09.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4538/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 (повне рішення складено 30.10.2020, суддя Петренко І.В.) у справі №904/4538/20
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
про стягнення 156 592,56грн., з яких 150 492,72грн. плати за користування вагонами; 6 099,84грн. збору за зберігання вантажів
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 156592,56грн., з яких 150492,72грн. плати за користування вагонами; 6099,84грн. збору за зберігання вантажів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 у справі №904/4538/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 150492,72грн. плати за користування вагонами; 6099,84грн. збору за зберігання вантажів; 2348,89грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування вагонами під час простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №19029144, №19209146, №20029150, №20029158, №21029162, №21029164, та №28029243, які представник відповідача підписав із зауваженнями.
Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу №36 від 13.02.2020 скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача підтверджуються складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обгрунтовано наступним:
- послаючись на правила видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 p. N 644, апелянт стверджує, що позивачем ні до позовної заяви, ні під час розгляду справи не було додано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станції Червоне Озеро) за період з 13.02.2020 р. по 18.02.2020 р.
- Позивачем не було доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції на станції призначення Інгулець у період дії наказів, з вини Відповідача і що стали причиною затримки вагонів на станції підходу.
- Як вбачається з актів загальної форми № № 587 та 599, вони були складені на час закінчення затримки вагоців. Актів, які б свідчили про початок затримки вагонів, Позивачем не надано.
ПРАТ «ІНГЗК» вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо вини Відповідача в затримці вагонів та щодо часу затримки спірних вагонів на станції Інгулець.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не подано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 у справі №904/4538/20. Розгляд апеляційної скарги вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", укладений договір №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
15.12.2015 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч від 02.06.2014 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до якої змінено назву договору та преамбулу договору в частині залізниці.
В лютому 2020 року на адресу відповідача прибув поїзд №2622, індекс 4005-067-4677 у складі 57 порожніх вагонів. В перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
13.02.2020 о 13год 15хв., у зв'язку із тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше і не були забрані ним на свою під'їзну колію - видано наказ №36 про затримку 57 вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №4 від 13.02.2020 і негайно передано повідомлення №3 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 13.02.2020 о 13год. 55хв. копію відповідного повідомлення.
18.02.2020 видано наказ №40 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (кінець затримки) №3 від 18.02.2020.
Станцією затримки потяга складено акт загальної форми №18 від 18.02.2020 у якому зазначено момент початку та закінчення затримки вагонів.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Інгулець та здійснення технічного огляду 50 вагонів були прийняті відповідачем на свою під'їзну колію без затримки, а 7 вагонів в групі з іншими підготовлені до передачі відповідачу пізніше, про що прийомоздавальник залізниці 19.02.2020 о 19год. 30хв. під підпис повідомила представника відповідача про готовність подавання їх на під'їзну колію 19.02.2020 о 21год 30хв. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під завантаження або вивантаження станції Інгулець (а.с. 102-105 том 1).
Оскільки відповідач не був готовий забрати вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів складено акт загальної форми №587 від 19.02.2020 у якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під'їзну колію відповідача, час початку затримки вагонів - 21год 30хв. 19.02.2020.
Затримка вагонів тривала до 15год. 10хв. 20.02.2020, після чого вагони забрані локомотивом відповідача на його під'їзну колію. Про закінчення затримки складено акт загальної форми №599 від 20.02.2020.
Відтак, 7 вагонів з цього поїзда простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще додатково з 21год. 30хв. 19.02.2020 до 15год. 10хв. 20.02.2020, тобто протягом 17год. 40хв., що підтверджується актами загальної форми №587 від 19.02.2020 та №599 від 20.02.2020.
Загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції Інгулець з вини відповідача склав: для 50 вагонів - 120год. 36хв., для 7 вагонів - 138год. 16хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №19029144, №19209146, №20029150, №20029158, №21029162, №21029164, та №28029243, які представник відповідача підписав із зауваженнями.
За час затримки поїзда на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро, залізницею нараховано збір за зберігання вантажів та включено до накопичувальної картки №25029014 від 25.02.2020, який відповідач не визнав.
Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу №36 від 13.02.2020 (з 13год. 15хв. 13.02.2020 до 13год. 51хв. 18.02.2020) скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача підтверджуються складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання договору №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч від 02.06.2014р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" та додаткової угоди № 3 від 15.12.2015 до нього.
Матеріали справи свідчать, що в лютому 2020року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення 57 порожніх вагонів, станція призначення Інгулец Придніпровської залізниці (т.1 а.с. 106-161).
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 та абзацу першого пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
На шляху прямування, через неможливість приймання вагонів станцією призначення - Інгулець Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на ній, за наказом № 36 від 13.02.2020рр. станції Червоне Озеро Придніпровської залізниці були затримані вагони , що перевозяться у поїзді № 2622 індекс 4005-067-4677 у кількості 57 вагонів (а.с. 52).
На виконання наказу на станції Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (початок затримки) Форми ГУ -23а №4 від 13.02.2020 (а.с. 53).
Повідомлення № 3 про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №2022 (індекс поїзда 4005-067-4677), отримане представником відповідача Безштанько в 13-45 (а.с. 54) з оговоркою (з.с. 54). Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець Придніпровської залізниці. (а.с. 102-105).
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги в частині тверджень відповідача про відсутність доказів на підтвердження його вчасного сповіщення про початок затримки вагонів та відповідно неможливості встановити час затримки вагонів з вини Відповідача відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Факти наявності на станції призначення Інгулець в період дії наказу № 36 від 13.02.2020р. (з 13.02.2020р. -13:15 до 18.02.2020р. -13:51) скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення з вини відповідача підтверджується актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення ГУ-23 №467, №469, №471, №472, №477, №478, №480, №494, №506, №509, №510, №515, №519, №520, №559, №563, №565, №570, №572, №584 та № 588 (а.с. 58-101).
Акти складені у відповідності до вимог п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. (далі - Правила складання актів), містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", заперечення відповідача, викладені в зазначених документах, враховані при здійсненні розрахунків позивачем.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини відповідача у затримці ваганонів відхиляються з огляду на наступне:
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п.8 договору).
Згідно з абз. 5 п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці №75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.
Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:
- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";
- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."
Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3,4,5,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р.
Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.
Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 №507) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411) черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій з прибуття та відправлення поїздів всі колії станції повинно бути зайнято
Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги в частині того, що Позивачем не було доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець в період дії наказу №36 з вини Відповідача, що стали причиною затримки вагонів на станції підходу відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із запереченням.
Також пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми , який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що вантажоодержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є доведений залізницею факт затримки на підходах до станції призначення Інгулець, порожніх власних вагонів, які прямували на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" по перевізним документам (п.6.4 Збірника №16 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України), через скупченість вагонів на зазначеній станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" вантажів, які вже прибули на його адресу.
Після прибуття спірних вагонів, станцією призначення Інгулець на підставі актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23 складених через затримку вагонів з вини відповідача на підставі наказу № 36 була нарахована плата за користування вагонами згідно відомостей ГУ-46 № 19029144, № 19029146, № 20029150, № 20029158, № 21029162, № 21029164, № 28029234 на загальну суму 150 492,72 грн (а.с. 37-49) та збір за зберігання вантажу згідно акопичувальної картки ф.ФДУ-92 №25029014 на суму 6099грн.84коп (а.с. 50-51)
Вищезазначена сума розрахована з урахуванням наявності актів ф.ГУ-23, які підтверджували затримку вагонів на коліях станції призначення за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 523,34 грн. (а.с. 191) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 у справі №904/4538/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 у справі №904/4538/20 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 524,34 грн. покласти на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна