ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
08 лютого 2021 року м. Київ № 640/1768/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 29.12.2020 року №2600-0603-8/184956;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві підготувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 24 665,00 грн. сплаченого згідно з квитанцією від 23.05.2018 року №1-1589К.
Відповідно до п.п. 2, 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У відповідності до частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її підписала.
Позовну заяву подано ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд». На підтвердження права підписання та подачі позовної заяви до позовної заяви додано аркуш паперу з написом «Довіреність», яким останнього уповноважено, зокрема, представляти інтереси ОСОБА_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні вимоги та інші передбаченні законом процесуальні документи.
Зазначена довіреність не є належним документом, що посвідчує право підписання та подачі позовної заяви, оскільки всупереч вимогам частини другої статті 59 КАС України вона не посвідчена нотаріально, а лише сформована в системі «Електронний суд» 26.01.2021 року, а отже не може бути належним підтвердженням волевиявлення позивача реалізовувати свої права через представника - Колесника Олександра Вікторовича.
Таким чином, суд вважає, що надана електронна довіреність не може бути належним доказом дійсної волі ОСОБА_1 на уповноваження іншої особи представляти його інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності чинності уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 02 лютого 2021 року № 300/326/20 та в ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2020 року № 300/1329/20.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).
Враховуючи те, що особою, яка подала та підписала позовну заяву, не надано доказів, які б свідчили про наявність у нього повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда