Справа №2а-2255
2010 рік
Іменем УКРАЇНИ
30 квітня 2010 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Івашура В.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов'язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни, суд
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни, починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на позов, в яких просив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки в межах кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, а тому задоволення позовних вимог встановлює обов'язки на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
Враховуючи, що позивач звернувся в суд 18.02.2010 року, то його вимога щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, підлягає задоволенню лише з 18.02.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат .
Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 99-100, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов'язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не нарахуванню та невиплаті на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% як дитині війні неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоотриманої надбавки до пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 18.02.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30 % до розміру мінімальної пенсії за віком з урахування виплачених сум.
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька В.О.Івашура