08 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7185/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
04 грудня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187456 від 17 листопада 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проведення перевірки інспекторами Укртрансбезпеки зафіксовано порушення нормативно допустимого навантаження на вісь автомобіля під час перевезення вантажів. Вищевказані обставини зумовили винесення відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187456 від 17 листопада 2020 року. Позивач не погоджується з правомірністю накладення санкцій, зазначаючи, що відповідачем не враховано властивостей вантажу, що перевозився ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", а саме: пшениця (насипом).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті .
22 грудня 2020 року до суду надійшов відзив Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення рейдової перевірки шляхом проведення габаритно-вагового контролю інспекторами Укртрасбезпеки перевірено транспортний засіб, що належить позивачу, та виявлено перевищення допустимого навантаження на строєну вісь: 23,07 т при допустимих 22 т. Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" передбачає нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування незалежно від типу вантажу та вважає, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена обґрунтовано, за порушення, яке мало місце, із дотримання процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт.
31 грудня 2020 року судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач посилався на те, що підстав для оформлення дозволу на перевищення великовагових обмежень, який дає право на проїзд дорогами загального користування, він не мав, оскільки повна маса транспортного засобу не перевищувала гранично допустимої норми.
Зважаючи на те, що від сторін у встановлений ухвалою від 20 листопада 2019 року строк не надійшло заперечень проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, останню розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
27 вересня 2020 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі відповідного направлення проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SKANIA АА7184РМ, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 242141 від 27 вересня 2020 року.
У вищевказаному акті перевірки зафіксовано порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких передбачено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній документ про внесення плати за проїзд великовагових ТЗ.
За результатами здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки SKANIA АА7184РМ, д.н.з. НОМЕР_1 встановлено навантаження на осі, тонн: 1) 7,16; 2) 9,63; 3) 23,07 та зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на строєну ось, яке відображено в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 037834 від 27 вересня 2020 року.
09 листопада 2020 року відповідачем засобами поштового зв'язку на адресу позивача направлено повідомлення № 86521/33/24-20 від 05 листопада 2020 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відомостями з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" підтверджено, що вищевказане відправлення вручене адресату.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 187456 від 17 листопада 2020 року, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.
Позивач не погодився з вищевказаною постановою в зв'язку з чим оскаржив її до суду.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірній постанові Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області № 187456 від 17 листопада 2020 року, суд дійшов таких висновків.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", "Про міліцію", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879).
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
При цьому, пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відтак, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Матеріалами справи підтверджено, що 27 вересня 2020 року під час проведення рейдової перевірки інспекторами Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки SKANIA НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", за результатами якого встановлено навантаження на осі, тонн: 1) 7,16; 2) 9,63; 3) 23,07 та зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на строєну ось, яке відображено в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 037834 від 27 вересня 2020 року.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
З матеріалів справи встановлено, що в дослідженому судом випадку габаритно-ваговий контроль здійснювався за допомогою електронних ваг для поосьового зважування автомобілів AR-WIM зав. № 0011094, виробник Фірма "ESTI", Туреччина, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М044049 20. Вищевказані обставини свідчить про проходження вагами державної метрологічної атестації.
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Згідно підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
Позивач, заперечуючи факт допущення перевищення вагових параметрів, зазначив про те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала гранично допустимої, а тому необхідність оформлення спеціального дозволу була відсутня; при цьому перевищення вагових параметрів на строєну вісь відбулось через нерівномірний розподіл сипучого вантажу (кукурудза насипом) під час руху автомобіля.
Спростовуючи вищевказані доводи позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 440 кг на строєну вісь, що дозволяє перевізнику самостійно враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (кукурудза насипом), який під час транспортування здатний зміщуватись та розподілятись нерівномірно.
Однак, в дослідженому судом випадку перевищення навантаження на строєну вісь перевищує гранично допустимі 2%.
Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Згідно пункту 12.5 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
З системного аналізу пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 встановлено, що існує обмеження на перевезення вантажу, маса якого і розподіл навантаження на осі перевищує величину, визначену технічною характеристикою автомобіля, а також існує заборона на рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т у разі перевезення вантажів автомобільними дорогами. Таким чином, перевізник повинен дотримуватись і технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісь більше 11 т.
Отже, вказаними нормами передбачено обов'язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. Зміщення вантажу, та як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних умов для зважування транспортних засобів, які виконують перевезення сипучих вантажів.
Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 814/1461/16.
Відтак, факт допущення порушення позивачем габаритно-вагових параметрів під час виконання перевезення 27 листопада 2020 року суд вважає доведеним.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом із тим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем доведено обґрунтованість постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187456 від 17 листопада 2020 року, а також наявності правових підстав для винесення останньої.
Водночас позивачем не наведено посилань на обставини та не надано суду доказів, що у своїй сукупності свідчили б про протиправність дій відповідача та безпідставність винесення спірного акта.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (вул. В. Пугачова, 6, оф. 405, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, ЄДРПОУ 38052610) до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова