотриманням Регламенту Національної ради.
При цьому, з урахуванням встановлених вище судом обставин та висновків, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що за результатами моніторингу позивача за 09 травня 2020 року Національною радою зафіксовано лише ознаки порушення.
Водночас, відповідно до пункту 16 Розділ III Інструкції керівник або уповноважений представник ліцензіата під час проведення перевірки мають право надавати уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.
За змістом статті 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про:
а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій;
б) проведення додаткової перевірки;
в) відсутність фактів порушення.
А тому, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення при призначені позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» жодних прав останнього не порушено, оскільки вказане рішення, не має для останнього ніяк правових наслідків, що дає суду для висновку про необґрунтованість та передчасність позовних вимог позивача.
Керуючись вищевикладеним, суд приходить до обґрунтованого висновку, що рішення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення № 628 від 21 травня 2020 року «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів (HP № 00293-м від 23.08.2018, багатоканальне ТБ, логотип: «Z ZIK») є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова