ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 лютого 2021 року Справа № 918/375/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20 (суддя Качур А.М.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участі представників:
від ОСОБА_1 - Запорожець І.А. (ордер №ВК 1006565 від 04.06.20р.);
від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - Дзундза О.В. (свідоцтво №001035 від 26.06.18р.);
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою від 18 травня 2020 року прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підготовче засідання призначено на 09 червня 2020 року.
Ухвалою від 09 червня 2020 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника, призначено керуючим реструктуризацією боржника Мацьоцького Олександра Ігоровича , введено процедуру реструктуризацію боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Попереднє засідання призначено на 07 липня 2020 року.
Оголошення про відкриття провадження у справі опубліковано 11 червня 2020 року.
Ухвалою від 25 серпня 2020 року визнано Акціонерне товариство "Альфа-Банк" правонаступником АТ "Укрсоцбанк", визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 2351140.41 грн (черговість задоволення вимог - друга), включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 4204,00 грн, відмовлено у визнанні вимог АТ "ВТБ Банк" на загальну суму 3275099,53 грн. Зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 08 вересня 2020 року. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду до 18 вересня 2020 року реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
08 грудня 2020 року керуючим реструктуризацією подано звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника. У звіті зазначено, що 29 вересня 2020 року відбулися перші повторні збори кредиторів. На зборах зокрема вирішено відкласти розгляд питання щодо прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або звернення з клопотанням до Господарського суду Рівненської області про перехід до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність до набрання чинності рішення щодо розгляду апеляційної скарги поданої АТ "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2020р. у справі №918/375/20.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20, зокрема, визнано боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом та введено процедуру погашення боргів.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.3, арк.справи 183-188).
В скарзі зазначає, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 відкрито лише 09.06.2020р., а отже 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 сплили лише 09.12.2020р., а не 07.10.2020р., як зазначено у письмових поясненнях арбітражного керуючого.
Вважає, що Господарський суд Рівненської області передчасно прийшов до висновку, що наявні підстави для визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, адже 120 днів на момент ухвалення оскаржуваної постанови ще не пройшло та більше того, кредитором було подано заяву про перенесення розгляду справи враховуючи той факт, що перевірка майнового стану боржника та членів його сім'ї завершена не була.
Представник зазначає, що 07.12.2020р. на електронну скриньку, надійшло повідомлення арбітражного керуючого про проведення зборів кредиторів 08.12.2020р. На юридичну адресу кредитора повідомлення про проведення зборів кредиторів призначених на 08.12.2020р. надійшло лише 10.12.2020р.
Отже, арбітражним керуючим не було надано представнику кредитора визначеного Кодексом України з процедур банкрутства часу на забезпечення участі у даному засіданні зборів кредиторів, а також можливості проголосувати у заочній формі стосовно питань поставлених на порядок денний у тому числі щодо розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Оскільки засідання зборів кредиторів призначене на 08.12.2020р. не відбулось через неналежне повідомлення АТ «Альфа-Банк» про дату його проведення, представник АТ «Альфа-Банк» не мав змоги поставити на вирішення питання про закриття провадження по справі у зв'язку із наявністю підстав для закриття провадження по справі визначених у ст.123 Кодексом України з процедур банкрутства - боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, а також боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, на умовах, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20.
Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 14.01.2021р. (вх.№174/21).
Листом №918/375/20/225/21 від 14.01.2021р. матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.
Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 19.01.2020р. (вх.№441/21).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021р. поновлено Акціонерному товариству "Альфа-Банк" строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 04.02.2021р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
01.02.2021р. (вх.№854/20) на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві звертає увагу, що 26.11.2020р. боржником було подано до суду та направлено керуючому реструктуризацією виправлені декларації про майновий стан у справі про неплатоспроможність за 2017-2019 роки - з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат ОСОБА_1 та членів його сім'ї. Тобто, боржником у передбачений Кодексом строк та спосіб було усунуто неточності в попередньо поданих деклараціях, відтак, відсутні правові підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також зазначає, що 27.10.2020р. боржником було направлено на адресу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» проект плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , який передбачав виключно спрощення (списання) боргів боржника у розмірі 2355344,41 грн. Вказаний план отриманий АТ «Альфа-Банк» 29.10.2020р. Умовами запропонованого плану реструктуризації зі сторони боржника не передбачалося погашення третіми особами, в тому числі майновим поручителем, кредиторських вимог, що унеможливлювало аналіз фінансової можливості останніх щодо виплати заборгованості за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком. Навпаки, в зв'язку з критичною неплатоспроможністю боржника п.13.3 плану було запропоновано спрощення (списання) боргів АТ «Альфа-Банк» у розмірі 2355344,41 грн., так як доходи боржника (отримувана заробітна плата) не перевищує витрати на загальні побутові потреби боржника. При цьому, зборами кредиторів ОСОБА_1 станом на 08.12.2020р. (на цей день минуло більше 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) не було прийнято жодного рішення щодо затвердження або незатвердження такого плану.
Вважає, що Господарським судом Рівненської області правомірно та обґрунтовано було прийнято рішення про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом, та введена процедура погашення боргів з огляду на наступне: станом на 08.12.2020р. доходи ОСОБА_1 не перевищували витрати для задоволення нагальних потреб боржника; загальний розмір визнаних судом вимог кредиторів, відповідно до ухвали суду від 25.08.2020р. складав 2351140,41 грн та 4204,00 грн. судового збору; фінансовий стан боржника характеризувався ознаками неплатоспроможності; майнових активів боржника для задоволення вимог кредитора не виявлено; зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення/не схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом строки.
На підставі викладеного боржник просить суд апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Рівненської області у справі №918/375/20 від 08.12.2020р. залишити без змін.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.02.2021р. представник АТ "Альфа-Банк" підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила постанову Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20, якою визнано боржника ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів, скасувати. Представник ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, керуючий реструктуризацією у клопотанні (т.3, арк.справи 124-130) повідомив суд першої інстанції, що 17.11.2020р. відбулися збори кредиторів, на яких було прийнято рішення відкласти розгляд питання щодо прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до Господарського суду Рівненської області про перехід до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ході перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 були виявлені неточності та на зборах кредиторів були вказані представнику боржника.
30.11.2020р. на адресу керуючого реструктуризації надійшли декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 , в яких були виправлені виявлені недоліки.
Керуючий реструктуризацією зазначає, що 03.12.2020р. направив повідомлення АТ "Альфа-Банк" та боржнику ОСОБА_1 про скликання зборів кредиторів, в якому зокрема одним з питань порядку денного було розгляд питання щодо прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до Господарського суду Рівненської області про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дане повідомлення АТ "Альфа-Банк" отримало 07.12.2020р., ОСОБА_1 отримав 07.12.2020р.
На збори кредиторів з'явився представник боржника, та керуючий реструктуризацією. Згідно з повідомленням (т.3, арк.справи 134) представника АТ "Альфа-Банк" надісланого електронною поштою, кредитор повідомив про те, що його представника на зборах кредиторів не буде у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.
Керуючий реструктуризацією зазначає, що за вказаних обставин, збори кредиторів вважаються неповноважним, збори кредиторів не відбулися. Крім того вказує, що ОСОБА_1 подані уточнені декларації за 2017-2019 роки.
В ході перевірки уточнених декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 встановлено, що у останнього є наступні кредитори: АТ "Альфа-Банк" з вимогами визнаними судом та включені в реєстр вимог кредиторів в сумі 2355344,41 грн; АТ "БМ Банк" з вимогами, які судом не визнані в розмірі 831498,55 грн; ОСОБА_3 з вимогами, які не заявлялися в розмірі 180000 грн.
У ОСОБА_1 відсутнє майно, яке може бути включене в ліквідаційну масу та використане для погашення кредиторських вимог.
Станом на 08.12.2020р. відсутні відповіді контролюючих органів щодо реєстру прав власності на транспортні засоби та щодо корпоративних прав.
Згідно з даними відкритих джерел, що міститься в мережі Інтернет, не встановлено наявність корпоративних прав у ОСОБА_1 .
Станом на 08.12.2020р. встановлено, що доходи ОСОБА_1 не перевищують витрати для задоволення нагальних потреб боржника.
План реструктуризації зборами кредиторів не затверджувався.
Керуючий реструктуризацією зазначив, що провадження у даній справі відкрито 09 червня 2020 року, збори кредиторів боржника проводилися двічі, а рішення щодо подальшої процедури на них не приймалися. Крім того, строк визначений для прийняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника минув. А тому є підстави для визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Колегія суддів, перевіривши твердження арбітражного керуючого та обставини справи, на які останній посилається, дійшла висновку про наступне.
Як встановлено статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Частиною 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 2 статті 209 Господарського кодексу України визначено, що нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
Згідно ч.4 ст.205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Керуючим реструктуризацією до суду першої інстанції надано пояснення, що станом на 08.12.2020р. доходи боржника не перевищують витрати для задоволення нагальних потреб, 21.08.2020р. керуючим реструктуризацією проведено інвентаризаційний опис необоротних активів боржника, за яким встановлено фактичну та вартість за даними бухгалтерського обліку 0,00 грн.
Згідно з відомостями, що містяться в матеріалах справи, та відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 накладено арешт нерухомого майна від 08.08.2019р., номер запису про обтяження 32748704 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48162930, обтяжувач: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, підстава виникнення обтяження; постанова про арешт майна боржника, серія та номер ВП №59754125, предмет обтяження: все нерухоме майно в межах суми 97989,31 дол. США та 40220,51 грн.; арешт нерухомого майна від 27.03.2018р., номер запису про обтяження 25450101 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40338807, обтяжувач: Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер 55746959, предмет обтяження: все нерухоме майно, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 712,00 грн.; арешт нерухомого майна від 24.01.2018р. реєстраційний номер обтяження 24506874 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39332062, обтяжувач: приватний виконавець Пирога Сергій Степанович, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер ВП № 55453474 вид 12.01.2018 р., об'єкт обтяження; все нерухоме майно в межах суми 916229,60 грн.
Відповідно до декларації про майновий стан боржника за 2019 рік, заробітна плата боржника становить 57800,00 грн., дохід сім'ї 117783,77 грн., пенсія 65537,10 грн., дохід від передачі в оренду майна 4969,00 грн., інші види доходів 1720,00 грн.
У боржника відсутні об'єкти нерухомості.
Загальний розмір визнаних Господарським судом Рівненської області вимог кредиторів, відповідно до ухвали суду від 25 серпня 2020 року, складає 2351140,41 грн. та 4204,00 грн. судового збору.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника для задоволення вимог кредитора не виявлено.
Пунктом 2 частини 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Згідно з нормами частини 2 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до частини 1 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів має бути погоджений з боржником.
Згідно пункту 7 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства відсутність погодження плану реструктуризації боргів боржником є підставою для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника.
Всупереч тверджень апелянта та як було вірно зазначено у поясненнях керуючого реструктуризацією, 120 днів з моменту відкриття провадження у справі пройшло 07 жовтня 2020 року, збори кредиторів боржника проводилися двічі, а рішення щодо подальшої процедури на них не приймалися.
Згідно з умовами частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановляння ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
З огляду на викладене, враховуючи, що зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки не прийнято, а також те, що у боржника відсутні майнові активи для задоволення вимог кредитора, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Щодо відсутності відомостей з усіх органів щодо перевірки майнового стану боржника, слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає обов'язку керуючого реструктуризацією отримати інформацію щодо боржника від усіх існуючих банківських установ. При цьому, у разі виявлення в подальшому грошових коштів на рахунках боржника чи інших майнових активів, то всі майнові активи, якщо вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, в процедурі погашення боргів використовуються, в тому числі для задоволення вимог кредиторів.
Крім цього, враховуючи, що заперечення щодо кандидатури арбітражного керуючого, а також скарги на дії арбітражного керуючого під час процедури реструктуризації боргів в матеріалах справи відсутні, приймаючи до уваги що відсутність клопотання зборів кредиторів про призначення керуючого реалізацією не може бути перешкодою для застосування норми ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства щодо зазначених у ній підстав для ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, та враховуючи відсутність заяв про згоду на участь у справі (на призначення керуючим реалізацією) інших арбітражних керуючих, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Мацьоцького Олександра Ігоровича.
Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020р. у справі №918/375/20 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 09.02.2021р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.