ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" лютого 2021 р. справа № 300/3483/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач 2, обласний військовий комісаріат) про визнання протиправними дій Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо відмови надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, передбачених наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, для здійснення обчислення та перерахунку розміру його пенсії з 01.04.2019 року; про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у відмові перерахунку розміру пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704 та з урахуванням проведених платежів; про зобов'язання Івано-Франківський обласний військовий комісаріат надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, передбачених наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії з 01.04.2019 року; про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в нових розмірах, згідно оновленої довідки наданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704 та з урахуванням проведених платежів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії по інвалідності без врахування до грошового забезпечення додаткових його видів, оскільки положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі якого проведено спірний перерахунок пенсії не відповідають нормам правових актів вищої юридичної сили та є дискримінаційними. Позивач вказує, що у відповідності до статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", йому гарантовано право на врахування під час перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що свідчить про виправдані очікування на обчислення розміру пенсії під час її перерахунку з урахування усіх складових грошового забезпечення, відтак є протиправними відмови суб'єктів владних повноважень у видачі довідки про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 року та, відповідно, у проведенні перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.35-37).
11.12.2020 року позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.39).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.40-41).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.12.2020 року. Представник відповідача 1 проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.50-58). Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що дії відповідача 1 щодо проведення спірного перерахунку пенсії з 01.01.2018 року на підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки, у повній мірі відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пункт 1 якої на той час був чинним, нескасованим, та неконституційним не визнавався. Водночас, зазначає, що відповідач 1 не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії. Також, представник звернув увагу на те, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Стосовно зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідач 1 вказав, що таке зобов'язання є передчасним та втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень і таким, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Окрім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
21.12.2020 року Івано-Франківський обласний військовий комісаріат отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача 2 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.47). Заяв чи клопотань відповідач 2 суду не подав, правом на подання відзиву на позов у строк, визначений частиною 5 статті 162, частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду від 16.12.2020 року, не скористався. Також Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2004 року отримує пенсію за вислугу років (28 років, в календарному обчисленні 28 років), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із протоколом за пенсійною справою ХД - 17632 (Міноборони) від 31.12.2017 року (а.с.13), пенсія позивача до 01.01.2018 року обраховувалась в основному розмірі 70% грошового забезпечення, яке включало такі складові:
- посадовий оклад - 1075,00 грн.;
- оклад за військове звання - 130,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років (40%) - 482,00 грн.;
- надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер (5,5%) - 59,13 грн.;
- надбавка за умови режимних обмежень допуск Ф. 2 (15%) - 161,25 грн.;
- надбавка за особливо важливі завдання (50 %) - 843,50 грн.;
- премія (10%) - 107,50 грн.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), пунктом 1 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704.
Так, на підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.03.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, починаючи з 01.01.2018 року, проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн., що підтверджується протоколом за пенсійною справою ХД - 17632 (Міноборони) від 01.01.2018 року (а.с.12).
30.10.2020 року позивач звернувся до Івано-Франківського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (а.с.19-20).
Листом від 30.10.2020 року за № 12/1741, відповідач 2 вказав на відсутність підстав включати в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій інші види грошового забезпечення, крім окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років (а.с.21-22).
На звернення ОСОБА_1 від 30.10.2020 року щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.14-15), Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 03.11.2020 року, повідомило позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103, інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось (а.с.16-18).
Вважаючи відмови відповідачів протиправними та такими, що порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Процитована норма статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із частиною 4 якої, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року за № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 (надалі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови № 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд відмічає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними та, як наслідок, з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинні вчинити відповідачі, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківський обласний військовий комісаріат у зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача 2 із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення (30.10.2020 року), пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами другим та четвертим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 року за № 937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Тобто, на Івано-Франківський обласний військовий комісаріат покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Водночас, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1).
Згідно пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача 1стосовно того, що Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, бо така процедура встановлена Порядком № 45.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надалі - Постанова № 704).
Зокрема, пунктом 5 Постановою № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 6 Постанови № 704 виплачувати: 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16; 2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; 3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням; 4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", в розмірі 10 відсотків посадового окладу, "майстер спорту" - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням. Надбавка за спортивні звання виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли їх діяльність відповідає за профілем спортивним званням; 5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання "заслужений" або "народний", в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу. Надбавка за почесні звання "заслужений" і "народний" виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли виконання ними службових обов'язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням; 6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів; 8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, враховуючи приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому, суд зазначає, що до моменту отримання належної довідки від Івано-Франківського обласного військового комісаріату, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас, відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відтак, враховуючи висновок суду про виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва законної сили - 05.03.2019 року, в силу приписів статті 51 Закону № 2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 квітня 2019 року.
Відтак, відновлення права позивача на перерахунок пенсії із додатковими щомісячними видами грошового забезпечення підлягає з 01.04.2019 року.
Крім того, суд встановив, що на виконання вимог Постанови № 103 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року із врахуванням грошового забезпечення, що становить: посадовий оклад - 4930,00 грн.; оклад за військове звання - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн.
Таким чином, на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу, відповідач 2 врахував усі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку № 45 та пунктом 1 Постанови № 103.
Суд звертає увагу, що на час виготовлення довідки, згідно з якою позивачу з 01.01.2018 року пенсійним органом і здійснено спірний перерахунок, положення Постанови № 103 та Порядку № 45 були чинні, у встановленому законом порядку до 05.03.2019 року не скасовувались, неконституційними не визнавались, що свідчить, про правомірність та обґрунтованість дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату.
Так, чинними законодавством не передбачено право органів пенсійного фонду перераховувати пенсії колишніх військовослужбовців виходячи із розміру посадового окладу, окладу за військове звання і набавки за вислугу років одного періоду на певну календарну дату, а додаткові види грошового забезпечення чи їх середньомісячне значення у відсотках (за останні 24 місяці, які передували звільненню) - за інший, до прикладу минулий, період, при тому, що такі відомості не містяться в одному документів про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які фіксуються у відповідній довідці, виданої за правилами пункту 3 Порядку № 45, або у відповідному зведеному списку, оформленому згідно пункту 24 Порядку № 3-1.
Аналіз застосованих вище судом правових норм дає підстави для висновку, що Порядками № 45 та № 3-1 встановлюється певна послідовність дій при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, яка включає видачу відповідним державним органом, з якого особа була звільнена зі служби довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії такої особи із зазначенням конкретних видів грошового забезпечення за відповідною посадою, або ж формуванням уповноваженим органом зведеного відповідного списку змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій.
Отже, за змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 та Порядку № 45 органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати складову грошового забезпечення із якого обчислюється розмір перерахованої пенсії.
Зважаючи на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
В даному випадку суд додатково враховує зміст рішення Верховного Суду, ухваленого у зразковій справі № 240/6263/18 від 06.02.2019 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (адміністративне провадження Пз/9901/1/19) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №11-20заі20).
Окрім цього, у відзиві на позов представник відповідача 1 звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (надалі - Постанова № 804), та № 1088 від 24.12.2019 року "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (надалі - Постанова № 1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Однак суд вказує на те, що зі змісту положень Постанов №№ 804, 1088 вбачається, що ними, як і пунктом 1 Постанови № 103 обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія відповідної категорії осіб.
Разом з тим, позиція суду, серед іншого, полягає в тому, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 не відповідають вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки змінюють умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, що можливо виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, в межах правової оцінки, наданої у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі, залишених без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, суд касаційної інстанції відзначив, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, який не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
В даному випадку слід вказати, що частиною 3 статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Також суд стверджує, що вказані вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, на переконання суду, застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року та № 1088 від 24.12.2019 року, якими встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи № 826/3858/18, буде несумісним з принципом верховенства права.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за № 3477-IV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 16.12.1974 року у справі "Міллер проти Австрії" (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява № 17371/90) від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" (заява № 43331/12) від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Беручи до уваги встановлену законодавцем можливість здійснення перерахунку пенсії не тільки на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів, суд відхиляє доводи представників відповідачів про відсутність законодавчих підстав для видачі нової довідки та, відповідно, проведення перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок пенсії з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18, суд вважає необґрунтованою відмову обласного військового комісаріату у складенні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та у зв'язку із наявністю підстав для обчислення розміру пенсії позивача саме з 05.03.2019 року, слід зобов'язати відповідача 2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, та із врахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду у повній мірі відповідає правовій позиції, висвітленій в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, яке набрало законної сили 24.06.2020 року.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі виданої Івано-Франківським ОВК оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначений за відповідною посадою, станом на 05.03.2019 року, провести з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Суд, виходячи із змісту спірних правовідносин, не вважає передчасною вимогу позивача про зобов'язання органу пенсійного фонду на підставі виданої Івано-Франківським ОВК оновленої довідки здійснити належне обчислення пенсії, а також задоволення такої вимоги не можна трактувати як втручання у виключні і дискреційні повноваження суб'єкта власних повноважень.
Так, Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96, "Онер'їлдіз проти Туреччини", заява № 48939/99, "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд, насамперед, зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.04.2019 року по справі № 766/12481/16-а.
Отже, при обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В контексті вказаного, виходячи із принципу верховенства права, суд вказує на наступне.
По-перше, Уряд України приймаючи Постанову № 103 порушив вимоги Закону № 2262-ХІІ, - така обставина встановлена Верховним Судом у справі №826/3858/18.
По-друге, звуження складової грошового забезпечення військовослужбовців, із розміру якого з 01.03.2018 року мало б відбутися черговий перерахунок пенсії останніх, констатовано Верховним Судом в судових рішеннях у справах № 826/3858/18 і № 160/8324/19. При цьому, право на відповідний перерахунок пенсії, не з вини пенсіонера, а саме у зв'язку із дією нормативно-правового акта постанови Уряду, яка не відповідала Закону України, поновлено в судовому порядку 05.03.2019 року.
По-третє, прийняття Урядом України Постанов №№ 804, 1088 вказує на продовження надання спірним правовідносинам протиправного змісту, який надалі впродовж 2019 і 2020 років, у зв'язку із їх застосуванням як обласним військовим комісаріатом, так і органом пенсійного фонду, звужує склад грошового забезпечення військовослужбовців, що враховується при перерахунку пенсії (без врахування додаткових його видів).
По-четверте, почергове виконання рішення суду у цій справі жодним чином не ускладнить поетапне і своєчасне відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсійного забезпечення, гарантоване статтями 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, після виготовлення обласним військовим комісаріатом оновленої довідки позивача, і скерування її в орган пенсійного фонду, останній виконує завершальний етап поновлення порушеного права, за захистом якого позивач і звернувся до суду.
Суд ще раз звертає увагу на ту обставину, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в листі від 03.11.2020 року повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії з підстав відсутності в пенсійного органу підстав та повноважень на перерахунок з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки, після втрати чинності пунктів 1-2 Постанови № 103, Уряд України не приймав рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій. Тобто, з поданням відповідачем 1 на виконання рішення суду до відповідача 2 уточнюючої довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, право позивача на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року не буде реалізовано.
З огляду на вказане, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача, тобто таким, що є адекватним викладеним судом вище обставинам та відповідатиме принципу верховенства права, буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі виданої Івано-Франківського обласного військового комісаріату оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначеним за відповідною посадою, станом на 05.03.2019 року, провести з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Задоволення такої вимоги ОСОБА_1 є, на переконання суду, в розумінні частини 2 статті 5, пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України належним способом відновлення порушеного права на гарантований законом розмір пенсійного забезпечення.
Визначаючи у даній справі обсяг задоволених вимог до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, суд виходить із наступного.
Позивач ставить питання про визнання протиправною відмову органу пенсійного фонду у перерахунку пенсії з 05.03.2019 року, однак такої у спірних правовідносинах не має, так як перерахунок без відповідної довідки уповноваженого органу є неможливим.
Суд констатував власну позицію вище по тексту судового рішення, що до моменту отримання від уповноваженого органу або від самого заявника довідки, дії щодо відмови у перерахунку пенсії є правомірними.
Разом з тим, орган пенсійного фону відмовив позивачу на його звернення від 15.10.2020 року з інших підстав, зокрема, вказавши на відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії позивачу зважаючи на те, що після 05.03.2019 року - визнання нечинними окремих положень Постанови № 103 та Порядку № 45, Уряд України не приймав інших рішень про порядок та умови перерахунок пенсій військовослужбовців (а.с.13-14).
Зважаючи на те, що право на призначення і перерахунок пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, як станом на 05.03.2019 року так і станом на 28.10.2020 року (день надання відповіді на звернення позивача) гарантовані статтями 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, відповідні повноваження для проведення перерахунку пенсії органу пенсійного фонду надано Порядком № 3-1, а також беручи до уваги оцінку Великою Палатою Верховного Суду правового змісту Постанови № 1088, сформовану у рішенні від 24.06.2020 року у справі № 160/8324/19, коментовану відмову у перерахунку ГУ ПФУ в Івано-Франківській області пенсії ОСОБА_2 саме з таких підстав (лист від 28.10.2020 року за № 3435-3350/К-03/8-0900/20) суд вважає протиправною. Зміст такої відмови, окрім іншого, не відповідає правовій позиції, сформованій у рішенні Верховного Суду, ухваленого 06.08.2019 року в зразковій справі № 160/3586/19.
При цьому суд враховує й те, що дії органу пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії позивача без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року є правомірними, виходячи із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження № 11-366заі19 (пункти 69, 73, 74, 82) і у постанові від 24.06.2020 року у зразковій справі № 160/8324/19 (адміністративне провадження №11-20заі20).
Суд відхиляє доводи відповідача 1 про необхідність застосування пункту 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 240/6263/18, оскільки, висновки Верховного Суду як суду першої інстанції при розгляді зразкової справи, викладені у рішенні від 13.03.2019 року, стосуються іншого правового регулювання спірних правовідносин, які є відмінними від фактичних обставин цієї адміністративної справи.
Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із наступного.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 року по справі № 809/248/18.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в загальному розмірі 1681,60 грн. згідно квитанції від 30.11.2020 року за № 0.0.1924385753.1 (а.с.1) та від 11.12.2020 року за № 0.0.1937535473.1 (а.с.2).
Як наслідок, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного військового комісаріату, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на підставі оновленої довідки, виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом (код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026) здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.