ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.02.2021Справа № 910/13225/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про стягнення 190 104,17 грн,
Учасники справи:
від позивача: Маличкович К.І,, Власюк В.В.
від відповідача: Смірнова А.В.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Національного агентства з питань запобігання корупції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про стягнення 420 829,08 грн штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 127/18 від 21.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 № 910/13225/20 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/13225/20, підготовче засідання призначено на 26.10.2020.
12.10.2020 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, заява про застосування строку позовної давності, відзив на позов та зустрічна позовна заява до Національного агентства з питань запобігання корупції про стягнення 190 104,17 грн.
В обґрунтування зустрічного позову позивач, посилаючись на ст. 845 ЦК України, вказує на наявність у нього права на оплату роботи за ціною, що встановлена договором № 127/18 від 21.12.2018, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заощаджені кошти в розмірі 190 104,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/13225/20.
В підготовче засідання 26.10.2020 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в перерву в підготовчому засіданні до 18.11.2020, встановити позивачу строк до 07.11.2020 для надання відповіді на відзив за первісним позовом та пояснень щодо клопотання про залишення позову без розгляду.
04.11.2020 на електронну пошту суду та 10.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
10.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.
10.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
12.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
17.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 первісний позов Національного агентства з питань запобігання корупції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про стягнення 420 829,08 грн штрафних санкцій залишено без розгляду.
18.11.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити в підготовчому засіданні перерву до 14.12.2020, встановити відповідачу за зустрічним позовом у строк до 03.12.2020 для надання заперечень на відповідь на відзив за зустрічним позовом.
20.11.2020 від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В підготовче засідання 14.12.2020 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання від відповідача за зустрічним позовом про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив відмовити у зв'язку з тим, що строк для подання даного документу не пропущено.
За наслідками підготовчого засідання 14.12.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті на 13.01.2020.
В судове засідання 14.12.2020 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 01.02.2021.
01.02.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшла промова на судові дебати.
В судове засідання 01.02.2021 з'явилися представники сторін.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу до відповідача залишити без розгляду, оскільки клопотання стосується первісного позову, який залишено без розгляду.
Представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі, а також заявив про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат на правову допомогу будуть подані після прийняття рішення у цій справі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 01.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12.12.2018 між Національним агентством з питань запобігання корупції (Замовник) до Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (Генеральний підрядник) укладено договір № 127/18 (надалі також - Договір), за умовами п. 1.1 якого Генпідрядник бере на себе зобов'язання на сій ризик, власними силами і засобами виконати та здати у строки, обумовлені Договором, роботи з будівництва відомого центру обробки даних з технічним переоснащенням інженерних мереж Національного агентства з питань запобігання корупції за адресою: бульвар Дружби Народів. 28 у м. Києві (далі - Роботи) згідно з кодом ДК 021:2015 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації з дотриманням будівельних норм і правил, а Замовник, в межах коштів передбачених кошторисом за бюджетною програмою КПКВК 6331010 (КЕКВ 3122) зобов'язується прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
За приписами пунктів 1.2-1.7 Договору, склад та обсяги Робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначаються у проектно-кошторисній документації, затвердженій наказом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.10.2018 № 1-АГ/18.
Склад та обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у пункті 53 Загальних умов укладення та виконання договорі підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови) з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі».
Генпідрядник підтверджує, що він має всі необхідні дозволи (ліцензії, сертифікати), які вимагаються законодавством України для виконання ним своїх обов'язків за цим Договором.
Строки виконання робіт (будівництва Об'єкта) визначені у Календарному графіку виконання робіт до цього Договору (Додаток 1).
У разі внесення змін до проектно-кошторисної документації Сторони уточнюють предмет цього Договору з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі».
Власником результатів Робіт є Замовник.
Відповідно до пунктів 7.1-7.3 Договору, строк виконання Робіт - відповідно до Календарного графіка.
Строком початку виконання Робі вважається дата підписання Договору.
Роботи виконуються згідно з Календарним графіком виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх етапів Робіт (Додаток 1 до цього Договору), але не пізніше 28.02.2018.
Ціна Договору становить 12 880 000,00 грн, крім того ПДВ 2 576 000,00 грн, разом з ПДВ ціна Договору становить 15 456 000,00 грн та встановлюється Додатком 2 до цього Договору. (п. 8.1 Договору).
Додатковою угодою № 4 від 20.08.2019 до Договору п. 8.1 викладено в такій редакції: «Ціна Договору становить 12 650 730,90 грн, крім того ПДВ 2 530 146,18 грн, разом з ПДВ ціна Договору становить 15 180 877,08 грн та встановлюється Додатком 2 до цього Договору.
Річні обсяги фінансування по Договору визначаються щорічно в межах ліміту кошторисних призначень на поточний рік. На 2018 рік передбачено фінансування робіт в розмірі 5 145 549,75 грн, крім того ПДВ 1 029 109,94 грн, разом з ПДВ 6 174 659,69 грн.
На 2019 передбачено фінансування робіт в сумі 7 505 181,15 грн, крім того ПДВ 1 501 036,24 грн, разом з ПДВ 9 006 217,39 грн.
Розрахунки за виконані робіт проводяться Замовником згідно з Планом фінансування робіт (Додаток № 3).».
Також вказаною додатковою угодою Додатки до Договору викладено у новій редакції.
Так, зокрема, відповідно до Додатку 3 до Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 20.08.2019 «План фінансування робіт» у серпні 2019 фінансування робіт встановлено у розмірі 7 252 942,09 грн.
Як встановлено у п. 9.1 Договору роботи виконуються Генпідрядником і приймаються Замовником згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) та відповідно до умов цього Договору. Про закінчення робіт Генпідрядник письмово повідомляє Замовника.
Згідно з п. 9.2 Договору, по мірі виконання робіт Підрядник передає Замовнику Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Розрахунки за виконані Роботи Замовник проводить після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 протягом п'яти робочих днів. (п. 10.1 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення Сторонами і діє до 28.02.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 20.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, в межах вказаного Договору позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень по актам № 1, 2, 3 на суму 796 444,31 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 1, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 2, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 3; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень по актам № 4, 5, 6 на суму 616 208,65 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 4, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за вересень 2019 № 5, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 6; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень по актам №7, 8, 9 на суму 1 278 245,57 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 7, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 8, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 9; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень по актам на суму 957 680,85 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 13; актом передачі змонтованого устаткування за вересень 2019 № 14, актом виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 15; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень по актам № 20, 21, 22, 22/1 на суму 1 901 646,51 грн, актом виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 20; актом приймання-передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 21, актом виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 22, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 22/1; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень по актам № 24, 25, 25-1 на суму 238 709,18 грн, актом передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 24, актом виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 25, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за серпень 2019 № 25-; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад по актам № 10, 11, 12 на суму 847 667,82 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 10, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за листопад 2019 № 11, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 12; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень по актам № 16, 17, 18 на суму 143 272,24 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 16, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за вересень 2019 № 17, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 18; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад по актам № 19 ,23, 1 на суму 282 962,79 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 19, актом приймання-передачі змонтованого устаткування за листопад 2019 № 23, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 1.
18.09.2019 відповідач оплатив роботи по актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) № 1, № 3, № 7, № 9, № 20, № 22, № 25, актах приймання-передачі змонтованого устаткування № 2, № 8, № 21, № 22/1, № 24, № 25-1 на суму 4 215 045,57 грн.
07.10.2019 відповідач оплатив роботи по актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) № 4, № 6, акту приймання-передачі змонтованого устаткування № 5 на суму 957 680,85 грн.
16.10.2019 відповідач оплатив роботи по актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) № 13, № 15, акту приймання-передачі змонтованого устаткування № 14 на суму 616 208,65 грн.
09.12.2019 відповідач оплатив роботи по актах приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (форма КБ-2в) № 10, № 11, № 12 на суму 847 667,82 грн; по актах приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (форма КБ-2в) № 16, № 17, № 18 на суму 143 272,24 грн; по актах приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форма КБ-2в) № 19, № 23, № 1 на суму 282 962,79 грн.
Отже, загальна сума коштів, сплачених Національним агентством з питань запобігання корупції за роботи за вказаними актами становить 7 062 837,92 грн.
Позивач звернувся з цим позовом про стягнення з відповідача 190 104,17 грн заощаджених коштів на підставі ст. 845 ЦК України, посилаючись на те, що вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за договором є меншою на вказану суму від тих, які були погоджені сторонами до оплати у договорі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що з аналізу норм Бюджетного кодексу України вбачається, що різниця між ціною договору та загальною сумою наданих відповідачу на оплату актів КБ-2в у сумі 190 104,17 грн є не заощадженням коштів, як стверджує ТОВ «АЛТАЮР», а лише залишком невикористаних бюджетних зобов'язань, який в свою чергу призвів до залишку невикористаних бюджетних асигнувань, які були надані Національному агентству відповідно до бюджетних призначень на 2019 рік законом про Державний бюджет України на відповідний рік та мають часові і цільові обмеження. Отже, рахунок за бюджетною програмою КПКВК 6331010 (КЕКВ 3122) за 2019 рік було закрито на виконання ст. 57 Бюджетного кодексу України, а кошти у розмірі 190 104,17 грн, як залишок невикористаних бюджетних зобов'язань, було повернуто до Державного бюджету України. Тому вимога позивача суперечить вимогам Бюджетного кодексу України урахуванням відсутності відповідних бюджетних призначень на 2020 рік.
Також відповідач зазначає про те, що позивач порушив істотні умови договору (роботи виконані з порушенням встановлених договором строків), у зв'язку з чим втратив право на відшкодування заощаджених коштів.
Крім того, відповідач зазначає про відсутність порушеного права позивача, оскільки ні в межах дії договору ні після підписання готовності об'єкта до експлуатації впродовж бюджетного періоду 2019 не виявив наміру на отримання імовірних заощаджень, а тому не реалізував своє право на отримання відповідних коштів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до змісту укладеного між сторонами договору № 127/18 від 12.12.2018 за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вказано у ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у Додатку 3 до Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 20.08.2019 сторони погодили «План фінансування робіт», зокрема, у серпні 2019 року на суму 7 252 942,09 грн.
Як встановлено судом на підставі поданих доказів (актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за серпень, вересень, листопад 2019 року) вартість обсягу будівельних робіт, виконаних позивачем до завершення будівництва, становить 7 062 837,92 грн, оплата яких здійснена відповідачем у повному обсязі у вересні, листопаді та грудні 2019 року. Ці обставини також визнаються обома сторонами спору.
Ураховуючи наведене, різниця між вартістю виконаним позивачем обсягом робіт та встановленим за ним фінансуванням становить 190 104,17 грн.
За приписами ст. 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.
Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Обставини спірних правовідносин сторін та аналіз указаної норми закону дає підстави для висновку, що позивач у даному випадку має право на отримання від відповідача коштів у розмірі 190 104,17 грн як таких, що були ним заощаджені при виконанні робіт за Договором.
Відповідач в свою чергу не надав належних та допустимих доказів в порядку статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що заощадження підрядника зумовило погіршення якості роботи.
При цьому, суд розглянув та відхилив заперечення відповідача проти позову, з огляду на таке.
Як встановлено судом, правовідносини сторін за укладеним між ними як суб'єктами господарювання договором будівельного підряду регулюються, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, серед яких наявна стаття 845, що передбачає право підрядника на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису).
З огляду на зміст зазначеної норми, вказане право підрядника не ставиться у залежність від будь-яких інших обставин, окрім якості роботи, погіршення якої внаслідок заощадження має доводити замовник.
При цьому, механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету та порядок розрахунку за виконані роботи в будівництві, визначені Порядком державного фінансування капітального будівництва (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764) та Загальними правилами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668), хоч і поширюються на правовідносини сторін у даному спорі, однак в жодному разі не виключають дію ст. 845 Цивільного кодексу України та не позбавляють можливості позивача як учасника господарських відносин реалізувати закріплене цією нормою право.
Разом з цим, визначений у Бюджетному кодексі України порядок здійснення платежів за дорученням розпорядника кошів, яким у даному випадку є Національне агентство з питань запобігання корупції, відповідно до умов бюджетного зобов'язання, яким у даному випадку є укладений між сторонами Договір, також не позбавляє позивача гарантованого Цивільним кодексом України права на отримання за наслідками виконаних робіт заощадження.
Суд зазначає, що в бюджетному законодавстві відсутні правові норми, які позбавляють учасника договірних господарських відносин здійснювати свої права, які лежать в площині цивільного права та регулюються відповідними нормами цивільного законодавства.
При цьому, закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду в порядку ст. 57 Бюджетного кодексу України, на яку посилається відповідач, та повернення суми в розмірі 190 104,17 грн як невикористаних бюджетних коштів до Державного бюджету України, вказаних висновків суду не спростовує та не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання таких коштів.
Суд не вбачає серед норм бюджетного законодавства таких, які б унеможливлювали застосування до даних правовідносин сторін статті 845 Цивільного кодексу України.
Поряд з викладеним, суд також відхиляє посилання відповідача на порушення позивачем строків виконання робіт за Договором, оскільки встановлення цих обставин не входить до предмета доказування у даному спорі, а їх оцінка в будь-якому разі не впливає на можливість застосування статті 845 Цивільного кодексу України та вирішення цього спору. Як вже було вказано, право на отримання заощадження ставиться в залежність від якості виконаної роботи, а не від її строку.
При цьому, відповідачем не доведено перед судом, відповідними засобами доказування, що допущене, на його думку, прострочення відповідача у виконанні робіт за Договором зумовило погіршення їх якості.
Суд звертає увагу, що застосування відповідальності до позивача за Договором за прострочення виконання робіт на даний час є предметом іншого господарського спору, вирішення якого не впливає на оцінку обставин у даній справі.
Стосовно порушеного права позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Суд зазначає, позивач може реалізувати своє право на звернення до відповідача із вимогою про виплату заощаджених коштів шляхом подачі позову до суду, тому в даному випадку позивач не позбавлений права на отримання відповідної суми коштів через застосування судової процедури.
Більше того, законом не встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання такого спору. При цьому суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся позивачем про можливе звернення з відповідною вимогою.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції (вул. Дружби народів, 28, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 40381452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (пр-т Валерія Лобановського, 56/21, офіс 8.4, м. Київ, 03037, ідентифікаційний код 37210479) заощаджені кошти у розмірі 190 104,17 грн та судовий збір у розмірі 2 851,56 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.02.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко