Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
10 лютого 2021 року м. ХарківСправа № 177з-21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
без виклику представників сторін
розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне Груп" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31)
до Приватного підприємства "Хєлком" (63525, Харківська обл., смт. Малинівка, вул. Соїча, буд. 5 А)
про забезпечення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіне Груп" 08.02.2021 р. звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову (вх. № 177) до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне Груп" до Приватного підприємства "Хєлком" про стягнення 1485141,14 грн.
Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
У заяві зазначено, що ТОВ "Альпіне Груп" має намір та зобов'язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред'явити позов до Приватного підприємства "Хєлком" про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, визначивши ціну позову в розмірі 1485141,14 грн.
Судом встановлено, що вказану заяву подано з дотриманням вимог, встановлених ст.139 ГПК України, відтак, її прийнято до розгляду в порядку ч.1 ст.140 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ТОВ "Альпіне Груп" про забезпечення позову (вх. №177 від 08.02.21), судом встановлено наступне.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 01.01.2017 між ТОВ "Альпіне Груп" та ПП "Хєлком" укладений договір поставки №16ДП, на виконання умов якого, ТОВ "Альпіне Груп" поставив ПП "Хєлком" товар на загальну суму 2580650,28 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, рахунками на оплату, довіреностями на отримання товару та товарно-транспортними накладними.
Проте ПП "Хєлком", у порушенням умов п. 4.3. вищевказаного Договору, за отриманий товар із ТОВ "Альпіне Груп" розрахувався частково з урахуванням проведеного заліку взаємних заборгованостей, що підтверджується угодою, банківськими виписками та платіжними дорученнями на суму розмірі 1978857,06 грн., з урахуванням ПДВ.
Отже, за ПП "Хєлком" обліковується сума основної заборгованості перед ТОВ "Альпіне Груп" за договором поставки №16ДП від 01.01.2017, яка становить 601793,22 грн.
Також, 27.11.2019 між ТОВ "Альпіне Груп" в особі директора Мельник Євгенії Василівни, що діяла на підставі Статуту та ПП "Хєлком" в особі директора Мкртичана Самвела Георгійовича, що діяв на підставі Статуту, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №16/ДП від 01.01.2017, щодо врегулювання заборгованості (надалі Додаткова угода).
Відповідно до умов вищевказаної Угоди, між сторонами фактично врегульовано погашення Боржником заборгованості у розмірі 1506988,82 грн. за Договором поставки №16/ДП від 01.01.2017 із визначеним графіком погашення заборгованості.
Так, зокрема вказаною Угодою сторонами було встановлено наступний графік погашення заборгованості:
- пункт 2.1. Угоди встановив строк погашення суми у розмірі 360000,00 грн., що еквівалентно сумі 15000 доларів США не пізніше 30 грудня 2019 року.
- пунктом 2.2. встановлено, що погашення грошової суми у розмірі 573 494,41 грн., що складає 50% від суми заборгованості наявної станом на 01.01.2020 року, відбудеться у строк не пізніше 30 червня 2020 року.
- пунктом 2.3. Додаткової угоди встановлено строк для погашення всієї наявної заборгованості за Договором поставки у розмірі 573494,41 грн. не пізніше 30 грудня 2020 року.
Крім того, відповідно до п.3 Додаткової угоди, постачальник в разі належного виконання Покупцем п. 2 цієї Додаткової угоди, відмовляється від будь-яких санкцій (штрафів, пені та ін.), передбачених Законом і умовами Договору поставки №16/ДП від 01.01.2017 року за порушення грошових зобов'язань.
Окрім того, 27.11.2019 між ТОВ "Альпіне Груп" та ПП "Хєлком" був укладений Протокол досудового врегулювання, яким дублювалися умови погашення заборгованості, визначені даною Додатковою угодою.
Крім того, п. 4 вказаного Протоколу досудового врегулювання визначено, що в разі неналежного виконання або невиконання ПП "Хєлком" пункту 2 цього Протоколу в строк більше ніж 3 (три) календарних місяці від дати укладання цього Протоколу, ТОВ "Альпіне Груп" залишає за собою право звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення із ПП "Хєлком" коштів.
Заявником у своїй заяві наголошено про те, що ПП "Хєлком" не було виконано умови п. 2 Додаткової угоди та п. 2 Протоколу досудового врегулювання, отже, у ТОВ "Альпіне Груп" виникло право на звернення з позовом до суду про стягнення основної суми боргу та відповідних санкцій (штрафів, пені та ін.), передбачених Законом і умовами Договору поставки. Відповідно до ст. 625 ЦК України були нараховані: 3 % річних за прострочення оплати за Договором - 277 082,46 грн. та інфляційні витрати за прострочення оплати за договором - 606 265,46 грн.
Заявником також вказано про те, що 04.02.2021 позивачем було отримано Інформаційну довідку №243000161 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта стосовно ПП "Хєлком" (ЄДРПОУ 31152794).
З даної інформації вбачається, що єдиним нерухомим майном, що перебуває у приватній власності відповідача, є майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вулиця Оверченка, будинок 24, загальною вартістю 402000,02 грн. (підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВКТ 196863, 12.09.2008, приватний нотаріус ХМНО, реєстр №6914, дата внесення запису про державну реєстрацію: 18.09.2008 року).
Однак, заявником зауважено про те, що на вказане нерухоме майно накладено заборону, реєстраційний номер обтяження 7953901, що зареєстроване 22.09.2008 року реєстратором: приватний нотаріус Саврасова І.О., підстава обтяження: заява 07/2-0743, 22.09.2008, ВАТ “РайффайзенБанк Аваль”, розмір боргу боржника за основним зобов'язанням: 890000,00 доларів США.
Об'єкт обтяження: комплекс, що складається з: Головного корпуса, 1 А, площею 4610,0 кв. м.; Складу хімматеріалів, 1 Б площею 105,5 кв.м.; Топочної газової котельні, 1 В площею 19,6 кв.м.; Будівлі заводоуправління, 1 Г площею 252,7 кв.м.; Прибудови компресорної, 1 Д площею 107,4 кв.м.; Будівлі котельні-бойлерної, 2 Е площею 411,9 кв.м.; Будівлі деревообробної майстерні, 1 Ж площею 321,9 кв. м.; Складу 1 3 площею 100,5 кв.м.; Будівлі трансформаторної, 1 І площею 77,5 кв.м.; Складу, 1 К площею 39,8 кв. м.; Будівлі станції перекачки конденсату, 1 Л площею 34,4 кв.м.; Артезіанської свердловини, №1; Воріт, №2; Воріт, №3; Паркану №4; Вбиральні, Н, Вбиральні, О; Вбиральні, П; Пожежного резервувару, №5, адреса: Харківська обл., Богодухівський р., м. Богодухів, вулиця Оверченка, будинок 24.
Отже, з обставин даної справи вбачається наступне:
- зі сторони відповідача має місце тривале та неналежне виконання умов договору поставки №16ДП від 01.01.2017;
- заходи щодо врегулювання погашення боржником заборгованості не дали позитивного результату, а лише призвели зі сторони відповідача до затягування процедури вищевказаної стягнення заборгованості;
- у відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке згідно з законом може бути звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості.
- наявність обтяження - заборони на нерухоме майно відповідача, як боржника за зобов'язанням перед ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” в розмірі 890000,00 доларів США.
Вказані обставини, на переконання Заявника, в сукупності переконливо свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Отже, у зв'язку з тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, ТОВ "Альпіне Груп" вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ПП "Хєлком" (код ЄДРПОУ 31152794) у межах суми позовних вимог - 1485141,14 грн, що містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно на відомому заявникові рахунку: НОМЕР_1 в АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ”, м. Київ, МФО 300335.
Беручи до уваги викладене вище, Заявник просить суд застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти ПП "Хєлком" (код ЄДРПОУ 31152794) у межах суми позовних вимог - 1485141,14 гри, що містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно на відомому заявникові рахунку: НОМЕР_1 в АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ”, м. Київ, МФО 300335.
Згідно зі ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
У постанові від 25.02.2019р. у справі №914/1834/18 (текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80108960) міститься наступна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача; метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення; при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Так, предметом спору у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 1485141,14 грн., отриманих відповідачем на виконання умов Договору, укладеного між сторонами спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/658/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18).
Суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти ПП "Хєлком" у сумі 1485141,14 грн. співвідноситься з предметом заявленого позову про стягнення грошових коштів, при цьому, існує зв'язок між заходом забезпечення позову та предметом позову, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ПП "Хєлком" (відповідач за позовом ТОВ "Альпіне Груп") необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що 27.11.2019 між ТОВ "Альпіне Груп" та ПП "Хєлком" був укладений Протокол досудового врегулювання, яким дублювалися умови погашення заборгованості, визначені Додатковою угодою, однак, останнім не вживалися дії щодо повернення таких коштів.
Разом з тим, відповідно до Інформаційної довідки №243000161 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта стосовно ПП "Хєлком" (ЄДРПОУ 31152794) убачається, що єдиним нерухомим майном, що перебуває у приватній власності відповідача, є майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вулиця Оверченка, будинок 24, загальною вартістю 402000,02 грн. (підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВКТ 196863, 12.09.2008, приватний нотаріус ХМНО, реєстр №6914, дата внесення запису про державну реєстрацію: 18.09.2008 року).
При цьому, на вказане нерухоме майно накладено заборону, реєстраційний номер обтяження 7953901, що зареєстроване 22.09.2008 року реєстратором: приватний нотаріус Саврасова І.О., підстава обтяження: заява 07/2-0743, 22.09.2008, ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, розмір боржника за основним зобов'язанням: 890000,00 доларів США.
Тобто, із наданих заявником доказів убачається, що у відповідача наявний великий обсяг кредитних зобов'язань, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.
З урахуванням наведеного, за висновками суду, накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти, накласти арешт на які просить позивач та які, як зазначає останній є заборгованістю за поставлений відповідачем, із нарахованими інфляційними та 3 % річних, фактично залишилися у володінні відповідача, а заходи забезпечення позову, які просить вжити ТОВ "Альпіне Груп", на переконання суду, не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, водночас, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, стягнення яких є предметом спору у цій справі, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу.
Отже, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі “Пантелеєнко проти України”, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” зазначено, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Судом враховано, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі “Горнсбі проти Греції”, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову.
Будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
З урахуванням викладеного, а також, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.11.2020 у справі №922/2419/20 за результатами розгляду касаційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову у подібних правовідносинах, захід забезпечення позову, який просить вжити позивач, передбачає запобігання ризику непоновлення його прав на спірні грошові кошти у випадку, якщо позов, з яким він звернувся до суду, буде задоволено судом, такі заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв'язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття такого заходу, а відтак заява (вх.№ 177 від 08.02.2021) підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпіне Груп" про забезпечення позову до пред'явлення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 1485141,14 грн. що належать Приватному підприємству "Хєлком" (місцезнаходження: 63525, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Малинівка, вул. Соїча, будинок 5 А; ідентифікаційний код: 31152794), що містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно на рахунку: НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335.
Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіне Груп" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 31; ідентифікаційний код: 32826679).
Боржником за цією ухвалою є: Приватне підприємство "Хєлком" (місцезнаходження: 63525, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Малинівка, вул. Соїча, будинок 5 А; ідентифікаційний код: 31152794).
Ця ухвала Господарського суду Харківської області є виконавчим документом в розумінні п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» та дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, а саме до 11.02.2024р.
У відповідності до ч.1 ст.144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч.13 ст.145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.02.2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв