ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
10 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1838/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Простір-САВА"
на рішення Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року
по справі №916/1838/20
за позовом Виконувача обов'язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:
Березівської районної державної адміністрації;
Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
до відповідача Фермерського господарства "Простір-САВА"
про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
14.12.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства "Простір-САВА" на рішення Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року по справі №916/1838/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Простір-САВА" на рішення Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року по справі №916/1838/20 - залишено без руху. Встановлено апелянту строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 7248,43 грн.
02.02.2021 року до суду надійшло клопотання ФГ «Простір-САВА» про продовження строку усунення недоліків у зв'язку із складною фінансовою ситуацією.
03.02.2021 року до суду надійшло клопотання ФГ «Простір-САВА» про продовження строку усунення недоліків, в якому апелянт зазначає, що вимога про повернення земельної ділянки є немайновою та просить визначити судовий збір за вказану вимогу як за немайнову та надати строк для усунення недоліків.
Розглянувши зазначені клопотання, судова колегія зазначає наступне.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 по справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість.
Так, у справі, що розглядається, позов прокурором поданий про зобов'язання ФГ «Простір-САВА» повернути земельну ділянку у розпорядження держави в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області у зв'язку з розірванням договору оренди.
Судова колегія зазначає, що за результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов'язально-правовій формі, а саме у формі обов'язку орендаря повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.
Тобто позов, поданий прокурором у даній справі, є немайновим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.
Така правова позиція узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20, Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 21.12.2020 по справі № 905/98/20.
З огляду на викладене, до сплати за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (2102*2*150%).
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки скаржником не виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, п.2 ч.3 258, 260 ГПК України, колегія суддів
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Простір-САВА" на рішення Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року по справі №916/1838/20 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн.
3. Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська