27.01.2021 Справа № 920/747/17
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Котельницької В.Л., суддів: Заєць С.В., Жерьобкіної Є.А., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши матеріали справи №920/747/17
за позовом Приватного підприємства "Карла Маркса-2" (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63/3, код ЄДРПОУ 34264605),
до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 39765885),
про поновлення договору оренди,
за участю представників сторін:
від позивача: Кулик М.І. (довіреність № 2 від 02.01.2020),
від відповідача: Андронова І.І. (довіреність № 9-18-0.6-78/62-20 від 23.07.2020),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
У серпні 2017 року Приватне підприємство "Карла Маркса-2" (далі - ПП "Карла Маркса-2") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні 7 (сім) років, строком до 01.04.2024 договору оренди від 24.03.2010 земельної ділянки загальною площею 15,9454 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0025.
Позовні вимоги із посиланням на положення статей 15, 16, 792 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, а також положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 6 цієї норми, обґрунтовано тим, що після закінчення строку укладеного між Путивльською районною державною адміністрацією і ПП "Карла Маркса-2" договору оренди від 24.03.2010 позивач отримав право на поновлення цього договору з огляду на виконання належним чином зобов'язань за договором, користування земельною ділянкою після закінчення терміну його дії та сплату орендної плати за земельну ділянку.
Крім того, позивач зазначив, що на виконання вимог пункту 8 договору він направив Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області лист-повідомлення від 31.01.2017 із проектом додаткової угоди, у відповідь на який (лист від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3911/2-17) Головне управління повідомило про неможливість поновлення договору оренди землі через, зокрема, відсутність витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі. Проте позивач акцентував, що законодавство не передбачає надання будь-яких документів, не визначених законом, а згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгація договору оренди земельної ділянки за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору є обов'язковою, при цьому наявності рішення орендодавця на поновлення такого договору як обов'язкової підстави для продовження договору не вимагається.
У подальшому 26.09.2017 ПП "Карла Маркса-2" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог (що надійшла до суду 27.09.2017), в якій позивач просив визнати поновленим договір оренди, укладений 24.03.2010 (зареєстрований 01.04.2010 за № 1126107059238), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк (7 років) і на тих самих умовах у редакції, наведеній позивачем у заяві про уточнення позову.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, не погоджуючись із позовними вимогами, просило відмовити в їх задоволенні, акцентуючи, що Головне управління у межах повноважень розглянуло звернення ПП "Карла Маркса-2" про поновлення договору оренди землі та поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди землі від 24.03.2010, оскільки у наданих для розгляду документах немає витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, потрібного для встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області також зазначило, що додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення не було укладено сторонами у місячний термін, тому договір не поновлений, а припинив свою дію відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" 01.04.2017 у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилося, отже немає підстав для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від 24.03.2010.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 у справі №920/747/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.
За змістом рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 заяву ПП "Карла Маркса-2" про уточнення позовних вимог було подано позивачем після початку розгляду судом справи по суті позовних вимог, тобто із порушенням положень частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), у зв'язку з чим суд не прийняв її до розгляду.
29.11.2018 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №920/747/17; справу №920/747/17 передано до Господарського суду Сумської області на новий розгляд.
18.12.2019 позивач подав письмові пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.11.2018 у справі 3920/747/17.
14.03.2019 позивачем подана заява про зміну предмету позову (вх № 719к від 14.03.2019), відповідно до якої позивач просить суд визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 року (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300539), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, у відповідній редакції, викладеній у поданій заяві.
21.03.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.
У підготовчому засіданні 21.03.2019 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою прийнято до розгляду заява позивача про зміну предмету позову (вх № 719к від 14.03.2019).
Ухвалою суду від 02.05.2019 постановлено подальший розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
13.05.2019 відповідачем подане клопотання про долучення додаткових доказів щодо спірних земельних ділянок.
01.08.2019 відповідачем в обґрунтування його позиції, викладеної у відзиві на позов подане клопотання про долучення до матеріалів справи відповідних доказів (вх № 6279 від 01.08.2019).
Ухвалою суду від 09.10.2019 зупинено провадження у справі №920/747/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 у подібних правовідносинах.
Ухвалою суду від 30.11.2020 поновлено провадження у справі № 920/747/17 та призначено підготовче засідання.
У підготовчому засідання 27.01.2021 судом встановлено:
У підготовче засідання представники сторін прибули, додатково будь-яких клопотань чи заяв суду не подали.
Судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання судом вирішені питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 ГПК України, у зв'язку з чим позивачем та відповідачем надана письмова згода щодо можливості розпочати розгляд справи по суті у даному судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в судовому засіданні 27.01.2021.
У вступному слові позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував, судом з'ясовано обставини справи та перевірено їх доказами; в судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
24.03.2010 між Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області (орендодавець) та Приватним підприємством "Карла Маркса-2" було укладено договір оренди землі державної власності сільського господарського призначення №б/н на земельну ділянку кадастровий номер 5923882300:09:001:0025 площа 15,9454 га, який зареєстровано у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2010 за №041063300539.
Відповідно до умов даного договору, Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області було надано в оренду, а позивачем було прийнято в строкове платне користування земельну ділянки для сільськогосподарського призначення із земель запасу, загальною площею 15,9454 га, що знаходяться на території В'язенської сільської ради.
Пунктом 5 договору сторони встановили грошову оцінку земельної ділянки 120090,92 грн.
Згідно п.8 договору, його укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто, термін дії вказаного договору встановлено до 01.04.2017.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3722,82 грн. (щорічно, що становить 3,1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору).
Земельна ділянка площею 15,9454 га була передана позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, як це передбачено в пункту 20 договору.
Законом України №5245-VI від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.
В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6 від 03.03.2015 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області" повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.
Таким чином, з 03.03.2015 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.
З метою попередження орендодавця про наміри продовжити дію договору оренди землі відповідно до вимог договору та Закону України "Про оренду землі", позивач на виконання вимог пункту 8 договору звернувся у січні 2017 року з листом-повідомленням №77 від 31.01.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання згоди на пролонгацію спірного договору оренди землі з проектом додаткової угоди до договору.
Вказаний лист отриманий Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області 17.02.2017, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції (вхідний реєстраційний №3193) (ар.с. 21).
16.03.2017 відповідачем був підготовлений лист-повідомлення про прийняте рішення №28-18-0.6-3911/2-17, в якому Головне управління Держгеокадастру висловило свої заперечення щодо поновлення спірного договору оренди землі від 24.03.2010 з тих підстав, що із поданих орендарем до розгляду документів відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної форми власності.
Докази надсилання позивачу вказаного листа відповідачем до матеріалів справи не надані.
Проте, на листі відповідача від 16.03.2017 №28-18-0.6-3911/2-17 міститься проставлена вручну відмітка уповноваженої особи підприємства позивача та підпис цієї особи про отримання вказаного листа Приватним підприємством "Карла Маркса-2" саме 29.03.2017 за вхідним номером №17.
Інших даних щодо надсилання цього листа відповідачем та його отримання позивачем матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що в подальшому сторони не вчиняли жодних інших дій щодо поновлення договору оренди, і після закінчення дії договору Приватне підприємство "Карла Маркса-2" продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою відповідно до умов укладеного договору оренди, сплачуючи відповідну орендну плату, та не погоджується з листом-повідомленням відповідача щодо неможливості поновлення договору оренди землі.
28.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 та постанови Харківського апеляційного Господарського суду від 30.11.2017 у справі №920/747/17 відповідач за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до договору оренди державної власності (державна реєстрація від 01.04.2010 року № 041063300539) передав відповідачу земельну ділянку загальною площею 15,9454 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0025, яка розташована за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.
Згідно інформації з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.01.2018 зареєстровано припинення права оренди відповідача на земельну ділянку за кадастровим номером 5923882300:09:001:0025.
29.08.2018 між відповідачем та ТОВ «Добробут-12» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0025, яка розташована за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.
18.09.2018 ТОВ «Добробут-12» звернулось до відповідача із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 15,9454 га з кадастровим номером 5923882300:09:001:0025, яка розташована на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, яку товариство використовує для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018 № 18-746416-18сг «Про надання згоди на поділ земельної ділянки» надано згоду на поділ земельної ділянки площею 15,9454 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0025, що перебуває в оренді ТОВ «Добробут-12» на підставі договору оренди землі від 29.08.2018 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27782050 від 05.09.2018) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
05.10.2018 відповідач листом № В--12300-4552/21-18 повідомило ТОВ «Кролевець-землесервіс», що ним погоджено «Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок , переданих в оренду ТОВ «Добробут-12» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.1) за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області».
09.11.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-8897/16-18-СГ «Про внесення змін до договору оренди землі» внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ "Добробут-12", зареєстрованого у Литвиновицькій сільській раді Кролевецького району Сумської області від 05.09.2018 № 27782050, на земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,9454 га (рілля) кадастровий номер 5923882300:09:001:0025 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області та викласти пункт 2 в наступній редакції: « 2. В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,9454 га (рілля), у тому числі: земельна ділянка площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0212, земельна ділянка площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0203, яка розташована за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області».
У зв'язку з чим, 20.02.2019 між відповідачем та ТОВ «Добробут-12» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 29.08.2018 року (зі змінами) (державна реєстрація від 05.09.2018 № 27782050), в якій викладено вищезазначену зміну пункту 2 договору та визначено строк дії договору оренди землі до 22.02.2019.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.01.2019 № 152593952 та від 15.09.2019 № 152594169 дві земельні ділянки площею 7,9727 га кожна за кадастровими номерами 5923882300:09:002:0203 та 5923882300:09:002:0212 за договором оренди від 29.08.2018 та додаткової угоди від 15.11.2018 передана в оренду ТОВ «Добробут».
22.02.2019 за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до договору оренди землі від 29.08.2018 року (зі змінами) (державна реєстрація від 05.09.2018 № 27782050) ТОВ «Добробут-12» повернув відповідачу земельну ділянку площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0212, земельну ділянку площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0203, які були надані в оренду за договором від 29.08.2018.
11.03.2019 гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до відповідача з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення - 01.03. згідно КВЦПЗ, яка розташована за межами населеного пункту на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 09.04.2019 №18-3070/16-19-СГ, №18-3087/16-19-СГ, №18-3085/16-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» зазначеним громадянам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем надано дозвіл щодо відведення земельних ділянок відповідним громадянам за рахунок однієї із земельних ділянок з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0212, 5923882300:09:002:0203.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв'язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев'ята статті 33 вказаного Закону).
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п'ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов'язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Тобто виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 відступила від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов'язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Судом також встановлено, що ПП "Карла Маркса-2" протягом строку дії договору оренди, а також після закінчення строку його дії, продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї.
Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення з вимогою повернути спірну земельну ділянку протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.
Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
При цьому, як убачається зі змісту листа-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3909/2-17, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність, зокрема, витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.
Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов'язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Як убачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3909/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.
Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель - основа для визначення розміру орендної плати, то її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не є підставою для відмови у поновленні договору оренди саме через ненадання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі. Натомість, у листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Статтею 27 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов'язковість укладення якої передбачена законом, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, а також враховуючи, що у даній справі позов пред'являвся до здійснення відповідачем поділу земельної ділянки і такі дії відповідача щодо поділу земельної ділянки під час вирішення в суді спору щодо спірної земельної ділянки, свідчать про недобросовісність поведінки відповідача, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту саме в заявлений позивачем спосіб - визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18.
Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (пункт 7.36).
Судом встановлено, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018 № 18-7464/1618-сг «Про надання згоди на поділ земельної ділянки» надано згоду на поділ спірної земельної ділянки площею 15,9454 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0025, у зв'язку з чим утворено дві нові земельні ділянки загальною площею 15,9454 га (рілля), а саме: земельна ділянка площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0212, земельна ділянка площею 7,9727 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0203, які розташовані за межами населених пунктів на території В'язенської сільської ради Путивльського району Сумської області. Тобто, відповідач вчинив дії щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні позивача, під час перегляду справи в суді касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 29.11.2018).
Також колегія суддів звертає увагу на те, що з акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки від 28.12.2017 не вбачається, що повернення позивачем спірної земельної ділянки було добровільним виявленням, хоча і не було примусового повернення. Однак, з урахуванням відмови позивачу за рішеннями судів у поновленні договору (рішення суду першої інстанції від 27.09.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 30.11.2017) і посилання на ці рішення, як на підставу повернення спірної земельної ділянки, про що прямо зазначено в акті від 28.12.2017, слід дійти висновку, що повернення земельної ділянки було пов'язане з рішеннями судів, а не з добровільним волевиявленням позивача.
До того ж, Закон України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави для припинення договору оренди землі, як повернення об'єкта оренди орендодавцю. Тобто, у даному спорі зазначений акт не можна вважати допустимим доказом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки суд дійшов висновку, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, повідомлення орендаря про намір поновити договір оренди землі, продовження користування нею після закінчення дії договору та сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди до моменту її повернення на виконання судових рішень, та неспростування належними доказами цих фактів відповідачем, з метою відновлення порушеного права позивача суд задовольняє позовні вимоги частково, з зазначенням в тексті додаткової угоди кадастрового номеру спірної земельної ділянки, який існував до її поділу відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1600,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник з неправомірних дій останнього.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 року (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300539), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, у наступній редакції:
«Договір оренди землі
м. Путивль, Путивльського району, Сумської області «__» ________ _____ року
Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його начальника, що діє на підставі Наказу з одного боку, та
Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:
Предмет договору
1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В'язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-он, В'язенська сільська рада.
Об'єкт оренди
2. В оренду, за рахунок земель державної власності, надається земельна ділянка загальною площею 15,9454 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 15,9454 га - рілля, кадастровий номер 5923882300:09:001:0025 (після поділу відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018 №18-7464/1618-сг земельні ділянки загальною площею 15,9454 га з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0212 площею 7.9727 га, 5923882300:09:002:0203 площею 7.9727 га). Земельна ділянка не підтопляється, гранти сірі опідзолені супіщані ґрунти.
3. На земельній ділянці знаходяться:
- об'єкти нерухомого майна : відсутні, а також інші об'єкти інфраструктури: немає.
4. Земельна ділянка передається в оренду разом з : немає
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 120 090 гривень 92 копійок.
6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.
7. Інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.
Строк дії договору
8. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за ЗО днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата
9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 3722 гривень 82 копійок, щорічно.
10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
11. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В'язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.
12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.
13. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом
14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.
Умови використання земельної ділянки
15. Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
16. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва(код-2.1).
17. Умови збереження стану об'єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду
18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.
19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.
20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Умови повернення земельної ділянки
21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
23. Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.
24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:
- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.
Інші права та обов'язки сторін
28. Права орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП «Карла Маркса-2» використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
29. Обов'язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов'язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.
30. Права орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в
усиновленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.
31. Обов'язки орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому "аконом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини
32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендодавець.
Страхування об'єкта оренди
33. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
Зміна умов договору і припинення його дії
34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
35. Дія договору припиняється у разі:
- закінчення строку на який його було укладено;
- придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- ліквідація юридичної особи - орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.
37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
39. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
40. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
41. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.
Невід'ємними частинами договору є:
- план або схема земельної ділянки;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Реквізити сторін:
Орендодавець Орендар
Головне управління Держгеокадастру Приватне підприємство «Карла Маркса-2»
в Сумській області
40021, м. Суми, 41543, Сумська обл., Путивльський район
вул. Петропавлівська, 108 с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63
Ідентифікаційний код:39765885 Ідентифікаційний код: 34264605
Підписи сторін:
Орендодавець: Орендар:
____________ _____________.»
2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь Приватного підприємства "Карла Маркса-2" (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63/3, код ЄДРПОУ 34264605) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн 00 коп) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2021.
Головуючий суддя В.Л. Котельницька
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суддя С.В. Заєць