м. Суми
09.02.2021 Справа № 920/1334/20
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1334/20
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, код ЄДРПОУ 42769539),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код ЄДРПОУ 31162928)
про стягнення 1997930,86 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Романець В.А.,
від відповідача - не прибув,
при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.
29.12.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету 1997930 грн 86 коп., з яких: 1843371 грн 67 коп. заборгованість по орендній платі, 154559грн 19 коп. пеня, за неналежне виконання умов договору оренди від 25.12.1992 №; а також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання (з урахуванням ухвали від 21.01.2021) на 29.01.2021, 12:15.
29.01.2021 відповідачем надано відзив на позовну заяву, а також надано контр розрахунок пені..
29.01.2021 відповідачем надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 29.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.02.2021, 12:50.
08.02.2021 представником відповідача надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
09.02.2021 позивачем подано до суду Заперечення від 04.02.2021 № 10-125-00606 на заяву про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження в справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
У той же час необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду й перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/5425/18.
Більше того, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду відповідної справи до прийняття рішення в іншій справі, якщо незалежно від результату розгляду іншої справи суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18 (ЄДРСРУ № 82498809).
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначає, що ухвалою суду від 09.11.2020 було відкрите провадження у справі № 920/1104/20 за позовом ТОВ «Горобина» до регіонального відділення ФДМУ по Полтавській та Сумській обл. про визнання недійсним пункту 3.1. Договору з урахуванням останніх змін внесених Договором про внесення змін. Оскаржуваний пункт 3.1. Договору закріплює розмір орендної плати та порядок її розрахунку. На думку відповідача, оскільки у справі № 920/1104/20 вирішується питання про недійсність положень Договору, що визначає розмір орендної плати, суми якої стягуються у справі № 920/1334/20.
В свою чергу суд зазначає, що з правової природи зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування загальних наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, оскільки використання майна, оренда, надання послуг - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо, а відповідно такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.
Відтак, зі змісту Договору випливає, що зобов'язання за ним може бути припинено лише на майбутнє, оскільки у випадку визнання недійсним його пункту неможливо повернути усе одержане за Договором, а саме вже здійснене користування цілісним майновим комплексом.
З матеріалів даної справи вбачається, що заборгованість Відповідача за користування цілісним майновим комплексом виникла у 2020 році, тобто до розгляду по суті справи № 920/1104/20.
Виходячи з аналізу наведених норм обставина, на яку посилається Відповідач (визнання в судовому порядку недійсним пункту 3.1. Договору оренди від 25.12.1992 № 28 (в редакції від 23.01.2019)), не спростовує жодним чином тих договірних відносин, які виникли та існують між Позивачем та Відповідачем на даний час, та які були, в свою чергу, підставою виникнення заборгованості по орендній платі та пені, що є предметом позову у даній справі.
Крім цього, пунктом 3.6 Договору (в редакції від 23.01.2019) передбачено, що надмірно сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю.
Отже, зайво сплачені кошти орендної плати, у випадку прийняття відповідного рішення судом, підлягають зарахуванню Відповідачу в рахунок майбутніх платежів.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстави для задоволення заяви ТОВ «Горобина» про зупинення провадження у справі № 920/1334/20.
Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування клопотання про відкладення відповідач зазначає, що представник відповідача буде приймати участь в іншому судовому засіданні в іншому судді, і буде знаходитися у відрядженні, тому не зможе прийняти участь у судовому засіданні господарського суду Сумської області 09.02.2021 по справі № 920/1334/20.
При розгляді клопотання судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
- по-перше, суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді;
- по-друге, відповідачем не надано доказів в підтвердження перебування його представника у відрядженні;
Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Керуючись статтями 177-183, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника відповідача від 28.12.2021 (вх. № 620к від 29.01.2021) про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
2. У задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справі від 08.02.2021 (вх. № 1128/21 від 08.02.20221) - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Повний текст ухвали складено 10.02.2021.
Суддя С.В. Заєць