ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 лютого 2021 року Справа № 902/1177/15(902/819/20)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Демченко Г.Г. - адвокат (в режимі відеоконференції);
третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНА" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року (повний текст складено 16.11.2020) у справі №902/1177/15 (902/819/20) (суддя Лабунська Т.І.)
за позовом Державного підприємства "Мурафський кар'єр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України
про визнання недійсним договору
в межах справи № 902/1177/15
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області
до Державного підприємства "Мурафський кар'єр"
про банкрутство
Розпорядженням керівника апарату від 03 лютого 2021 року у справі №902/1177/15 (902/816/20) в зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Миханюк М.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №902/1177/15 (902/816/20) визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року у справі № 902/1177/15 (902/819/20), серед іншого, клопотання ДП "Мурафський кар'єр" № б/н від 02 жовтня 2020 року про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів - задоволено.
Призначено у справі № 902/1177/15 (902/819/20) комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Поставлено на вирішення експертизи наступні питання:
- чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поставки № 00278 від 18.03.2019 року, у видаткових накладних № 185 від 25.03.2019 року, № 310 від 14.05.2019 року, в акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 року - 21.06.2019 року тією особою, від імені якої вони зазначені, чи іншою особою?
- чи відповідає давність виконання договору поставки № 00278 від 18.03.2019 року, видаткових накладних № 185 від 25.03.2019 року, № 310 від 14.05.2019 року, акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 року - 21.06.2019 року вказаним на них датам?
Зобов'язано ТОВ "Агена" надати експертам оригінали: договору поставки №00278 від 18.03.2019 року, видаткових накладних № 185 від 25.03.2019 року, № 310 від 14.05.2019 року, акта звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 року - 21.06.2019 року, для проведення експертного дослідження.
Зобов'язано сторін забезпечити експертів, на вимогу останніх, всіма необхідними для проведення експертизи документами.
Зобов'язано позивача сплатити рахунок на оплату проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів протягом 5 банківських днів після його отримання та попередити сторону, що за невиконання вимог цієї ухвали щодо здійснення оплати за експертизу, суд при прийнятті рішення по справі на підставі 135 ГПК України може застосувати до відповідної сторони штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Зобов'язано судових експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз після завершення проведення експертизи та складання висновку, висновок судових експертів разом з матеріалами справи №902/1177/15(902/819/20) направити до Господарського суду Вінницької області.
Попереджено судових експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про відповідальність, передбачену ЗУ "Про судову експертизу", ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Зупинено провадження у справі №902/1177/15 (902/819/20) на час проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Агена" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, в задоволенні клопотання ДП "Мурафський кар'єр" про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів відмовити, а справу направити до Господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явилися. При цьому, від представника позивача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
При цьому апеляційний суд зазначає, що надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, позивач не навів достатнього обґрунтування неможливості участі інших його представників у судовому засіданні (якщо вони вважали таку участь необхідною), адже судом не визначалась обов'язковою явка саме конкретно визначеного представника. Також позивач не був позбавлений права надати свої вимоги та заперечення щодо поданої апеляційної скарги в письмовому вигляді.
Судом також враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ДП "Мурафський кар'єр" про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Мурафський кар'єр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Куца Ігора Ярославовича.
14 серпня 2020 року ДП "Мурафський кар'єр" звернулось до Господарського суду Вінницької області в межах справи №902/1177/15 про банкрутство з позовом до ТОВ "Агена" про визнання недійсним договору поставки №00278 від 18 березня 2019 року, укладеного між ДП "Мурафський кар'єр" та ТОВ "Агена".
В обґрунтування позовних вимог ДП "Мурафський кар'єр" зазначає, що вказаний договір був укладений без наявності повноважень у директора позивача ОСОБА_1., а саме, без погодження з розпорядником майна, а також вказує на те, що даний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлювалися ним.
02 жовтня 2020 року ДП "Мурафський кар'єр" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що оспорюваний договір має ознаки фіктивності, оскільки його було вчинено сторонами без наміру створення наслідків, які ним обумовлювалися, з огляду на недоведеність факту здійснення відповідної господарської операції даними бухгалтерського обліку ні ДП "Мурафський кар'єр", ні ТОВ "Агена", відсутність у позивача на момент укладення даного договору будь-якої господарської діяльності, його скрутний майновий (фінансовий) стан, наявність значного обсягу боргів, збитковість.
У зв'язку з вищезазначеним у позивача також виникли сумніви у тому чи дійсно підписи від імені колишнього керівника позивача ОСОБА_1 у договорі поставки № 00278 від 18.03.2019, у видаткових накладних № 185 від 25.03.2019, № 310 від 14.05.2019, в акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 року - 21.06.2019 року виконано тією особою, від імені якої вони зазначені, чи іншою особою та чи відповідає давність виконання наведених документів, вказаним на них датам.
Місцевий господарський суд, розглянувши подане позивачем клопотання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що призначення у даній справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи дозволить встановити чи не містять договір поставки № 00278 від 18.03.2019, видаткові накладні №185 від 25.03.2019, №310 від 14.05.2019, акт звіряння взаємних розрахунків ознак підроблення, а також допоможе з'ясувати факт реальності здійснення відповідної господарської операції з поставки товару ДП "Мурафський кар"єр" за спірним договором.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 1 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, Європейський суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими.
При цьому, питання призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Колегія суддів зазначає, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим.
Отже, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, та вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Слід зазначити, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним договору поставки №00278 від 18.03.2019, укладеного між Державним підприємством "Мурафський кар"єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агена.
Позивач, як на підставу позовних вимог посилається на те, що оспорюваний договір підписаний від імені ДП "Мурафський кар'єр" колишнім директором ОСОБА_1 без наявності повноважень на укладення договорів на суму більше 93 143,00 грн, попередньо не погоджений з розпорядником майна та в період, коли підприємство мало тяжкий майновий (фінансовий) стан і було збитковим. Тому, на переконання позивача оспорюваний договір має ознаки фіктивності, оскільки вчинений сторонами без наміру створення наслідків, які ним обумовлювалися, з огляду на недоведеність факту здійснення відповідної господарської операції даними бухгалтерського обліку ДП "Мурафський кар'єр", відсутність на момент укладення договору будь-якої господарської діяльності підприємства, його скрутний фінансовий стан, наявність значного обсягу боргів, збитковість.
Тобто, позивач в своєму позові вказує на дві підстави визнання недійсним договору поставки № 00278 від 18.03.2019, укладеного між ДП "Мурафський кар'єр" та ТОВ "Агена.
Перша підстава - це відсутність у директора ДП "Мурафський кар'єр" повноважень в зв'язку з тим, що укладення спірного договору не було погоджено з розпорядником майна, тобто даний договір укладений з порушенням ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Друга підстава - це фіктивність оспорюваного договору.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.
Згідно ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будьяких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є:
- введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
- свідомий намір невиконання зобов'язань договору;
- приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є підставою для визнання його недійсним.
Разом з тим, експертизою, яку призначив суд оскаржуваною ухвалою, будуть встановлюватись зовсім інші обставини, які позивачем не заявлялися як підстави для визнання недійсним договору, тобто такі обставини не є предметом доказування по даній справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в позовній заяві позивач не зазначає, що підписи на договорі поставки № 00278 від 18.03.2019 здійснені не директором ДП "Мурафський кар'єр" ОСОБА_1 . Навпаки, позивач не заперечує, що з боку ДП "Мурафський кар'єр" оскаржуваний договір підписувала саме ОСОБА_1 , однак зазначає, що укладаючи оспорюваний договір, директор ДП "Мурафський кар'єр" ОСОБА_1 діяла без повноважень. Також в матеріалах справи відсутні будь-які свідчення самої ОСОБА_1., де б вона заперечувала підпис на оспорюваному договорі.
Тобто, в клопотанні про призначення експертизи, позивач просить суд призначити експертизу з метою доказати не ті обставини, на які він посилається в позовної заяві як на підставу своїх вимог.
Місцевий господарський суд, задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи, послався на те, що обставини підписання оспорюваного договору поставки, видаткових накладних та акту звірки взаєморозрахунків потребують необхідних спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та дозволять встановити чи не містять вказані документи ознак підроблення, а також допоможуть з'ясувати факт реальності здійснення відповідної господарської операції з поставки товару ДП "Мурафський кар"єр" за спірним договором.
Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є саме визнання оспорюваного договору про виконання робіт недійсним з підстав відсутності повноважень підписанта та фіктивності даного договору. Крім того, як вже зазначалося вище, будь-які заперечення ОСОБА_1. щодо її підписання оспорюваного договору в матеріалах справи відсутні. Тобто, обставини, на з'ясування яких суд постановив призначити експертизу, не входять до предмету доказування в межах даної справи і не суперечать іншим доказам у справі.
Крім того, оскільки до предмету доказування у даній справі, серед іншого, належить питання реальності здійснених господарських операцій за договором поставки, у межах яких сформувався борг, то висновком експерта по судовій почеркознавчій експертизі не може встановлюватися дана обставина, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується іншими засобами доказування.
Призначаючи у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу, господарський суд не навів дійсної необхідності її призначення, не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для вирішення спору, не обґрунтував неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення судової експертизи, а лише обмежився посилання на доцільність призначення експертизи, для повного та всебічного розгляду даної справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не було обґрунтовано та належним чином вмотивовано для з'ясування яких саме обставин, які входять до предмету доказування в межах даної справи, з урахуванням предмету спору, призначена дана експертиза.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи. Отже, питання правомірності зупинення провадження у справі є похідним від вирішення питання призначення експертизи.
При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права, з огляду на що, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.11.2020 - скасувати, а справу №902/1177/15(902/819/20) направити для подальшого розгляду до Господарському суду Вінницької області.
Керуючись ст. ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНА" задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року у справі №902/1177/15(902/816/20) скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
У задоволенні клопотання ДП "Мурафський кар'єр" № б/н від 02 жовтня 2020 року про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів відмовити.
3. Справу №902/1177/15(902/816/20) направити для подальшого розгляду до Господарському суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає окарженню.
Повний текст постанови складений "10" лютого 2021 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Юрчук М.І.