18 березня 2010 р. Справа №08/110
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
до
відповідача малого приватного підприємства «Вегас»
про стягнення 366 000 грн.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з малого приватного підприємства «Вегас» заборгованості за оренду індивідуально визначеного майна - обладнання (гральних автоматів) в сумі 366 000 грн. та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач направив до суду відзив на позов від 17.02.2010 року за підписом його представника, в якому проти позову заперечує з мотивів, що позовні вимоги не містять, підтверджених належним чином, грошових зобов'язань між сторонами по договору, виставлення рахунків про сплату заборгованості не підтверджується умовами договору, сума орендної плати договором не визначена, а тому відсутні підстави на стягнення заборгованості. У відзиві на позов представник відповідач просив справу 25.02.10 розглянути без участі представника відповідача. Суд відклав розгляд справи оскільки, до відзиву на позов представник відповідача не надав суду довіреності на представництво у суді відповідача -МПП «Вегас»та зобов'язав відповідача надати суду докази, що підтверджують повноваження представника.
У судове засідання призначене на 18.03.2010 року відповідач свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
06 вересня 2007 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець - Позивач по справі), що діє на підставі Свідоцтва №28820170000003390 від 19.11.1999 року та малим приватним підприємством «Вегас»(Суборендар -Орендар - Відповідач по справі), в особі ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту було укладено договір №1 (Далі -Договір), за умовами якого Орендодавець зобов'язаний передати, а Суборендар - Орендар прийняти майно згідно акту прийняття-передачі.
Термін оренди складає три роки з 06.09.2007 по 06.09.2010 року з моменту підписання акту приймання-передачі майна. (п.1 Договору).
За період з листопада 2007 року по 24 листопада 2008 року згідно актів здачі-прийняття матеріальних цінностей Суборендарю-Орендарю було передано обладнання (гральні автомати), загальною кількістю 244 штуки, яке знаходиться у Орендодавця на праві власності та приміщення, які орендуються самим позивачем.
Відповідно до періоду та кількості прийнятого в оренду майна, починаючи з листопада 2008 року Орендарю виставлялися рахунки на оплату орендованого майна. З моменту укладення Договору і по липень 2009 року орендну плату Орендар сплачував відповідно до виставлених у рахунках сумах. Розмір орендної плати встановився за аналогічними правовідносинами між іншими суб'єктами господарської діяльності, та погоджувався при сплаті рахунків відповідачем на підставі актів-рахунків.
У зв'язку з можливими змінами орендної плати за нерухоме та за інше майно фіксованого розміру орендної плати договором встановлено не було.
Виставлені акти -рахунки №№17,18,19 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 366 000 грн. відповідач не оплатив.
З метою врегулювання спору Позивач направив Відповідачу листа від 01.12.2009 року з вимогою перерахувати заборгованість та підписати акт взаємозвірки по розрахунках. Лист-вимога залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Внаслідок несплати орендних платежів по вказаних рахунках у відповідача утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 366 000 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 179 ГК України встановлено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
В силу статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду.
Відповідно до ст. 283, 284 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викуп.
Отже, однією із обов'язкових умов договору оренди є визначення розміру орендної плати.
Пунктом 4 Договору сторони передбачили, що Суборендар-Орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату у розмірах, та на умовах згідно додатку, що засвідчений сторонами. В матеріалах справи відсутній додаток до договору про узгодження сплати орендних платежів та не поданий представником на вимогу суду, оскільки такий додаток сторонами не укладався.
Ухвалою від 25.02.2010 року суд зобов'язував позивача надати інші докази узгодження розміру орендної плати. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що узгодження орендної плати за попередній період проводилось шляхом підписання Орендарем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). З часу укладення Договору по липень 2009 року орендна плата відповідачем сплачувалась відповідно до сум, визначених в рахунках. Розмір орендної плати встановився по аналогічних правовідносинах між суб'єктами господарської діяльності, та погоджувався з відповідачем. Разом з тим, подані позивачем банківські виписки різнять різні суми, які перераховувались відповідачем за оренду ігрових автоматів та не дають змоги встановити ні періоду оплати, ні суми орендної плати за певний проміжок часу, тому не можуть бути визнані як узгодження розміру орендної плати.
Відповідно до п. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Таким чином, у Договорі №1 від 06.09.2007 року, на який як на підставу своїх позовних вимог посилається позивач, відсутнє узгодження щодо розміру орендної плати, відповідно договір є неукладеним, відповідно у відповідача не виникають будь-які права та обов'язки у зв'язку із виконанням зобов'язань за цим Договором.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.
Представник позивача в судовому засіданні належними доказами (зокрема визначення та погодження з відповідачем розміру орендної плати), не підтвердив наявність такого узгодження, тому у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 366 000 грн. позивачу, належить відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко