ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" лютого 2021 р. справа № 300/3344/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
19.11.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги позивача мотивовані протиправністю бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 12.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , наданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом. Позивач просила суд зобов'язати пенсійний орган провести перерахунок та виплату пенсії без обмежень граничного розміру на підставі вищезазначеної довідки.
18.01.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на адміністративний позов за №0900-0802-8/901 від 13.01.2020 року. У відзиві представник відповідача зазначила, що відповідно до виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області проведено перерахунок її пенсії з 01.01.2018 року. Просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, на заяву ОСОБА_1 , Івано-Франківський обласний військовий комісаріат листом від 12.08.2020 за №12/1054 направив позивачу копію довідки від 12.08.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 станом на 01.03.2018 року, у якій визначено наступні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2 730,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 600,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (40%) - 1 332,00 грн.
Згідно із протоколами за пенсійною справою ХД-18808 (Міноборони) від 01.04.2019 та 01.01.2021, пенсія ОСОБА_1 обрахована в основному розмірі 50% грошового забезпечення, яке складається з таких сум:
- посадовий оклад - 2730,00 грн.;
- оклад за військове звання - 600,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 1332,00 грн.
Судом встановлено, що 08.10.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вищезазначеної довідки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 20.10.2020 за №3287-3249/Н-03/8-0900/20 надало позивачу відповідь на її заяву, в якій повідомило, що немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі -Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 за №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Судом встановлено, що Івано-Франківський обласний військовий комісаріат листом від 12.08.2020 за №12/1054 направив ОСОБА_1 копію довідки від 12.08.2020 про розмір її грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 станом на 01.03.2018 року, на підставі якої позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2019 року. У зазначеній довідці визначено такі види грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2 730,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 600,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (40%) - 1 332,00 грн.
Як вбачається з протоколів за пенсійною справою ХД-18808 (Міноборони) від 01.04.2019 та 01.01.2021, копії яких містяться у матеріалах справи та досліджені судом в якості належних письмових доказів, пенсія ОСОБА_1 обрахована в основному розмірі 50% грошового забезпечення, яке складається з таких сум:
- посадовий оклад - 2730,00 грн.;
- оклад за військове звання - 600,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 1332,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи 01.04.2019 у повній відповідності до складових частин грошового забезпечення, що визначені у довідці Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 12.08.2020 року. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, оскільки відповідачем вже здійснено перерахунок пенсії, зобов'язання до проведення якого є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму щодо такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи вищевикладене, відповідач при наданні відмови, діяв правомірно, адже перерахунок на підставі довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 12.08.2020 року на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вже було проведено, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Згідно з ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088).
Суддя Гундяк В.Д.