ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.02.2021Справа № 910/18651/20
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"
про відшкодування витрат на правову допомогу
у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 594 736,73 грн
Представники сторін:
від позивача: Павленко С.С.,
від відповідача: Ступак О.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/18651/20 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" пеню у розмірі 256 782,06 грн, штраф у розмірі 630 149,09 грн, 3% річних у розмірі 64 195,52 грн, інфляційні у розмірі 117 206,83 грн та судовий збір у розмірі 16 025,00 грн.
В судовому засіданні 20.01.2021 до закінчення судових дебатів у справі № 910/18651/20 представником позивача заявлено про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат на правову допомогу будуть подані після прийняття рішення у цій справі.
22.01.2021 представником позивача подано до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача у справі № 910/18651/20 на 08.02.2021.
В судове засідання 08.02.2021 з'явилися представники сторін.
Представник позивача просив задовольнити клопотання та стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 683,37 грн.
Представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого просив заяву про відшкодування витрат залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачем заявлено до стягнення відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 683,37 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем подано до суду договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.07.2020 № 28/07/2020, укладений між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" та адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2021, звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну допомогу від 20.01.2021, ордер серії АА № 1063109, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005768.
Так, відповідно до вказаного Звіту надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну допомогу від 20.01.2021 виконавець передав, в замовник прийняв наступну професійна правнича допомога::
1. Правовий аналіз справи по стягненню пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахований в зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плати, компенсації комунальних послуг за липень 2020р. за Договором № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019 р./10-125- 08-19-00660 від 13.09.2019р. та розробка концепції захисту. Послуга надавалися в період з 20.11.2020 року по 23.11.2020 року включно. Загальна вартість склала 20 000,00 (двадцять тисяч) грн, без ПДВ.
2. Складання і подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви (з додатками) про стягнення пені, штрафу трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахований в зв'язку з простроченням зобов'язання зі сплати Орендної плати, Додаткової плати, компенсації комунальних послуг за липень 2020 р. за договором оренди нежитлового приміщення № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019 р./ 10-125-08-19-00660 від 13.09.2019р. по справі № 910/18651/20 (послуга надавалася в період з 24.11.2020 року по 27.11.2020 року включно). Участь у судових засіданнях по справі №910/18651/20 (послуга надавалася 21.12.2020 року та 20.01.2021 року). Загальна вартість склала 40 000,00 (сорок тисяч) грн, без ПДВ.
3. Відповідно до п. 4.3. Договору розмір гонорару Адвоката збільшено на 1 % (один відсоток) від присудженої Клієнту судом грошової суми, а саме на 10 683,37 гри., без ПДВ.
4. Загальна вартість професійної правничої допомоги по стягненню заборгованості зі сплати Орендної плати, Додаткової плати, компенсації комунальних послуг за жовтень 2020р. за Договором № 1ГЖМК190004 від 23.08.2019 р./ 10-125-08-19-00660 від 13.09.2019р. складає 70 683,37 гривень (сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три гривні 37 копійок), без ПДВ.
Відповідач в свою чергу заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, посилаючись на таке: відсутність доказів фактично сплачених витрат на користь адвоката, для адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором незначної складності, затрачений адвокатом час є завищеним, вартість послуг є необґрунтованою, а розмір не співмірний із обсягом наданих послуг адвоката.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 10 683,37 грн, що заявлена у складі витрат фактично як «гонорар успіху» на підставі п. 4.3 договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.07.2020 № 28/07/2020, з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
З огляду на викладене, а також на суму професійної правничої допомоги без «гонорару успіху», незважаючи на погодження між адвокатом та клієнтом у п. 4.3 договору збільшення гонорару на 1%, суд вважає, що у даному випадку відповідна сума неспівмірна зі складністю справи і виконаними адвокатом роботами та становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 683,37 грн.
В своїй решті заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.
При цьому, за висновком суду, відповідач не довів належним чином відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності понесених позивачем при розгляді цієї справи витрат на професійну правничу допомогу у вказаній сумі із складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог за рішенням суду від 20.01.2021, відповідно до вказаної норми, витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (вул. Лейпцизька, буд. 15, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 32744172) витрати на професійну правничу допомогу розмірі 36 668,28 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.02.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко