Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2370/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши справу в порядку загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера", м. Кременчук
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книголенд", м. Харків
про стягнення 143895,07 грн.
за участю :
представника позивача - Пшенична А.Л., за довіреністю № 26/01-23 від 18.01.2021 року;
представника відповідача - Махонін О.С., на підставі ордеру від 28.12.2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.06.2019 року.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадосфера" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книголенд" про стягнення заборгованості за договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 37/2015 від 08.06.2015 року в сумі 27981,54 грн., неустойки в розмірі 42483,00 грн. та збитків в сумі 73430,53 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2019 року клопотання (вх. № 34870) Товариства з обмеженою відповідальністю “Книголенд” про призначення експертизи - задоволено Призначено у справі №922/2370/18 будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено та направлено її до ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення експертизи.
Крім того, ухвалою суду від 18.04.2019 року клопотання (вх. № 6448) судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи - задоволено. Уточнено питання судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.01.2019 року.
Справу № 922/2370/18 направлено до ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення експертизи.
28.12.2020 року на адресу господарського суду Харківської області від ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок експерта разом із матеріалами справи № 922/2370/18.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 21.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 року розгляд справи було відкладено на 03.02.2021 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 02.02.2021 року представник відповідача надав пояснення по справі (вх. № 2536).
Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2021 року проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
08.06.2015 року між TOB «Градосфера» (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Книголенд» (відповідач, орендар) було укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення №37/2015 (надалі - Договір), за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування вбудовано-прибудований магазин промислових товарів загальною площею 202,3 кв.м, який розташований за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), 39.
Згідно з п. 2.1 договору вступ Орендаря в користування Об'єктом оренди настає після підписання сторонами договору та оформлюється актом приймання-передачі Об'єкта оренди. Акт приймання-передачі Об'єкта оренди підписується 01 липня 2015 року. Передача «Об'єкта оренди в користування Орендареві здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників Сторін даного Договору. В акті приймання-передачі фіксується технічний стан Об'єкта оренди. Акт підписують повноважні представники Орендаря й Орендодавця.
Відповідно ло п. 3.1 договору, строк оренди за цим договором - від дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди до 30 червня 2016 року (включно).
Відповідно до п. 4.1 договору, орендна плата встановлюється в грошовому вираженні і є платежем, що орендар вносить щомісяця на поточний рахунок орендодавця в порядку, встановленому п. 4.2 даного договору, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Орендна плата нараховується за користування об'єктом оренди нараховується з дати підписання Акту приймання-передачі і до дати закінчення користування орендарем об'єктом оренди, що обумовлюється підписанням акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Внесення орендної плати здійснюється валютою України. Орендна плата за користування об'єктом оренди встановлюється у розмірі 26299,00 грн., в тому числі ПДВ, що нараховується та сплачується в порядку та в розмірі, встановленому чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.3 Договору після закінчення строку оренди, обумовленого цим Договором, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Об'єкт оренди в тому ж стані, у якому він був переданий в оренду, за актом приймання-передачі, що підписується повноважними представниками Сторін.
Крім цього, відповідно до п. 5.18 Договору Орендар зобов'язаний після закінчення обумовленого цим Договором строку оренди протягом двох робочих днів звільнити і передати Орендодавцеві за актом приймання-передачі Об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, що зафіксовано в акті приймання-передачі Об'єкта в оренду. У разі наявності в стінах, стелі чи підлозі Об'єкта оренди різного виду отворів, розтріскувань і т.п., зроблених Орендарем у зв'язку з монтажем різного роду конструкцій, Орендар зобов'язаний за свій рахунок відновити первісний вигляд стін, стелі чи підлоги, що був зафіксований у акті приймання-передачі Об'єкта оренди в оренду.
25.05.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою визначено, що строк дії договору становить до 30 червня 2017 року (включно).
Додатковою угодою від 22.05.2017 року сторони визначили, що строк дії договору становить до 31 травня 2018 року, а також визначили розмір орендної плати з 01.07.2017 року, який становить 35402,50 грн. в тому числі ПДВ, що нараховується та сплачується в порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством України.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було передано в оренду відповідачу приміщення загальною площею 202,3 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), 39, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі майна від 01.07.2015 року.
22.03.2018 року позивачем було направлено відповідачу лист (а.с. 47, том 1), в якому було зазначено про те, що строк дії договору оренди закінчується та необхідність повернути приміщення за актом приймання-передачі у порядку, встановленому договором оренди.
04.06.2018 року позивачем було підписано акт, яким було встановлено недоліки приміщення, яке було передано в оренду відповідачу. У вищезазначеному акті зазначено про те, що представник відповідача із зазначеним актом ознайомлена, проте від підписання відмовилась.
05.06.2018 року відповідачем було направлено позивачу лист, в якому зазначено про те, що станом на 01.06.2018 року орендоване приміщення звільнено та направлено позивачу акти приймання-передачі приміщення для підписання та повернення одного примірника акта відповідачу (а.с. 15, том 2).
06.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 305/04, в якому зазначено про виявлені позивачем недоліки приміщення та необхідність відповідачу усунути відповідні недоліки (а.с. 50, том 1).
07.06.2018 року відповідачем повторно було направлено позивачу лист, в якому зазначено про те, що у разі наявності претензій щодо технічного стану приміщення, відповідач готовий прийняти участь у формуванні відповідної комісії з метою встановлення та фіксування відповідних обставин та їх усунення. Також відповідачем було повторно направлено акти приймання-передачі приміщення для підписання (а.с. 16, том 2).
Крім того, 18.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 326/01-23, в якому було зазначено про необхідність направити представника ТОВ "Книголенд" 22.06.2018 року для проведення процедури фактичної передачі приміщення та підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. Також у вказаному листі було зазначено про те, що у зв'язку з виявленими недоліками приміщення під час дії договору оренди, вартість ремонтно-відновлювальних робіт по відновленню орендованого майна буде визначена незалежним експертом станом на дату повернення об'єкта оренди (а.с. 57, том 1).
19.06.2018 року відповідачем повторно було направлено позивачу лист із вимогою підписати акти приймання-передачі приміщення (а.с. 19, том 2).
22.06.2018 року сторонами було підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення, яким відповідачем було повернуто об'єкт оренди позивачу (а.с. 59, том 1).
26.06.2018 року позивачем було направлено відповідачу лист за вих. № 345/01-23, в якому було зазначено про те, що об'єкт оренди був повернутий орендарем несвоєчасно, у зв'язку з чим відповідачу необхідно відшкодувати позивачу комунальні послуги за період користування приміщенням та сплатити орендну плату у розмірі 25961,83 грн. Разом із листом, позивачем було направлено відповідачу рахунок на сплату орендної плати та акти приймання-передачі за комунальні послуги (а.с. 69, том 1).
В подальшому, 10.07.2018 року позивачем було направлено відповідачу лист за вих. № 381/01-23 із рахунком на оплату комунальних послуг (а.с. 78, том 1).
20.07.2018 року відповідачем було направлено позивачу лист щодо вимоги про сплату коштів за користування приміщенням після закінчення строку дії договору та зазначено про те, що відповідач своєчасно звільнив приміщення та направив позивачу акт приймання-передачі для підписання, проте саме позивач відмовився від підписання вказаного акту (а.с. 113, том 1).
20.07.2018 року позивачем було направлено відповідачу вимогу за вих. № 408/01-23 про відшкодування вартості ремонтно-будівельних робіт у розмірі 73463,00 грн., вартість яких визначено на підставі висновку експертизи від 16.07.2018 року.
Так, позивачем на підтвердження спричинення останньому збитків було надано до суду висновок експерта від 16.07.2018 року, яким встановлено, що стан орендованого приміщення є незадовільним та вартість відновлювального ремонту складає 73463,00 грн.
Крім того, позивачем було надано до суду висновок експерта від 23.01.2019 року № 5-19, яким встановлено, що недоліки, встановлені у висновку експерта від 16.07.2018 року відносяться до недбалого та неякісного виконання ремонтно-будівельних робіт з порушенням будівельних норм та правил, недбалого відношення до конструктивних елементів приміщення та не належать до зносу.
Враховуючи те, що відповідач не відшкодував позивачу збитки, завдані несвоєчасним поверненням об'єкта оренди та недоліками, встановленими позивачем, останній звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.06.2018 року по 22.06.2018 року у розмірі 25961,83 грн. та 2019,71 грн. вартості спожитих комунальних послуг, а також неустойки за період з 05.06.2018 року по 22.06.2018 року, нарахованої на підставі ст. 785 ЦК України у розмірі 42483,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки за проведення ремонтних робіт об'єкту оренди у розмірі 73430,53 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що останній не ухилявся від повернення орендованого майна, вчиняв дії з його повернення, а саме направляв позивачу акти приймання-передачі майна для підписання, проте саме позивач ухилявся від їх підписання, що спричинило несвоєчасне повернення орендованого приміщення.
З метою встановлення технічного стану орендованого майна та вартості відновлювального ремонту вказаного об'єкту, судом було призначено у справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- який технічний стан об'єкта “вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202, 3 кв.м.” станом на момент його повернення на підставі акту від 22.06.2018 року у порівнянні з технічним станом даного об'єкта на момент його передачі 01.07.2015 року? (вихідні дані для визначення технічного стану об'єкта на в момент його передачі визначені в акті від 01.07.2015 року, правовстановлюючих документах на об'єкт та договорі найму нежитлового приміщення від 08.06.2015 року; вихідні дані для технічного стану об'єкта на час його повернення - 22.06.2018 року визначені в акті від 22.06.2018 року та додатках до висновку судового експерта № 37-18 від 16.07.2018 року (а.с. 114-166, том 1)).
- які пошкодження об'єкта “вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202, 3 кв.м.” виникли внаслідок механічного впливу станом на момент його повернення - 22.06.2018 року?
- яка вартість ремонтно-будівельних робіт заподіяних внаслідок механічного впливу станом на червень 2018 року?
Судовим експертом Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було надано висновок № 3379, яким надано наступні відповіді на питання:
Технічний стан об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м.Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39. загальною площею 202,3 кв.м", встановлений на підставі даних, що містяться в акті від 01.07.2015 року, правовстановлюючих документах на об'єкт та договорі найму нежитлового приміщення від 08.06.2015 року, станом на момент його передачі 01.07.2015 року, визначений як "добрий".
Технічний стан об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м.Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202,3 кв.м", встановлений на підставі даних, що містяться в акті від 22.06.2018 року та додатках до висновку судового експерта №37-18 від 16.07.2018 року (а.с. 114-166, том 1). станом на момент його повернення 22.06.2018 року, визначений як "задовільний".
Визначити, які пошкодження об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів", що розташований за адресою: м.Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39 (нині проспект Лесі Українки. 39), загальною площею 202,3 кв.м, виникли внаслідок механічного впливу, станом на момент його повернення - 22.06.2018 року, не надається можливим (докладніше дивись дослідницьку частину).
Визначити вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів", що розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39 (нині проспект Лесі Українки, 39), заподіяних внаслідок механічного впливу, станом на червень 2018 року, не надається можливим з причини, зазначеної в дослідницькій частині.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628, ч.1 ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 25961,883 грн. орендної плати, суд зазначає наступне.
Як вбачається із розрахунку позивача, останнім було нараховано до сплати відповідачу 25961,83 грн. орендної плати з 01.06.2018 року по 22.06.2018 року.
В даному випадку, договором оренди (в редакції додаткової угоди від 25.05.2016 року) сторонами було визначено строк дії договору до 31 травня 2018 року (включно).
Враховуючи те, що строк дії договору оренди припинився 31.05.2018 року, нарахування позивачем орендної плати на підставі договору № 37/2015 від 08.06.2015 року за період з 01.06.2018 року по 22.06.2018 року є безпідставним.
Приймаючи до уваги вищенаведене та з урахуванням того, що строк дії договору оренди № 37/2015 від 08.06.2015 року сплив 31.05.2018 року, що унеможливлює нарахування орендної плати на підстави припиненого договору, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення 25961,83 грн. орендної плати.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2019,71 грн. комунальних витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається із розрахунку позивача, останнім нараховано до сплати відповідачу 2019,71 грн. витрат зі комунальні послуги за період з 01.06.2018 року по 22.06.2018 року.
Як вбачається з листів відповідача, станом на 01.06.2018 року (тобто після закінчення строку дії оренди) останнім було звільнено орендоване приміщення.
Також суд зауважує, що обов'язок оплати комунальних послуг відповідачем передбачено п. 4.4 договору оренди, в той час, як вже було зазначено вище строк дії договору оренди припинився 31.05.2018 року.
Враховуючи вищенаведене та те, що підставою для оплати комунальних послуг відповідачем був договір оренди, який припинився 31.05.2018 року, стягнення з відповідача 2019,71 грн. комунальних витрат за період з 01.06.2018 року по 22.06.2018 року є безпідставним, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
Щодо стягнення з відповідача 42483,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі ст. 785 ЦК України, суд зазначає наступне.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (частина 2 статті 795 Цивільного кодексу України).
Виходячи зі змісту частини 1 статті 759 та частини першої статті 785 Цвільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Зі змісту статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, Постановв КГС ВС від 24.09.2020 № 922/2665/17.
Як вже було зазначено вище, строк дії договору оренди було визначено до 31.05.2018 року (включно).
Як вбачається з листа відповідача від 05.06.2018 року (а.с. 15, том 2), останній вказує на те, що станом на 01.06.2018 року, ним було звільнено орендоване приміщення та направлено позивачу два примірники акту приймання-передачі орендованого майна.
Також, 07.06.2018 року відповідачем повторно було направлено позивачу лист із актами приймання-передачі орендованого майна.
На підтвердження направлення відповідних листів та актів, відповідачем було надано описи вкладення у цінний лист (а.с. 17-18, том 2).
Як вже було зазначено вище, 06.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 305/04, в якому зазначено про виявлені позивачем недоліки приміщення та необхідність відповідачу усунути відповідні недоліки.
Також, 08.06.2018 року позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 309/01-23, в якому зокрема зазначено про те, що орендоване приміщення має певні недоліки, допущені протягом строку дії оренди та у зв'язку з тим, що вони не усунуті, отже об'єкт оренди не готовий для його прийняття з орендного користування.
Крім того, 18.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 326/01-23, в якому було зазначено про необхідність направити представника ТОВ "Книголенд" 22.06.2018 року для проведення процедури фактичної передачі приміщення та підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. Також у вказаному листі було зазначено про те, що у зв'язку з виявленими недоліками приміщення під час дії договору оренди, вартість ремонтно-відновлювальних робіт по відновленню орендованого майна буде визначена незалежним експертом станом на дату повернення об'єкта оренди.
19.06.2018 року відповідачем було направлено позивачу лист (а.с. 19, том 2), в якому відповідач вказує на те, що позивач ігнорує підписання актів приймання-передачі орендованого майна, а також зазначено про те, що в разі наявності претензій щодо технічного стану орендованого приміщення, відповідач готовий прийняти участь у формуванні відповідної комісії із залученням кваліфікованого товарознавця з метою встановлення та фіксування відповідних обставин та їх усунення.
Вищезазначений лист був направлений позивачу 19.06.2018 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 20, том 2).
Таким чином, з вищенаведеного листування вбачається, що відповідач не ухилявся від підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення та навпаки вчиняв дії щодо повернення вказаного майна, проте позивач відмовився від прийняття об'єкту оренди, посилаючись на претензії щодо технічного стану майна.
Як вже було зазначено вище, до предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Щодо посилань позивача, як на підставу ухилення від підписання акту приймання-передачі майна, на виявлені недоліки приміщення, суд зазначає наступне.
Як вбачається вказані недоліки приміщення були зафіксовані в акті від 04.06.2018 року, проте докази прийняття орендованого майна орендодавцем у вказаний день матеріали справи не містять.
Також суд зауважує, що п. 7.1 укладеного між сторонами договору, на орендодавця було покладено обов'язок прийняти об'єкт оренди від орендаря по закінченню строку оренди.
В той час, як позивачем вищезазначений обов'язок щодо прийняття об'єкту оренди по закінченню строку договору не виконаний.
В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази умисного ухилення саме відповідача від підписання акту приймання-передачі орендованого майна, утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди.
В той час, як листування позивача свідчить про бездіяльність та не вчинення дій щодо підписання акту приймання-передачі майна та свідомого ухилення від вчинення зазначених дій.
Крім того, як вже було зазначено вище, із листування сторін вбачається, що відповідачем направлявся акт приймання-передачі для підписання позивачу.
Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи наявні докази вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна (про що свідчать відповідні листи відповідача із направленням актів приймання-передачі позивачу для підписання) та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди, в даному випадку вказані обставини виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 42483,00 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 73430,53 грн. збитків, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
В даному випадку, позивач вказує на те, що відповідачем було повернуто об'єкт оренди у неналежному технічному стані, у зв'язку з чим позивач поніс витрати на відновлення орендованого приміщення у розмірі 73430,53 грн.
На підтвердження понесених витрат на відновлювальний ремонт приміщення, позивачем було надано до суду висновок експерта № 37-18 від 16.07.2018 року, яким встановлено, що технічний стан конструктивних елементів приміщення вбудовано-прибудинкового магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 станом на час проведення дослідження є незадовільним та не відповідає вимогам ДСТУ-Н Б А.3.1-23-2013; вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню приміщень вбудовано-прибудинкового магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі України, 39 становить 73463,00 грн.
Також позивачем було надано договір підряду від 09.07.2018 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів за адресою: м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 39, акт приймання виконаних будівельних робіт від 03.08.2018 року на суму 38615,10 грн., підсумкову відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів поставки замовника, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт прийому-передачі матеріалів від 03.08.2018 року, рахунок на оплату № 34 від 03.08.2018 року на суму 38615,10 грн., платіжне доручення № 1901 від 14.08.2018 року на суму 38615,10 грн.
Крім того, позивачем було надано висновок експерта № 5-19 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 від 23.01.2019 року.
Вищезазначеним висновком експерта було надано наступні висновки:
Приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39, яке перебувало в оренді ТОВ "Книголенд", є тим самим приміщенням, яке досліджено експертом та описане у висновку експерта № 37-18 від 16.07.2018 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39.
При проведенні обстеження приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 та подальшому складанні висновку експерта № 37-18 від 16.07.2018 року недоліки приміщення, наведені в акті приймання-передачі в оренду ТОВ «КНИГОЛЕНД» від 01.07.2015 року за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 37/2015 від 08.06.2015р. до уваги не приймались і у висновку експерта не відображались.
Недоліки, описані у висновку експерта № 37-18 від 16.07.2018 року, відносяться до недбалого та неякісного виконання ремонтно-будівельних робіт з порушенням будівельних норм та правил (залишки від затирання отворів, неоднорідність фарбування, забруднення фарбою плінтусів, вимикачів, розеток, радіаторів тц елементів підвісної стелі), недбалого відношення до конструктивних елементів приміщення (пошкодження керамічної плитки, пошкодження дверних блоків, відсутність частин та елементів плінтусу, пошкодження дверної коробки та лиштви) та не належать до зносу.
Недоліки, описані у висновку експерта № 37-18 від 16.07.2018 року не вказані у Акті приймання-передачі Об'єкта оренди від 01.07.2015 року за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 37/2015 від 08.06.2015р., тому можливо зробити висновок, що вказані недоліки та пошкодження виникли під час знаходження приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 в оренді після складанні акту прийому-передачі від 01.07.2015 року.
Також, як вже було зазначено вище, з метою встановлення технічного стану орендованого приміщення та характеру пошкоджень, судом було призначено у справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання (з урахуванням уточнень після задоволення клопотання експерта):
- який технічний стан об'єкта “вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202, 3 кв.м.” станом на момент його повернення на підставі акту від 22.06.2018 року у порівнянні з технічним станом даного об'єкта на момент його передачі 01.07.2015 року? (вихідні дані для визначення технічного стану об'єкта на в момент його передачі визначені в акті від 01.07.2015 року, правовстановлюючих документах на об'єкт та договорі найму нежитлового приміщення від 08.06.2015 року; вихідні дані для технічного стану об'єкта на час його повернення - 22.06.2018 року визначені в акті від 22.06.2018 року та додатках до висновку судового експерта № 37-18 від 16.07.2018 року (а.с. 114-166, том 1)).
- які пошкодження об'єкта “вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202, 3 кв.м.” виникли внаслідок механічного впливу станом на момент його повернення - 22.06.2018 року?
- яка вартість ремонтно-будівельних робіт заподіяних внаслідок механічного впливу станом на червень 2018 року?
Судовим експертом Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було надано висновок № 3379, яким надано наступні відповіді на питання:
Технічний стан об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39. загальною площею 202,3 кв.м", встановлений на підставі даних, що містяться в акті від 01.07.2015 року, правовстановлюючих документах на об'єкт та договорі найму нежитлового приміщення від 08.06.2015 року, станом на момент його передачі 01.07.2015 року, визначений як "добрий".
Технічний стан об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів, який розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39, загальною площею 202,3 кв.м", встановлений на підставі даних, що містяться в акті від 22.06.2018 року та додатках до висновку судового експерта №37-18 від 16.07.2018 року (а.с. 114-166, том 1). станом на момент його повернення 22.06.2018 року, визначений як "задовільний".
Визначити, які пошкодження об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів", що розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39 (нині проспект Лесі Українки. 39), загальною площею 202,3 кв.м, виникли внаслідок механічного впливу, станом на момент його повернення - 22.06.2018 року, не надається можливим (докладніше дивись дослідницьку частину).
Визначити вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень об'єкта "вбудовано-прибудований магазин промислових товарів", що розташований за адресою: м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 39 (нині проспект Лесі Українки, 39), заподіяних внаслідок механічного впливу, станом на червень 2018 року, не надається можливим з причини, зазначеної в дослідницькій частині.
Як вже було зазначено, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Одним із обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення для стягнення збитків є вина заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.ч. 1-7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши надані позивачем висновки експертів та висновок судової експертизи, судом встановлено, що останні не містять доказів вини відповідача у заподіянні збитків та причинного зв'язку, з огляду на наступне.
Так, висновком експерта № 37-18 від 16.07.2018 року лише встановлено, що технічний стан конструктивних елементів приміщення вбудовано-прибудинкового магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 станом на час проведення дослідження є незадовільним та не відповідає вимогам ДСТУ-Н Б А.3.1-23-2013.
Проте вказаним висновком не встановлено, що саме дії відповідача призвели до зазначеного стану приміщення, характер пошкоджень.
Висновком судового експерта № 3379 від 25.11.2020 року встановлено, що технічний стан приміщення є задовільним. Відповідний висновок було здійснено з урахуванням обставин, встановлених висновком експерта № 37-18 від 16.07.2018 року.
Також у висновку судового експерта зазначено про неможливість встановлення причин виникнення недоліків і пошкоджень приміщення, у зв'язку з проведеним ремонтних робіт спірного приміщення у серпні 2018 року.
Отже, наявними у справі доказами не підтверджено вини відповідача у встановлених в акті від 04.06.2018 року недоліків та відповідно причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Щодо висновку експерта № 5-19, наданого позивачем, то суд зазначає, що він датований 23.01.2019 року, тобто вже після проведених ремонтних робіт.
Крім того, у вищезазначеному висновку було зазначено про те, що "можливо зробити висновок, що вказані недоліки та пошкодження виникли під час знаходження приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по проспекту Лесі Українки, 39 в оренді після складання акту прийому-передачі від 01.07.2015 року.".
Тобто вказаним висновком зазначено лише про можливість того, що відповідні пошкодження виникли після складання акту прийому-передачі від 01.07.2015 року.
Таким чином, позивач не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість стягнення з останнього нарахованих позивачем збитків у розмірі 73430,53 грн.
Крім того, заявляючи до стягнення відповідача збитки, у заявленому розмірі, позивач мав довести суму відповідних збитків.
Як вже було зазначено вище, позивачем на підтвердження понесених збитків на ремонт приміщення було надано до суду: договір підряду від 09.07.2018 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по відновленню приміщення вбудовано-прибудованого магазину промислових товарів за адресою: м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 39, акт приймання виконаних будівельних робіт від 03.08.2018 року на суму 38615,10 грн., підсумкову відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів поставки замовника, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт прийому-передачі матеріалів від 03.08.2018 року, рахунок на оплату № 34 від 03.08.2018 року на суму 38615,10 грн., платіжне доручення № 1901 від 14.08.2018 року на суму 38615,10 грн.
Отже, фактично позивачем було сплачено 38615,10 грн. за проведені будівельні роботи.
В той час, як доказів понесених витрат на суму 34815,43 грн. позивачем до суду надано не було.
В свою чергу позивачем було надано акт приймання-передачі матеріалів від 03.08.2018 року на суму 34815,40 грн., проте доказів придбання та оплати за вказані матеріали позивачем не надано.
Таким чином, позивачем не доведено заявлену до відшкодування відповідачем суму збитків у розмірі 73430,53 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат у заявленому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Враховуючи вищенаведене та, що позивачем не доведено усіх складових елементів правопорушення, а саме вини відповідача, причинно-наслідкового зв'язку у спричиненні збитків та суми збитків, заявлених до стягнення позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 73430,53 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі залишається за позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом було відмовлено в задоволенні позову, витрати по проведеній судовій експертизі підлягають відшкодуванню позивачем на користь відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 22, 610-612, 626-629, 631, 759, 785 ЦК України, ст. ст. 174, 224, 225 ГК України, ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера", м. Кременчук (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 4, код ЄДРПОУ 25154997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Книголенд", м. Харків (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 47, код ЄДРПОУ 38278653) 4710,00 грн. витрат за проведення експертизи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Градосфера", м. Кременчук (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 4, код ЄДРПОУ 25154997);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Книголенд", м. Харків (61103, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, 47, код ЄДРПОУ 38278653).
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "10" лютого 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля