Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" лютого 2021 р.Справа № 904/3214/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
та за участю:
представник ГУ ДПС у Харківській області : Климова А.С., згідно витягу з ЄДР;
представник АТ "Укрзалізниця" : Гараєва О.С., довіреність від 12.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1908 від 27.01.2020
розглянувши заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до банкрута
за заявою Публічного АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш"
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Постановою господарського суду Харківської області від 30.07.2020 ТОВ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна Кошовського С.В. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демчан О.І.
До господарського суду 11.12.2020 надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області з вимогами до банкрута на загальну суму 6 069 548,14 грн. (вх. № 29069), яка ухвалою суду від 14.12.2020 була призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2021.
11.01.2021 до суду надійшло повідомлення ліквідатора про розгляд заяви ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до банкрута (вх. №407), в якому ліквідатор визнає заявлені грошові вимоги у загальному розмірі 55,00 грн, з яких 46,00 грн. - штрафні санкції із ПДВ, нараховані на підставі податкового повідомлення - рішення №0077085604 від 22.07.2020 та 9,00 грн. - податок на прибуток приватних підприємств, нарахований згідно податкової декларації №9298054492 від 06.02.2018, в решті заявлених вимог просить суд відмовити через сплив визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку для його стягнення.
В судовому засіданні 12.01.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ГУ ДПС з грошовими вимогами до банкрута на 04.02.21.
03.02.2021 до суду надійшли заперечення АТ "Українська залізниця" щодо грошових вимог заявника (вх. № 2694), в яких кредитор вважає, що не є обґрунтованими вимоги заявника у розмірі 7842,86 грн., інші конкурсні вимоги кредитора, згідно з ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлені податковим органом після закінчення строку, встановленого для їх подання, підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
04.02.2021 до суду надійшли додаткові заперечення АТ "Українська залізниця" щодо грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області (вх. № 2781), в яких кредитор зазначає, що лише конкурсні вимоги заявника у розмірі 9,00 грн. (податок на прибуток приватних підприємства, нарахований згідно податкової декларації № 9298054492 від 06.02.2018), які заявлені ГУ ДПС у Харківській області після закінчення строку, встановленого для їх подання, згідно з ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Інші конкурсні кредиторські вимоги підлягають відхиленню з підстав пропуску, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового Кодексу України строку на стягнення.
04.02.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення кредитора АТ "Сбербанк" щодо грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області (вх. № 598), в яких кредитор зазначає, що по відношенню до частини заявленого боргу сплив 1095-денний строк для його стягнення, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов'язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог в процедурі банкрутства, як грошових вимог до кредитора. Інша частина боргу складається з штрафних санкцій, які нараховані заявником в період розпорядження майном боржника та заборгованість, відносно якої вже сплив строк позовної давності.
Присутній в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Харківській області підтримує заявлені грошові вимоги у повному обсязі, просить суд задовольнити їх, надавши письмові пояснення (вх. № 2786), в яких зазначає, за дати відкриття провадження у справі про банкрутство вимоги положень Податкового кодексу України щодо строків сплати податків не поширюються. З аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства та зокрема ст.45 вищезазначеного Кодексу можна встановити, що не передбачено строків давності вимог для кредиторів, а лише встановлено строки для їх пред'явлення до суду. Отже, посилання ліквідатора арбітражного керуючого Демчан О.І. про сплив строків сплати податків не знаходять свого законодавчого обґрунтування, оскільки сутність поданої заяви з кредиторськими вимогами полягає у пред'явленні кредитором вимог за заборгованістю, що існує на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, а не у вимозі про стягнення суми податкового боргу.
Розглянувши матеріали справи, заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до банкрута, надані суду додаткові пояснення і документи, вислухавши пояснення представників заявника та кредитора АТ "Українська залізниця", здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.
Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак, з 21.10.2019 почав діяти новий Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Отже, тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2020 суд здійснив перехід до розгляду справи про банкрутство ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" за правилами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" та заяви ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника, повинні відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.
В постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18 зроблено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутства проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
На підставі вищенаведеного суд зазначає, що кредитором, Головним управлінням ДПС у Харківській області, була подана заява про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" на загальну суму податкового боргу у розмірі 6 069 548,14 грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 3616808,91 грн, (з яких 1639995,08 грн. - сума заборгованості з податку на додану вартість та 1976813,83 грн. - сума заборгованості з податку на прибуток), з пені у загальному розмірі 1380018,09 грн. (з яких 636562,21 грн. - суми пені з податку на додану вартість та 743455,88 грн. - суми пені з податку на прибуток) та з штрафних санкцій у загальному розмірі 1072721,14 грн. (з яких 578105,39 грн. - сума штрафу з податку на додану вартість та 494615,75 грн. - сума штрафу з податку на прибуток).
Суд зазначає, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового Кодексу України (далі - ПК) визначено, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до ст.78 ПК України.
Пунктом 102.1 ст.102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У п.102.4 ст.102 ПК України, зокрема, визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Пункт 101.1 ст.101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в п.101.2.3 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов'язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов'язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов'язання визнається безнадійним у силу ст.101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов'язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).
Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, від 15.10.2020 у справі №910/8428/18).
Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у п.102.4 ст.102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17 ).
У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у поставі від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17).
З аналізу змісту цих норм вбачається, що спеціальним законом встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).
ЩОДО ОСНОВНОГО БОРГУ.
Із змісту заяви ГУ ДПС у Харківській області та доданих до документів вбачається, що основна заборгованість заявника у загальному розмірі 3 616 808,91 грн. складається з :
- податку на додану вартість на суму 1 582 771,00 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013. На час розгляду заяви кредитора, вказана заборгованість була частково погашена (зменшена) на суму 367 885,92 грн;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 у сумі 425 110,00 грн;
- з податку на прибуток у розмірі 1978463,00 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013. На час розгляду заяви кредитора, вказана заборгованість була частково погашена (зменшена) на суму 1658,17 грн;
- з податку на прибуток у розмірі 9,00 грн, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
Дослідивши матеріали справи та кредиторської заяви судом встановлено, що заявлені кредитором вимоги з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799,91 грн. (за винятком вимоги з податку на прибуток у розмірі 9,00 грн, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492) виникли ще 2013 та 2017 роках (податкове повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013 на суму 1 582 771,00 грн, податкове повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1 978 463,00 грн та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 07.06.2017 на суму 425 110,00 грн).
Проте, з відповідною заявою до суду податковий орган звернувся лише 11.12.2020, тобто після спливу визначеного ст.102 ПК України 1095-денного строку. Доказів, які б вказували на адміністративне чи судове оскарження зазначених рішень чи наявність інших підстав визначених у ПК України, які б спростовували встановлені судом обставини, учасниками справи під час розгляду даних кредиторських вимог суду надано не було.
Отже, виходячи з встановлених судом обставин спливу строку давності для стягнення податкового боргу, у суду відсутні підстави для визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківської області з основного боргу у загальному розмірі 3616799,91 грн, оскільки були заявлені після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку, внаслідок чого, заявлена кредиторська заборгованість в цій частині боргу є безнадійною та підлягає списанню.
Разом з тим, суд зазначає, що в межах визначеного ст.102 ПК України 1095-денного строку, кредитором заявлено вимогу з основного боргу у розмірі 9,00 грн, яка виникли на підставі самостійно поданої банкрутом податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що заявлена вимога ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 9,00 грн. виникла ще до порушення справи про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" (ухвала господарського суду від 02.10.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство), отже за своїм змістом вищезазначена грошова вимога заявника є конкурсною, яка мала бути заявлена податковим органом у 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", а саме до 02.11.2018.
Натомість вищезазначену вимогу було заявлено ГУ ДПС у Харківській області лише 11.12.2020, тобто після проведення попереднього засідання та закінчення граничного строку, встановленого для подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
З огляду на викладене, враховуючи, що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до банкрута на суму 9,00 грн. з податку на прибуток підтверджені доданими до заяви кредитора документами, а також визнані ліквідатором, суд вважає за необхідне визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.
З матеріалів заяви вбачається, що за банкрутом обліковується податковий борг, у вигляді штрафної санкції у загальному розміру 1 072 721,14 грн., який складається з суми штрафу з податку на додану вартість у розмірі 578105,39 грн та суми штрафу з податку на прибуток у розмірі 494615,75 грн.
Штрафна санкція із податку на додану вартість у загальному розмірі 578105,39 грн. складається з :
- суми штрафу у розмірі 395 692,75 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013 ;
- суми штрафу у розмірі 12753,00 грн, яка нарахована платником самостійно, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість);
- суми штрафу у розмірі 5115,44 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011641201 від 29.05.2017;
- суми штрафу у розмірі 127 755,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011991201 від 29.06.2017 ;
- суми штрафу у розмірі 36 743,20 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0063491209 від 29.06.2017;
- суми штрафу у розмірі 36 743,20 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0063491209 від 28.11.2017 ;
- суми штрафу у розмірі 46,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 .
Штрафна санкція з податку на прибуток у загальному розмірі 494 615,75 грн складається з :
- суми штрафу у розмірі 494615,75 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013.
Судом встановлено, що заявлені вимоги зі штрафних санкцій, за винятком вимоги, яка складається із суми штрафу у розмірі 46,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020, виникли ще 2013 та 2017 роках.
Отже, заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області кредиторська заборгованість зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 675,17 грн. (ППР від 01.11.2013, 29.05.2017, 29.06.2017 та штраф у розмірі 12753,00 грн, який нарахований платником самостійно) є такою, що заявлена після закінчення, встановленого ст.102 ПК України строку, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов'язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства, як грошових вимог кредитора до банкрута.
Стосовно вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у розмірі 46,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за звітний період - 01.2017, суд зазначає наступне.
Так, частинами 1 - 3 та 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція, яка діяла на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та кореспондується зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, враховуючи наведені вище факти та з врахуванням відповідних правових норм, кредитор не мав правових підстав для здійснення нарахування будь-яких штрафних санкцій після 02.10.2018, у тому числі штрафу з податку на додану вартість у розмірі 46,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 , у зв'язку із чим суд відхиляє вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНОЇ ПЕНІ.
Відповідно до поданого розрахунку податкового боргу ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", за банкрутом також обліковується пеня у загальному розмірі 1 380 018,09 грн., яка складається з суми пені з податку на додану вартість у розмірі 636562,21 грн. та суми пені з податку на прибуток у розмірі 743455,88 грн.
Сума пені із податку на додану вартість у розмірі 636562,21 грн. складається з :
- суми нарахованої пені у розмірі 3925,99 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013;
- суми нарахованої пені у розмірі 612 481,35 грн, у зв'язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.10.2018 у справі №904/3214/18;
- суми пені у розмірі 20154,87 грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 за період з 31.01.2017 по 07.06.2017.
Сума пені з податку на прибуток у розмірі 743455,88 складається з :
- суми нарахованої пені у розмірі 1,25 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013;
- суми нарахованих заявником процентів у сумі 7796,86 грн. за користування розстроченням/відстроченням № б/н від 15.05.2019;
- суми нарахованої пені у розмірі 735 657,77 грн, у зв'язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.10.2018 у справі №904/3214/18.
Розглянувши матеріали поданої заяви та наданий податковим органом розрахунок суми заборгованості пені у розмірі 1 380 018,09 грн., судом встановлено наступне.
По-перше, суд зазначає, що вимоги з пені, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3925,99 грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1,25 грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань на суму 20 154,87 грн., заявлені ГУ ДПС у Харківській області після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку. Отже, в цій частині вищезазначена кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, відповідно до якого обов'язок обґрунтованого доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.
Дослідивши матеріали поданої заяви, судом встановлено, що податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 № 0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3925,99 грн, від 01.11.2013 № 0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1,25 грн. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154,87 грн. до відповідної заяви кредитором суду взагалі надано не було, у зв'язку з чим посилання ГУ ДПС у Харківській області на зазначені повідомлення-рішення та уточнюючий розрахунок з урахуванням ст.ст. 73, 74, 76-77, 80 ГПК України не беруться судом до уваги. Таким чином, суд відхиляє в цій частині заявлені вимоги, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
По-друге. Відповідно до наданого до заяви розрахунку податкового боргу банкрута, який засвідчений головним державним ревізором - інспектором Тетяною Лук'яненко, заявником було донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням від 15.05.2019 на суму 7796,86 грн. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в поданій заяві з кредиторськими вимогами до банкрута зазначено, що за банкрутом обліковується податковий борг, який складається лише із основного боргу, штрафних санкцій та пені. Матеріали вищевказаної заяви взагалі не містить ані інформації щодо нарахованих процентів, ані документів на підставі яких було здійснено відповідне нарахування. Крім того, суд ввертає увагу на те, що нарахування процентів у розмірі 7796,86 грн. проведено 15.05.2019 у період дії мораторію, протягом якого, як вже було зазначено раніше, не нараховується проценти (ч.3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу свідчить про необґрунтованість вимог заявника.
По-третє. Також не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481,35 грн. та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657,77 грн., у зв'язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018, оскільки заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог, а саме матеріали поданої заяви не містять документів на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені, також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
Крім того, суд вважає помилковим твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що Кодекс України з процедур банкрутства не ставить визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в залежність від пропуску строку позовної давності по податковим зобов'язанням, оскільки зміст ст.ст. 14, 101, 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що податкове законодавство в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган списати будь-який податковий борг, якщо з моменту настання строку його сплати минув 1095 календарний день. При цьому, строк давності податкового боргу не можна ототожнювати із строком позовної давності, оскільки строк давності податкового боргу є строком існування відповідного податкового зобов'язання, а його збіг унеможливлює вжиття будь-яких заходів з його погашення та має своїм наслідком його списання. Натомість, строк позовної давності є строком, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, і збіг цього строку не зумовлює припинення відповідного зобов'язання.
Таким чином, податковим законодавством встановлено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної ст. 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України (п.32 Постанови Верховного суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16)
Отже, на підставі вищенаведеного, суд вважає, що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області підлягають визнанню лише у розмірі 9,00 грн. з податку на прибуток, в решті вимог суд відмовляє.
Керуючись ст. ст.1, 7, 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 1, 41, 101, 102 ПК України, ст. ст. 73, 74, 76-77, 233-235 ГПК України,
1. Визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області частково в сумі боргу 9,00 грн. (податку на прибуток). В решті вимог відмовити.
2. Ухвалу направити заявнику, ліквідатору, банкруту, комітету кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання суддею.
Ухвалу підписано 09.02.2021.
Суддя Міньковський С.В.