проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"08" лютого 2021 р. Справа № 922/2558/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.
за участю:
арбітражний керуючий: Шапілов С.А., свідоцтво;
інші учасники у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шапілова С.А. (вх. 3463 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року, постановлену у приміщенні вказаного суду суддею Аюповою Р.М., повний текст якої складено 30.11.2020 року, у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Промметобладнання", с. Липці,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Промметобладнання", с. Липці,
про визнання банкрутом,
Арбітражний керуючий Шапілов С.А. звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання", в якій заявник просив суд: 1) затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 255973,71 грн.; 2) затвердити витрати арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 261,80 грн.; 3) стягнути з ТОВ "Дінейро Фінанс" на користь арбітражного керуючого Шапілова С.А. 256235,51 грн., у тому числі суму основної грошової винагороди, яка становить 255973,71 грн., і витрати ліквідатора в розмірі 261,80 грн. у справі № 922/2558/15 про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання", та видати судовий наказ.
В обґрунтування заяви зазначив, що арбітражний керуючий Шапілов С.А. з 17.05.2017 по 20.01.2020 був ліквідатором ТОВ "Завод "Промметобладнання".
За цих обставин, оскільки арбітражний керуючий Шапілов С.А. звертається з заявою про стягнення грошової винагороди за період з 17.05.2017 по 20.01.2020, тобто частково під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражним керуючим обґрунтовується позиція відповідно до норм встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з 17.05.2017 до 20.10.2019, та частково з 21.10.2019 до 20.01.2020, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. На переконання арбітражного керуючого Шапілова С.А. загальна сума основної грошової винагороди та витрат ліквідатора становить 256235,51 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" Шапілова С.А. (вх № 16751 від 21.07.2020) про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, місцевий господарський суд зазначив, що арбітражний керуючий Шапілов С.А. не звертався до суду із звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, який був би схвалений комітетом кредиторів. Також докази скликання та проведення засідання комітету кредиторів з питання розгляду звіту ліквідатора про виконану роботу, нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат - у матеріалах справи відсутні.
Арбітражний керуючий Шапілов С.А. із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Шапілова С.А. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання", вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляціної інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що провадження у справі було порушено в порядку передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлені певні особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, у тому числі відсутня вимога щодо проведення зборів кредиторів, обрання комітету кредиторів та відповідно не передбачена необхідність щомісячного звіту перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого. Разом з цим зазначає, що втративши статус ліквідатора у даній справі Шапілов С.А. не має можливості скликати збори кредиторів у порядку передбаченому ст. 48 КУзПБ.
Звертає увагу на правову позицію щодо покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому викладену у постановах Верховного Суду, від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
У судовому засіданні 08.02.2021 арбітражний керуючий Шапілов С.А. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
На адресу Східного апеляційного господарського суду повернувся конверт з рекомендованим повідомлення № 6102254264465, яким надсилалась копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 на адресу вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ДІНЕЙРО ФІНАНС" (місто Харків, вул. Клочківська, будинок 192-А). З відмітки, що міститься на конверті вбачається, що вказаний адресат вибув.
Відповідно до ч. 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Арбітражний керуючий Панасюк І.В. у судове засідання не з'явився, про час, місце і дату розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справ, не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), позиція апелянта стосовно оскаржуваної ухвали достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1-2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 21.05.2015 ТОВ "Завод "Промметобладнання" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Губарєва Ю.М.
Ухвалою господарського суду Харківської від 17.05.2017 задоволено заяву Губарєва Ю.М. про звільнення його від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання", звільнено Губарєва Ю.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шапілова С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2020 відсторонено арбітражного керуючого Шапілова С.А. від виконання повноважень ліквідатора у справі. Призначено ліквідатором ТОВ "Завод "Промметобладнання" арбітражного керуючого Жулінського В.Б.
Арбітражний керуючий Шапілов С.А. звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання", в якій заявник просив суд: 1) затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 255973,71 грн.; 2) затвердити витрати арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 261,80 грн.; 3) стягнути з ТОВ "Дінейро Фінанс" на користь арбітражного керуючого Шапілова С.А. 256235,51 грн., у тому числі суму основної грошової винагороди, яка становить 255973,71 грн., і витрати ліквідатора в розмірі 261,80 грн. у справі № 922/2558/15 про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання", та видати судовий наказ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" Шапілова С.А. (вх. № 16751 від 21.07.2020) про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора - відмовлено, з підстав викладених вище.
Арбітражний керуючий Шапілов С.А. із оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Арбітражний керуючий Шапілов С.А. звернувшись з заявою про стягнення грошової винагороди за період з 17.05.2017 по 20.01.2020, тобто частково під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражним керуючим обґрунтовується позиція відповідно до норм встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з 17.05.2017 до 20.10.2019, та частково з 21.10.2019 до 20.01.2020, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, прийнятого 18.10.2018, з дня введення в дію цього Кодексу (з 21.10.2019) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, подальший розгляд у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання" здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак, оскільки під час виконання ліквідатором своїх обов'язків діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд приймає рішення з урахуванням його положень.
Отже, при розгляді заяви арбітражного керуючого Шапілова С.А. підлягають застосуванню, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній редакції), та Кодекс України з процедур банкрутства.
У відповідності до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Аналогічне за змістом положення міститься у ч. 1 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства.
Пункт 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Статтею 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.
Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в редакції , яка діяла на момент здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 115 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 115 Закону про банкрутство).
Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (ч. 5-6 ст. 115 Закону про банкрутство).
Відповідно до ч. 7 ст.115 Закону про банкрутство ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відмовлячи у задоволенні заяви місцевий господарський суд зазначив, що арбітражним керуючим Шапіловим С.А., в порушення вимог ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, не було надано до суду схваленого комітетом кредиторів звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як зазначалось вище ст. 115 Закону про банкрутство передбачено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі; кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, Кодексом та Законом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Колегія суддів звертає увагу на те, що єдиним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання" є ТОВ "ДІНЕЙРО ФІНАНС", яким не було здійснено авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду.
Провадження у справі було порушено в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачені певні особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, у тому числі відсутня вимога щодо проведення зборів кредиторів, обрання комітету кредиторів та відповідно не передбачена необхідність щомісячного звіту перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого.
Крім того, у цій справі не створено комітет кредиторів; відповідно жодного рішення комітетом кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося.
Судом першої інстанції також не прийнято до уваги той факт, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2020 задоволено заяву арбітражного керуючого Шапілова С.А. про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання".
Тобто, арбітражний керуючий, втративши статус ліквідатора у справі не має можливості скликати збори кредиторів у порядку, передбаченому ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
Аукціони з продажу майна банкрута не відбулись у зв'язку з відсутністю заявок на аукціон. Таким чином, відсутні кошти від реалізації зазначеного майна для виплати винагороди арбітражному керуючому.
Водночас, колегія суддів відзначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
Колегією суддів при розгляді апеляційної скарги взято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, у відповідності до якої: "Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.".
Колегія суддів перевіривши розрахунок арбітражного керуючого Шапілова С.А. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора зазначає, що розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за період з 17.05.2017 по 20.10.2019 включно, становить 217717,73 грн.
Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства, за період з 21.10.2019 по 20.01.2020 включно, становить 38255,98 грн.
Загальна сума основної грошової винагороди ліквідатора становить 255973,71 грн.
Станом на 20.01.2020, витрати ліквідатора, які складаються з витрат на отримання відомостей з Державних реєстрів та витрат на листування, становлять 261,80 грн. ( докази наявні у матеріалах справи).
Приймаючи до уваги, що розмір основної грошової винагороди, яку просить затвердити арбітражний керуючий Шапілов С.А. відповідає вимогам ст. 115 Закону про банкрутство і ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства і не перевищує максимального розміру основної грошової винагороди ліквідатора, визначенної вказаними нормами, колегія суддів вважає, що заява арбітражного керуючого Шапілова С.А. підлягає задоволенню.
Таким чином загальна сума основної грошової винагороди та витрат ліквідатора становить 256235,51 грн.
Однак, місцевий господарський суд не зважаючи на викладене дійшов до передчасного висновку, відмовляючи у задоволенні заяви арбітражного керуючого Шапілова С.А. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання". Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок необґрунтованим, з підстав викладених вище.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Заяву арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" задовольнити. Затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 255973,71 грн. Затвердити витрати арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 261,80 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНЕЙРО ФІНАНС" на користь арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича 256235,51 грн., з яких сума основної грошової винагороди, яка становить 255973,71 грн., та витрати ліквідатора у сумі 261,80 грн. у справі № 922/2558/15 про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання".
Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2020 року скасувати.
Заяву арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" задовольнити.
Затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 255973,71 грн.
Затвердити витрати арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Промметобладнання" за період з 17.05.2017 по 20.01.2020 у розмірі 261,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНЕЙРО ФІНАНС" (61045, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, будинок 192-А, код ЄДРПОУ 41982039) на користь арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 324 від 01.03.2013, адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "АКЦЕНТ-БАНК МФО 307770) 256235,51 грн., з яких сума основної грошової винагороди, яка становить 255973,71 грн., та витрати ліквідатора у сумі 261,80 грн. у справі № 922/2558/15 про банкрутство ТОВ "Завод "Промметобладнання".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНЕЙРО ФІНАНС" (61045, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, будинок 192-А, код ЄДРПОУ 41982039) на користь арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 324 від 01.03.2013, адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "АКЦЕНТ-БАНК МФО 307770) 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.02.2021 року.
Головуючий суддя В.І. Сіверін
Суддя Н.М. Дучал
Суддя О.І. Терещенко