вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" лютого 2021 р. Справа№ 920/416/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду Сумської області від 19.11.2020 (повний текст складено 27.11.2020)
у справі №920/416/20 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до фізичної особи Хатамова Ельшада Закір Огли
про стягнення 240 774,23 грн,
У травні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Сумської області з позовом до фізичної особи Хатамова Ельшада Закір Огли (далі - відповідач) про стягнення 240774,23 грн заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 13.04.2012, в тому числі: 21699,42 грн заборгованості за кредитом, 65950,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 143284,21 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 9839,91 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19 листопада 2020 року позов задоволено частково.
З фізичної особи Хатамова Ельшада Закір Огли стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 13.04.2012 в сумі 21 699 грн 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 325 грн 49 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у позові та ухвалити у вказаній частині нове рішення про стягнення заборгованості за договором
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підписанням Заяви про відкриття поточного рахунку від 13.04.2012 відповідач приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", що розміщені в мережі Інтернет на вебсайті банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування і у яких визначено розмір процентної ставки, комісії та штрафних санкцій. На вебсайті також розміщений архів Умов та Правил на відповідну дату, тому відповідач та суд мали змогу здійснити перевірку поданих до суду Умов у паперовій копії з тими, що розміщені на сайті. Також, на думку заявника, є неприпустимим застосування до спірних правовідносин висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, оскільки у вказаній справі спір стосувався споживчого кредитування, відповідачка наполягала на не ознайомлені з Умовами, і Суд прийшов до висновку, що банк міг змінювати текст Умов, тоді як у спірних правовідносинах текст Умов не змінювався, а відповідач не надав заперечень і він отримував кредит як підприємець.
Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 квітня 2012 року фізичною особою - підприємцем Хатамовим Ельшадом Закір Огли було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с.17).
У заяві зазначено, що відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 13.04.2012 (далі - договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Так, згідно довідки позивача від 31.03.2020 на поточний кредит відповідача 15.03.2013 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 22000 грн (а.с.28).
Позивач вказує, що заборгованість відповідача за кредитом становить 21699,42 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.32-34).
Крім цього, відповідачу було нараховані 65 950,69 грн процентів за користування кредитом, 143 284,21 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 9839,91 грн комісії за користування кредитом, згідно розрахунку (а.с.29-31).
В якості підстави для нарахування процентів, пені та комісії позивач посилається на доданий до позовної заяви Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с.18-27), який містить наступні умови:
- при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п.3.18.1.16);
- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (п. 3.18.1.1);
- кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3);
- проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.18.1.8);
- ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п.3.18.1.6);
- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.18.4).
- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 1.18.4.1.1);.
- при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.2).
- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3).
- Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4);
- Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4);.
- при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п.3.18.5.1);
- обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку га картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум. і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (п.3.18.6.1).
18.02.2020 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиною державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.44-47), однак згідно правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, з припиненням підприємницької діяльності фізичної-особи підприємця її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, а спір щодо виконання цих договорів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
04.03.2020 позивач направив відповідачу повідомлення від 21.02.2020, у якому вказав, що станом на 21.02.2020 заборгованість становить 239089,81 грн, у тому числі: 21 699,42 грн простроченої заборгованості за кредитом, 75790,60грн прострочена заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 141599,79 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, та повідомив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у строк по 20.03.2020 кредитний договір буде розірваний починаючи з 21.03.2020 (ас.35-38).
Оскільки відповідач у зазначений строк заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 21699,42 грн заборгованості за кредитом, 65950,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 143284,21 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 9839,91 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.
За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 21699,42 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 65950,69 грн процентів, 143284,21грн пені та 9839,91 грн комісії, то суд першої інстанції, з врахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03.07.2019 у справі №342/180/17), прийшов до висновку, що надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, не можна вважати складовою кредитного договору, а тому відмовив у задоволенні цих вимог.
Позивач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, процентів та комісії.
Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 21699,42 грн, апеляційний господарський суд встановив, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору банківського обслуговування від 13.04.2012, який є змішаним договором, оскільки містить у собі елементи договору банківського рахунку (глава 72 ЦК України) та кредитного договору (параграф 2 глави 71 ЦК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач надав кредит відповідачу, який останній у встановлений строк не повернув, і заборгованість за кредитом становить 21699,42 грн, тому позовні вимоги про стягнення цієї заборгованості з відповідача є доведеними і обґрунтованими.
Щодо розгляду позовних вимог про стягнення 65950,69 грн процентів, 143284,21 грн пені та 9839,91 грн комісії, то Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг".
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягом з Умов та правил ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, як і те, що ці документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків у вигляді комісії та саме у зазначеному в цих документах, доданих банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
При цьому, наявна у матеріалах роздруківка Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" взагалі не містить дати її затвердження позивачем.
Доводи позивача про те, що "суд мав змогу здійснити перевірку поданих до суду Умов у паперовій копії з тими, що розміщені на сайті", відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки саме на сторін покладається обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд повинен надати власну оцінку поданим сторонами доказам.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи обґрунтовано враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц, згідно яких:
- визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки;
- умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
- умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
- ураховуючи, що позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за процентами за користування чужими коштами та пені за порушення умов кредитного договору, та відмовила у цій частині у задоволенні позову;
- щодо стягнення тіла кредиту Велика Палата Верховного Суду зауважила, що враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "Приватбанк" не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 24.09.2014 (провадження № 6-144цс14), щодо форми кредитного договору, зазначивши, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не може вважатися договором приєднання.
Доводи апелянта щодо неможливості застосування до правовідносин сторін у даній справі висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, мотивовані тим, що відповідачем була фізична особа, спір стосувався споживчого кредитування і вона заперечувала факт ознайомлення з Умовами, натомість, у цій справі відповідачем, з яким укладено кредитний договір, є фізична особа-підприємець, на яку, за твердженнями скаржника, норми законодавства про захист прав споживачів не поширюються, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки у даному випадку слід виходити з наданого судом тлумачення норми права, а не суб'єктного складу сторін спору.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19, від 18.02.2020 у справі № 914/504/18, від 17.07.2020 у справі № 910/8189/19, від 31.08.2020 у справі №922/3582/19.
Отже, оскільки у підписаній відповідачем Заяві про відкриття поточного рахунку, відсутні умови договору щодо встановлення розміру процентів за користування кредитом, розміру пені і підстав її нарахування, а також щодо розміру комісії, позовні вимоги про їх стягнення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 19 листопада 2020 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.02.2021.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко