вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2021 р. Справа№ 910/9863/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Шаптали Є.Ю.
Розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/9863/20 (суддя Стасюк С.В., м. Київ)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Лтд",
м. Київ
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення 1 525 876,12 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Лтд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 525 876,12 грн, з яких 1 323 635, 00 грн основного боргу, 156 694,61 грн пені, 21 325,02 грн інфляційних втрат, 24 221,49 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 15/07-2019 від 15.07.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9863/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 08.09.2020.
29.10.2020 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору поставки № 15/07-2019 від 15.07.2019 з клопотанням, в якому заявник просить суд поновити строк для подання зустрічної позовної заяви.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/9863/20 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 29.10.2020 про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову відмовлено; зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Лтд" про визнання недійсним Договору поставки № 15/07-2019 від 15.07.2019 повернуто заявнику.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідачем подав зустрічну позовну заяву з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, а у клопотанні про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову відповідачем не доведено поважності причин, які об'єктивно б перешкоджали йому звернутися до суду із зустрічним позовом у встановлений строк.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу, визнати поважними причини пропущення процесуального строку на право Акціонерного товариства "Українська залізниця" пред'явити зустрічний позов та направити справу №910/9863/20 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 118, 119, 190 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд безпідставно повернув зустрічну позовну заяву відповідача, не врахувавши подане клопотання про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову. Так, судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що у зв'язку з веденням між сторонами справи перемовин щодо мирного вирішення спору, зустрічний позов не був заявлений у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк. Однак примирення не відбулося, сторони не знайшли порозуміння з питань, які стали предметом спору між сторонами, про що заявнику стало відомо 27.10.2020, чим порушив ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.
Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був обмежений у. своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі №910/9863/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А, Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №910/9863/20 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/9863/20 - залишено без руху.
10.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №910/9863/20 надійшло клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9863/20; вирішено призначити розгляд апеляційну скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/9863/20 без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Лтд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 525 876,12 грн, з яких 1 323 635, 00 грн основного боргу, 156 694,61 грн пені, 21 325,02 грн. інфляційних втрат, 24 221,49 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9863/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 08.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9863/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 08.09.2020.
01.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 29.10.2020.
29.10.2020 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору поставки №15/07-2019 від 15.07.2019 з клопотанням, в якому заявник просить суд поновити строк для подання зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020, зокрема, вказану зустрічну позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України. Також, суд відмовив у задоволенні поданого Акціонерним товариством "Українська залізниця" клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові) та про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши оскарження ухвали, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав з огляду на наступне.
Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої - шостої ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Згідно із ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно положень п. 8) ч. 2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як убачається із матеріалів оскарження, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/9863/20 була направлена з поміткою на адресу відповідача, а саме: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) , та отримана його представником 18.08.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна мала бути подана відповідачем до 02.09.2020 (включно).
Відзив на позовну заяву відповідачем було подано до Господарського суду міста Києва - 01.09.2020, що також не заперечувалося скаржником.
Місцевим господарським судом установлено, що зустрічна позовна заява у справі №910/9863/20 відповідачем до суду першої інстанції була подана 29.10.2020 (про що свідчить штамп канцелярії Господарського суду міста Києва проставленого на титульній сторінці зустрічної позовної заяви, копія якої наявна у матеріалах оскарження), тобто з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України (у строк для подання відзиву на позов), а саме, з пропуском майже річного строку, встановленого судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/9863/20.
При цьому звернення з зустрічним позовом до суду на стадії підготовчого провадження, однак поза межами встановленого ч. 8 ст. 165 ГПК України строку для подання відзиву, не свідчить про дотримання учасником справи вимог ст.ст. 46, 180 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Враховуючи положення ст. 176 та ст. 180 ГПК України строк для подання зустрічного позову встановлюється законом, а отже може бути поновлений судом за заявою учасника справи якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 180 ГПК України визначено, що пред'явлення зустрічного позову не встановлює неможливість поновлення строку на подання зустрічного позову.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної заяви.
Згідно із приписами 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм ст. ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує те, що в зв'язку з веденням перемовин щодо мирного вирішення спору, зустрічний позов не був заявлений у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк. Однак примирення не відбулося, сторони не знайшли порозуміння з питань, які стали предметом спору між сторонами, про що заявнику стало відомо 27.10.2020, що призвело до пропуску визначеного ч. 1 ст. 180 ГПК України строку на подання зустрічного позову, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що наведені відповідачем обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою від 28.10.2020 у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення товариства та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред'явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо не врахування положення ст. 119 ГПК України судом першої інстанції, а також не дослідження судом названих відповідачем поважних причин пропуску строку, оскільки місцевим господарським судом було розглянуто клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви з урахуванням вимог згаданої статті Господарського процесуального кодексу України та з вказівкою про недоведеність поважності причин, які об'єктивно б перешкоджали відповідачу звернутися до суду із зустрічним позовом у встановлений строк.
За наведених обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку відмовити у поновленні пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви (ч. 7 ст. 119 ГПК України).
Згідно ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов відповідача у цій справі поданий з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, що згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України є підставою для повернення такого позову.
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі
Твердження заявника про те, у зв'язку веденням між сторонами справи перемовин щодо мирного вирішення спору, зустрічний позов не був заявлений у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк. Проте таке примирення не відбулося, сторони не знайшли порозуміння з питань, які стали предметом спору між сторонами, про що заявнику стало відомо 27.10.2020, не заслуговують на увагу, оскільки за приписами ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Отже, скаржник не був позбавлений можливості вчасно подати зустрічну позовну заяву та у разі мирного врегулювання спору між сторонами, звернутися до суду із відповідною заявою.
Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.
Аналогічні правові висновки наведені у Постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №904/2739/18.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України, місцевим господарським судом було правомірно повернуто зустрічну позовну заяву відповідача.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/9863/20, та, відповідно апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 129, 180, 240, 267-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/9863/20 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі №910/9863/20 справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з підстав, в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
Є.Ю. Шаптала