ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2021Справа № 910/16804/20
За заявою Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 9216737,24 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Лук'янчук Д.Ю.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Павленко С.С.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 9216737,24 грн. задоволено повністю.
Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України були покладені на відповідача, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які заявлялися позивачем у позовній заяві, судом у відповідному рішенні не вирішувалось, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач звераючись із позовом заявив, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
01.02.2021 через відділ діловодства суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 162167,37 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 суд прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/16804/20 та призначив до розгляду на 10.02.2021.
09.02.2021 через відділ діловодства суду надійшло клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення судових витрат, відповідно до якого відповідач зазначає, що предмет спору у даній справі не є складним, не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, відтак заявлена сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд заслухав представника відповідача, яка просила винести додаткове рішення з урахуванням поданого клопотання про зменшення судових витрат.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 162167,37 грн., суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначені умовами договору про надання правових послуг №28/07/2020 від 28.07.2020 року, укладеного між AT "ЖМК" (Клієнт) та адвокатом Гнидкою М.В. (Адвокат), актом приймання-передачі наданих послуг від 25.01.2021 та звітом про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 25.01.2021.
Так, відповідно до вищевказаного Звіту адвокатом Гнидкою М.В. була надана наступна професійна правнича допомога:
- правовий аналіз справи по стягненню заборгованості зі сплати Орендної плати, Додаткової плати, компенсації комунальних послуг за вересень 2020 року за Договором № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019 р./ 10- 125-08-19-00660 від 13.09.2019 та розробка концепції захисту, загальна вартість цих послуг склала 20000 грн;
- складання і подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви (з додатками) про стягнення заборгованості зі сплати Орендної плати, Додаткової плати, компенсації комунальних послуг за вересень 2020 року за договором оренди нежитлового приміщення № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019/ 10-125-08-19- 00660 від 13.09.2019 по справі №910/16804/20, загальна вартість послуги склала 10000 грн;
- участь у судових засіданнях по справі №910/16804/20 у розмірі 40000 грн.
Крім того, відповідно до п. 4.3 договору про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28 липня 2020 року у випадку, якщо ухвалене у справі рішення буде на користь Клієнта, розмір гонорару Адвоката збільшується на 1% (один відсоток) від присудженої Клієнту судом грошової суми (в розмірі 92167,37 грн).
Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, що 25.01.2021 після постановлення рішення у справі та до закінчення строку на виконання рішення, позивачем було подано заяву про стягнення з відповідача на корись позивача судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 162167,37 грн.
Відповідно до пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2021 до суду надійшло клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення судових витрат, у якому останній зауважує, що розмір заявлених витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг), обсягом та описом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 162167,37 грн, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат", з покладанням на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15, ідентифікаційний код 32744172) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст підписано 10.02.2021
Суддя Р.Б. Сташків