про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/1347/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання неправомірною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 27.11.2020 у виконавчому провадженні №63316396, винесену старшим державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Бабич Л.П. та про зобов'язання уповноважену особу Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) зняти арешт із рахунку ОСОБА_2 (рахунок: НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 ), на який остання отримує заробітну плату.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (стаття 168 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частин першої - третьої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Отже, ОСОБА_1 не дотримано вимоги статті 160 КАС України та оформлено позовну заяву із зазначенням боржника і стягувача, тоді як КАС України чітко визначає сторін в адміністративному процесі як позивача та відповідача.
Згідно із частиною третьою статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
З наведених приписів законодавства випливає, що належним відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідні органи державної виконавчої служби.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач просить визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 27.11.2020 у виконавчому провадженні №63316396, винесену старшим державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Бабич Л.П., при цьому у позовній заяві вказано стягувача - Головне управління ДПС у Рівненській області без зазначення конкретного відповідача, до якого заявлені вимоги, та відомостей щодо нього, що є порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160, частини третьої статті 287 КАС України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення наведеного позивач не підтвердив в позовній заяві те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, оформленої із дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України, з чітким зазначенням сторін та разом з її копіями відповідно до кількості відповідачів; подання доказів сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (оригіналу платіжного доручення, квитанції, тощо), а також підтвердження того, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання неправомірною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока