10 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7232/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Міністерства у справах ветеранів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АвтоКраз", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Міністерства у справах ветеранів України про:
- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оформленого протоколом від 09.07.2020 №4 в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій;
- зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, як працівнику підприємства, який залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оформленого протоколом від 09.07.2020 №4, в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, оскільки у зазначеному рішенні не конкретизовано, які саме документи відсутні, і які необхідно надати, що містили б достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. Зазначає, що до Міжвідомчої комісії позивачем було надано пакет документів, в якому, зокрема, містилися накази ПрАТ "АвтоКраз" про його відрядження, посвідчення про відрядження, довідка ПрАТ "АвтоКраз" про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції та довідка військової частини НОМЕР_1 , що по суті підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції в районах її проведення. Позивач вважає, що довідка ПрАТ "АвтоКраз" про безпосередню участь особи в антитерористичній операції є основним документом, що підтверджує його участь в АТО та являється підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. При цьому, позивач наполягає на тому, що до його випадку відповідачем мають застосовуватися закони або інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент його направлення до зони АТО.
Ухвалою суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7232/20; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АвтоКраз".
04.01.2021 до суду від Міністерства у справах ветеранів України надійшов відзив на позовну заяву, в якому Міністерство заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 52-54). Посилається на те, що Міжвідомча комісія, рішення якої оскаржує позивач, та Міністерство є окремими суб'єктами владних повноважень. Вважає, що оскільки Міністерство виконало свої повноваження та передало документи позивача до Міжвідомчої комісії, воно жодним чином не порушило права ОСОБА_1 . Зауважує, що у направлених позивачем документах для надання статусу учасника бойових дій були відсутні витяги з наказів АТЦ при СБУ, які б підтверджували залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції. На переконання Міністерства, додана до матеріалів справи довідка військової частини ПП НОМЕР_1 підтверджує лише те, що позивач перебував у відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції та проводив відновлення та практичні навчання з експлуатації автомобільної техніки, та не підтверджує факт його залучення керівництвом антитерористичної операції до сил та засобів антитерористичної операції. Таким чином, Міжвідомча комісія на своєму засіданні 09.07.2020 розглянула документи позивача та обґрунтовано вирішила відмовити ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку з відсутністю документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
26.01.2021 до суду від Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надійшов відзив на позовну заяву, в якому Міжвідомча комісія заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 87-91). Вказує, що аналіз норм Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, дозволяє стверджувати, що право на отримання статусу учасника бойових дій у зв'язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції мають не будь-які особи, які брали у ній участь, а виключно особи, які відповідають критеріям, установленим пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ та абзацом третім пункту 2 Порядку №413. Відтак, обов'язковими умовами для отримання статусу учасника бойових дій є залучення особи до проведення антитерористичної операції в установленому законодавством порядку та її безпосередня в ній участь. Згідно з вимогами Порядку №413 підставою для надання особам, які брали участь в антитерористичній операції, статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, про залучення до проведення антитерористичної операції. Водночас, в надісланих ОСОБА_1 до Міністерства документах були відсутні витяги з наказів АТЦ при СБУ, які б підтверджували залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції. Також, Міжвідомча комісія зауважує, що додана до матеріалів справи довідка військової частини ПП НОМЕР_1 підтверджує лише те, що позивач перебував у відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції та проводив відновлення та практичні навчання з експлуатації автомобільної техніки, та не підтверджує факт його залучення керівництвом антитерористичної операції до сил та засобів антитерористичної операції. Враховуючи викладене, Міжвідомча комісія на своєму засіданні 09.07.2020 розглянула документи позивача та обґрунтовано вирішила відмовити ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку з відсутністю документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
У відповіді на відзив Міністерства, що надійшла до суду 27.01.2021 (а.с. 99-103), позивач наполягає на тому, що приписи Порядку №413 (в редакції, що діяла на час направлення та перебування ОСОБА_1 в зоні АТО) чітко розрізняють, які саме документи і якою саме категорією осіб мають подаватися для отримання статусу учасника бойових дій. Зауважує, що для осіб, таких, як працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення має бути подана довідка за формою згідно з додатком 2 Порядку №413 та документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операцій в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження. Таким чином, законодавець не обмежив права, а в якості альтернативи встановив можливість надання документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактиками отримання поранень). Зазначені документи позивачем до Міжвідомчої комісії надавалися. Відтак, ОСОБА_1 дотримано вимоги при поданні документів на розгляд комісії з підстав звернення, як особи, що має право на отримання статусу учасника бойових дій. На переконання позивача, до нього не можуть бути застосовані норми Порядку №413, в редакції чинній на сьогодні, оскільки вони не стосуються категорії осіб, таких як працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередньою участь в антитерористичній операції в районах її проведення. Крім того, позивач вважає, що підставою для відмови у наданні статусу учасника бойових дій має бути відсутність документів, що містять достатні докази саме безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення, а не відсутність документів про залучення.
Третя особа у встановлений судом строк правом на надання письмових пояснень щодо позову разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються такі пояснення, не скористалася.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 протягом 2015 року перебував у трудових відносинах з Холдинговою компанією "АвтоКраз" (наразі - ПрАТ "АвтоКраз"), що підтверджується його трудовою книжкою НОМЕР_2 (а.с. 18).
Протягом періоду з березня 2015 року по грудень 2015 року ОСОБА_1 неодноразово направлявся роботодавцем у відрядження до зони АТО для проведення відновлення, а також практичних навчань з експлуатації автомобільної техніки КрАЗ, про що свідчать наявні у матеріалах справи накази та посвідчення ПрАТ "АвтоКраз" про службові відрядження ОСОБА_1 за період з березня 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 60 зі звороту - 68), а також довідка ТВО Командира військової частини ПП НОМЕР_1 від 30.03.2016 №131 (а.с. 60).
31.05.2016 ПрАТ "АвтоКраз" на ім'я ОСОБА_1 видано довідку №38-55/07 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції (а.с. 59).
23.04.2020 до Міністерства у справах ветеранів України надійшла заява ОСОБА_1 від 03.04.2020, в якій останній просив подати на розгляд Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів війни дану заяву з долученими копіями документів та надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, як працівнику підприємства, який залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення (а.с. 58, 59 зі звороту).
До вказаної заяви заявник додав:
- довідку ПрАТ "АвтоКраз" про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 31.05.2016 №38-55/07 (а.с. 59);
- довідку ТВО командира військової частини ПП НОМЕР_1 від 30.03.2016 №131 про перебування ОСОБА_1 у відрядженнях в зоні АТО у відповідних періодах для проведення відновлення та практичних завдань з експлуатації автомобільної техніки КрАЗ, яка є підставою для надання статусу учасника бойових дій (а.с. 60);
- накази та посвідчення ПрАТ "АвтоКраз" про службові відрядження ОСОБА_1 за період з березня 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 60 зі звороту - 68);
- копію паспорту на ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 68 зі звороту - 69);
- згоду на збір та обробку персональних даних (а.с. 69 зі звороту).
Міністерством у справах ветеранів України винесено подані ОСОБА_1 заяву та матеріали на засідання Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка 09.07.2020 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення (витяг з протоколу засідання міжвідомчої комісії від 09.07.2020 №4), яким відмовила ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення; відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІІ Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 07.11.2019 №76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1244/34215 (а.с. 71).
Листом від 17.07.2020 вих. №5809/02/09.1-20 Міністерство у справах ветеранів України проінформувало позивача про прийняте комісією рішення у формі протоколу від 09.07.2020 №4 та повернуло ОСОБА_1 документи, що направлялися останнім на розгляд комісії для отримання статусу учасника бойових дій (а.с. 72).
Позивач, не погодившись з рішенням Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оформленим протоколом від 09.07.2020 №4, в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Закон України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ (в редакції, чинній на момент направлення ОСОБА_1 у відрядження в зону АТО) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб, визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
Згідно з пунктом 2 Порядку №413 (в редакції, чинній на момент направлення ОСОБА_1 у відрядження в зону АТО) статус учасника бойових дій надається:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Згідно з пунктом 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є:
для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення);
для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження.
Пунктом 5 Порядку №413 визначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:
комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку;
міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, а також осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку.
За приписами пункту 7, 8 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, керівники підприємств, установ, організацій в місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд міжвідомчої комісії довідки за формою згідно з додатком 2 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Міжвідомча комісія розглядає документи і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та приймає в місячний строк з дня надходження документів рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує керівників підприємств, установ, організацій та органи соціального захисту населення за місцем реєстрації особи.
У разі неподання керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до міжвідомчої комісії.
У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку, міжвідомчої комісії - за рішенням Міністра соціальної політики.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується її учасниками, самостійно звертаючись до відповідача-2 із заявою про надання статусу учасника бойових дій, ОСОБА_1 до такої заяви були додані наступні документи на підтвердження наявності у нього права на отримання вказаного статусу, а саме:
- довідка ПрАТ "АвтоКраз" про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 31.05.2016 №38-55/07 (а.с. 59);
- довідка ТВО командира військової частини ПП НОМЕР_1 від 30.03.2016 №131 про перебування ОСОБА_1 у відрядженнях в зоні АТО у відповідних періодах для проведення відновлення та практичних завдань з експлуатації автомобільної техніки КрАЗ, яка є підставою для надання статусу учасника бойових дій (а.с. 60);
- накази та посвідчення ПрАТ "АвтоКраз" про службові відрядження ОСОБА_1 за період з березня 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 60 зі звороту - 68);
- копії паспорту на ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с. 68 зі звороту - 69);
- згода на збір та обробку персональних даних (а.с. 69 зі звороту).
Тобто, перелік наданих позивачем на розгляд комісії документів відповідає переліку документів, що згідно Порядку №413 в редакції, чинній на момент направлення позивача в зону АТО, мали подаватися особою, як працівником підприємства, установи, організації для отримання статусу учасника бойових дій.
При цьому, суд зауважує на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів визнання не чинною, скасування чи відкликання ПрАТ "АвтоКраз" виданої 31.05.2016 на ім'я ОСОБА_1 довідки №38-55/07 про безпосередню участь останнього в антитерористичній операції, тобто вказана довідка є чинною та не скасованою (а.с. 59).
Слід відмітити, що приймаючи рішення, оформлене протоколом від 09.07.2020 №4, в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, Міжвідомча комісія будь-яких зауважень стосовно вказаних документів, що надавалися позивачем для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій, не висловила.
Натомість, керуючись приписами Порядку №413 в редакції, чинній на час розгляду питання в 2020 році, комісія обґрунтувала прийняте рішення відсутністю документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, зважаючи на ненадання ОСОБА_1 витягів з наказів АТЦ при СБУ, які б підтверджували залучення останнього до проведення антитерористичної операції.
Разом з тим, суд не погоджується з такими обґрунтуваннями комісії, оскільки на момент направлення позивача його роботодавцем у березні 2015 року у відрядження до зони АТО приписи Порядку №413 не передбачали обов'язку осіб, відряджених в зону АТО їх роботодавцями, оформляти витяги з наказів АТЦ при СБУ, які б підтверджували залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції.
У силу статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Таким чином, враховуючи те, що подальші зміни законодавства в частині подання необхідних документів порушили права та законні очікування позивача на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до чинного на момент відрядження його до зони АТО в березні 2015 року законодавства, суд доходить висновку, що застосуванню до спірних правовідносин, в тому числі й в частині переліку документів, які мали надавалися для отримання статусу учасника бойових дій, підлягають саме положення Закону №3551-ХІІ та Порядку №413 в редакціях, чинних на момент направлення позивача його роботодавцем у відрядження до зони АТО (березень 2015 року).
Резюмуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо надання ним на розгляд Міжвідомчої комісії усіх визначених законодавством документів та безпідставності прийнятого рішення, оформленого протоколом від 09.07.2020 №4 з підстав ненадання витягів з наказів АТЦ при СБУ, які б підтверджували залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оформленого протоколом від 09.07.2020 №4, в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, як працівнику підприємства, який залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, то суд вбачає підстави лише для їх часткового задоволення, з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Міжвідомчої комісії щодо надання особі статусу учасника бойових дій є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією цього суб'єкта.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу держави та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2020 (зареєстрована в Міністерстві у справах ветеранів України 23.04.2020) про надання статусу учасника бойових дій та додані до неї матеріали з урахуванням висновків суду у цій справі.
Решта позовних вимог в частині зобов'язання Міжвідомчу комісію прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, як працівнику підприємства, який залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, з огляду на втручання в дискреційні повноваження Міжвідомчої комісії, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пров. Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001), Міністерства у справах ветеранів України (пров. Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 42657144), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АвтоКраз" (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 05808735), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оформленого протоколом від 09.07.2020 №4, в частині пункту 5 розділу ІІІ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2020 (зареєстрована в Міністерстві у справах ветеранів України 23.04.2020) про надання статусу учасника бойових дій та додані до неї матеріали з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства у справах ветеранів України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава