вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2021 р. Справа№ 910/11546/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Попікової О.В.
Буравльова С.І.
за участю:
секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,
представників сторін:
позивача: не з'явились,
відповідача-1: Савулій В.О.,
відповідача-2: Євтіхієва К.Л.,
третьої особи: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу
Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 (повний текст складений 20.08.2020)
у справі № 910/11546/20 (суддя Стасюк С. В.)
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"
до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА),
2. Акціонерного товариства "Укртрансгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями",
про визнання протиправними та скасування рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) та визнання недійсним договору,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/11546/20 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" (далі - АТ "Голдмен") про забезпечення позову задоволено: вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та АТ "Укртрансгаз" вчиняти будь-які дії на виконання Договору №2007000021 управління майном (активами) від 08.07.2020; вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" проводити загальні збори акціонерів та приймати ними будь-які рішення з питань нарахування, виплати та отримання дивідендів АТ "Укртрансгаз".
13.08.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) від 13.08.2021 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заявник не зазначив та не навів доказів того, що саме за проміжок часу з 10.08.2020 (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 13.08.2020 (дата подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову) змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду від 18.08.2021 скасувати, а клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13.08.2020 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 справу №910/11546/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.В., судді Корсак В.А., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) залишено без руху; надано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, надання доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі (ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями"). Роз'яснено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) надійшло клопотання про усунення недоліків, у якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження. За текстом поданого клопотання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) вказує, що на виконання ухвали апеляційного господарського суду від 24.09.2020 надає опис вкладення, яким підтверджує направлення апеляційної скарги з додатками третій особі - ПАТ "Газтранзит".
Однак зазначений додаток до клопотання відсутній, про що Північним апеляційним господарським судом складено відповідний акт від 07.10.2020 №910/11546/20/09.1-26/437/20 про те, що під час розкриття конверта (0100183992869) клопотання про усунення недоліків від 05.10.2020 № 7466/7.2.7-22-20/7 у справі №910/11546/20, яке надійшло від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - Мартьола Д.С., не виявилося вказаних у додатку документів, саме: опису вкладення на 1 арк.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/11546/20 залишено без руху; надано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі (ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями"); роз'яснено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) право подати заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
19.10.2020 від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) надійшло клопотання з доданими до нього доказами направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями".
29.10.2020 від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого скаржник вказує, що отримав копію оскаржуваної ухвали 27.08.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 поновлено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/11546/20; розгляд справи призначено на 16.11.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 заяву судді Корсака В.А. про самовідвід від розгляду справи №910/11546/20 задоволено; матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/11546/20 до провадження у визначеному складі суду; розгляд апеляційної скарги у справі №910/11546/20 призначено на 16.11.2020.
Судове засідання, призначене на 16.11.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Євсікова О.О. у відпустці, пов'язаній із самоізоляцією через поширення епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/11546/20 задоволено. Справу №910/11546/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Попікова О.В.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Буравльов С.І. (у зв'язку з відпусткою судді Попікової О.В.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Національного агентства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/11546/20 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2020.
У судовому засіданні 16.12.2020 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 23.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 визнано заяву АТ "Голдмен" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий Євсіков О.О., судді Буравльов С.І., Алданова С.О. від розгляду справи №910/11546/20 необґрунтованою; відмовлено у задоволенні заяви АТ "Голдмен" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий Євсіков О.О., судді Буравльов С.І., Алданова С.О. від розгляду справи № 910/11546/20.
У судових засіданнях 23.12.2020 та 28.12.2020 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 23.12.2020 та 20.01.2021 відповідно.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Буравльов С.І. (у зв'язку з відпусткою судді Алданової С.О.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 прийнято апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/11546/20 до провадження у визначеному складі суду.
У судовому засіданні 20.01.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 10.02.2021.
Вимоги та доводи апеляційних скарг зводяться до того, що суд першої інстанції не навів обґрунтування того, що заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у справі та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено.
У відзиві позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і просив залишити вказану ухвалу без змін.
У судовому засіданні 10.02.2021 представники відповідачів надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу.
Представники позивача і третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.
Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/11546/20 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" (далі - АТ "Голдмен") про забезпечення позову задоволено: вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та АТ "Укртрансгаз" вчиняти будь-які дії на виконання Договору №2007000021 управління майном (активами) від 08.07.2020; вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" проводити загальні збори акціонерів та приймати ними будь-які рішення з питань нарахування, виплати та отримання дивідендів АТ "Укртрансгаз".
13.08.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/11546/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) від 13.08.2021 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду від 18.08.2021 скасувати, а клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13.08.2020 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Однак, як встановлено апеляційним судом в ході апеляційного провадження з перегляду ухвали від 18.08.2020, постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/11546/20, якою було вжито заходів забезпечення позову, скасовано, а у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен" від 07.08.2020 про забезпечення позову відмовлено.
При цьому у постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №910/11546/20 зазначено, зокрема, таке.
Розглянувши заяву АТ "Голдмен" про забезпечення позову, місцевий суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню з таких підстав.
У цій справі позивач звертається до суду з позовною вимогою немайнового характеру, в тому числі про визнання недійсним договору №2007000021 управління майном (активами) від 08.07.2020, який укладений між Національним агентством та Акціонерним товариством "Укртансгаз" у період дії заборони, встановленої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №640/9215/20, у разі задоволення якої судове рішення не вимагатиме примусового виконання.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до:
- зміни економічної вартості майна позивача, а саме до знецінення 16650 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", тобто до фінансових збитків, що значно ускладнить або навіть унеможливить поновлення порушених прав позивача;
- унеможливлення ефективного захисту прав позивача на управління власним майном (16650 штуками простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", які обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 в депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Сек'юрітіз"), що істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду, тобто істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Наведені висновки місцевого суду стали підставою для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Інших мотивів чи обставин, які вказували б на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, місцевий суд не зазначив.
Колегія суддів вважає ці висновки місцевого суду необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, а висновок про те, що невжиття запобіжних заходів порушить права позивача та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення - безпідставним, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2019 Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001083 за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України, з підстав реалізації акцій ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" за заниженою ціною службовими особами Міністерства юстиції України спільно з представниками приватних юридичних осіб, використовуючи при цьому службове становище та діючи всупереч інтересам служби.
13.04.2020 Вищий антикорупційний суд у справі №991/2929/20 постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №52019000000001083 від 06.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
При цьому вказаною ухвалою від 13.04.2020 встановлено таке.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро від 17.01.2020 16650 штук простих іменних акцій (міжнародний ідентифікаційний номер UA4000129001), емітентом яких є ПАТ "Газтранзит" і які обліковуються на рахунку АТ "Голдмен" в депозитарній установі ТОВ "Ай Пі Сек'юрітіз", визнано речовим доказом, оскільки вони були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 у справі №991/1061/20 з метою забезпечення збереження речових доказів на вказані акції накладено арешт.
Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
З урахуванням наведених обставин ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі №991/2929/20 Національному агентству передані 16650 штук арештованих простих іменних акцій ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" (міжнародний ідентифікаційний номер UA4000129001, форма існування - проста бездокументарна, номінальна вартість: 2.000,00 грн кожна акція, що належать АТ "ЗНВКІФ "ГОЛДМЕН", та обліковуються на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у депозитарній установі ТОВ "Ай Пі Сек'юрітіз") для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.
Також цією ухвалою заборонено Національному агентству та/або управителю відчужувати та/або реалізовувати передані в управління акції.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Пунктом 10 глави 1 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, передбачено, що у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, Національне агентство на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває Національне агентство або юридична/фізична особа - підприємець, якій Національне агентство за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).
Тобто, Національне агентство набуває повноважень керуючого рахунком на підставі ухвали слідчого судді та в силу пп. 14 п. 4 Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №613, здійснює заходи, пов'язані з фактичним прийняттям активів в управління за зверненням прокурора або слідчого за вказівкою прокурора.
В подальшому Національне агентство та АТ "Укртрансгаз" уклали Договір №2007000021 управління майном (активами) від 08.07.2020, предметом якого є 16.650 штук простих іменних акцій ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями", який є предметом спору в даній справі.
Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, колегія суддів не вважає за можливе і необхідне надавати будь-яку оцінку обставинам укладення зазначеного вище договору, оскільки такі обставини мають досліджуватись передовсім судом першої інстанції під час вирішення спору по суті всіх заявлених вимог з урахуванням визначених позивачем фактичних і правових підстав позову. Зважаючи на предмет оскарження в даному апеляційному провадженні, передчасне дослідження і оцінка таких обставин апеляційним судом за відсутності кінцевого рішення місцевого суду призвело б до порушення правил стадійності судового процесу та неправомірного втручання у повноваження суду першої інстанції.
Водночас колегія суддів бере до уваги таке.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.
Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 21 Закону у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.
У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами (ч. 8 ст. 21).
Як зазначено у ст. 22 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Національне агентство здійснює періодичну, але не рідше одного разу на місяць, перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Управитель зобов'язаний надавати уповноваженим особам Національного агентства доступ до прийнятих в управління активів для огляду, а також до документів щодо управління такими активами та їх використання.
У разі встановлення фактів неналежного управління активами або спроб відчуження активів управителем Національне агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.
Порядок здійснення контролю за ефективністю управління активами визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з імперативними приписами передаються в управління Національному агентству, а надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами перераховуються до державного бюджету.
При цьому управління такими активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості, під постійним контролем з боку Національного агентства та за визначеного законом обов'язку управителя під час здійснення повноважень власника таких активів (в даному випадку - акцій) у вищих органах управління відповідної юридичної особи погоджувати свої дії з власником таких активів.
Відтак доводи позивача про те, що перебування 16.650 штук простих іменних акцій ПАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" в управлінні АТ "Укртрансгаз" на підставі Договору управління майном (активами) від 08.07.2020 №2007000021 унеможливлює ефективний захист прав позивача на управління цими акціями колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в силу наведених вище вимог законодавства вказані акції, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у будь-якому випадку не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а підлягають обов'язковій передачі в управління Національному агентству.
Повернення активів власнику, як зазначено вище, в даному випадку можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів.
Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.
Водночас до скасування арешту активів у встановлений законом спосіб вони в будь-якому разі залишаються під контролем Національного агентства.
Доказів скасування арешту активів як на час винесення ос пореної ухвали від 10.08.2020, так і на час її перегляду в апеляційному порядку позивач не надав. А отже арешт активів залишається чинним.
Крім того навіть у разі задоволення позову в цій господарській справі відповідне судове рішення не відновлює в повному обсязі прав позивача на володіння, користування та розпорядження активами за наявності чинного їх арешту.
Апеляційний суд також відзначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.
У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
У разі невиплати дивідендів у строк, визначений абзацами першим та другим цієї частини, або у строк, установлений загальними зборами відповідно до абзацу третього цієї частини для виплати дивідендів, за умови, що він менший за строк, передбачений абзацами першим та другим цієї частини, в акціонера виникає право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.
Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), на якій (яких) акції допущені до торгів.
У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.
Згідно зі ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
1) звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.
2. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
1) товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;
2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:
1) звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
Беручи до уваги наведені положення законодавства, твердження позивача про те, що неефективне управління Акціонерним товариством "Укртрансгаз" акціями позивача, а саме прийняття рішення про нарахування та виплату дивідендів, призведе до зміни економічної вартості майна позивача (знецінення 16650 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями"), тобто до фінансових збитків, що значно ускладнить, або навіть унеможливить позивачу поновлення його порушених прав, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" прибутку, з якого можуть бути нараховані та виплачені дивіденди. Також ані в позовній заяві, ані у заяві про вжиття заходів забезпечення позову АТ "Голдмен" не наводить обставин (і доказів на їх підтвердження), які свідчили б про наміри Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями" вчинити дії, визначені ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та спрямовані на вирішення питання про виплату дивідендів (скликання загальних зборів акціонерів, складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, тощо). Крім того, як зазначалось вище, надходження за час арешту активів від здійснюваного Національним агентством управління активами перераховуються до державного бюджету.
При цьому колегія суддів враховує посилання позивача на те, що в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 13.04.2020 у справі №991/2929/20, зазначено, що: "економічна вартість акцій пов'язана із виплатою дивідендів, які час розгляду не виплачені, становлять мільйони гривень. У випадку залишення акцій у володінні AT "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Голдмен"", останнім може бути вирішено питання про виплату дивідендів і тому буде змінена їх економічна вартість, що призведе до безповоротних втрат для держави, оскільки акції є предметом протиправних посягань.".
Відповідно до ч. ч. 6 - 8 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
З урахуванням наведених положень процесуального законодавства колегія суддів відзначає, що зазначений висновок Вищого антикорупційного суду у кримінальній справі за своєю суттю є припущенням чи оцінкою обставин та не має для розгляду даної господарської справи преюдиційного значення в розумінні до ст. 75 ГПК України.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З урахуванням усього викладеного колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020, встановила, що викладені у заяві про забезпечення позову доводи є необґрунтованими, а висновок місцевого суду про те, що невжиття запобіжних заходів порушить права позивача та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення - безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційний суд встановив, що станом на час вжиття місцевим судом заходів забезпечення позову (10.08.2020) підстави для такого забезпечення були відсутні.
У свою чергу наведене свідчить про наявність підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову станом 18.08.2020.
Відповідно, помилковим є висновок місцевого суду про те, що заявник не зазначив та не навів доказів того, що саме за проміжок часу з 10.08.2020 (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 13.08.2020 (дата подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову) змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
А тому ухвала місцевого суду про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На думку колегії суддів, станом 18.08.2020 позивач не довів, а місцевий суд не встановив наявності належних підстав для збереження вжитих заходів забезпечення позову у даній справі.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета оскарження або стосуються виключно вирішення спору по суті, що неможливо на даному етапі, є недостатньо обґрунтованими чи неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
З урахуванням встановленого вище колегія суддів дійшла висновку, що ухвала місцевого суду про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.
Водночас у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13.08.2020 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити, оскілки станом на час прийняття апеляційним судом цієї постанови згадані заходи забезпечення позову, як встановлено вище, уже є скасованими постановою апеляційного суду від 28.12.2020. Повторне ж їх скасування (фактично, скасування вже скасованого) призвело б до нелогічної процесуально-правової нісенітниці.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (АРМА) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/11546/20 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/11546/20 скасувати.
3. У задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13.08.2020 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11546/20.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 10.02.2021.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді О.В. Попікова
С.І. Буравльов