Номер провадження 3/754/30/21
Справа №754/17481/20
Іменем України
08 лютого 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. в місті Києві по вул. Закревського, 95/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту також - КУпАП).
24.12.2020 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана в провадження судді Гринчак О.І.
Справа призначена до судового розгляду на 05.01.2021 о 15 год. 30 хв.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 у судове засідання розгляд справи було відкладено на 19.01.2021.
19.01.2021 до суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення зі справою, обґрунтоване тим, що оскільки договір про надання правової допомоги було укладено лише 19.01.2021, тому можливості ознайомитись раніше зі справою та узгодити правову позицію не було.
Враховуючи положення статті 59 Конституції України, якою кожному гарантовано право на професійну правничу допомогу, суд задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд цієї справи на 03.02.2021 о 15 год. 20 хв.
У судове засідання, призначене на 03.02.2021, ОСОБА_1 та його захисник Кузьмін Є.О. не з'явились, однак від адвоката надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що у зв'язку із підтвердженням діагнозу Covid 19 адвокат прибути до суду немає можливості, оскільки знаходиться з 01.02.2021 на лікуванні; до вказаного клопотання додано також заяву ОСОБА_1 , в якій він просив розгляд справи відкласти.
Розгляд справи відкладено на 08.02.2021 о 14:20 год.
У судове засідання ОСОБА_1 та захисник Кузьмін Є.О. не з'явились, однак від адвоката надійшло клопотання про закриття справи, в якому він просить про закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У вказаному клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він автомобілем не керував; цей автомобіль був припаркований в той час, коли до нього підійшов поліцейський, а ОСОБА_1 залишив його у лісосмузі ще минулого дня. Крім того, у клопотанні вказано, що поліцейський не відсторонював ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що, на думку адвоката, зайвий раз підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 не був водієм. До вказаного клопотання додано копію опитування ОСОБА_1 від 08.02.2021, яке провів адвокат Кузьмін Є.О., в якому зазначено, що 14.11.2020 приблизно о 14:00 ОСОБА_1 знаходився біля припаркованого автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , який він періодично використовує як таксі; зазначає, що цим автомобілем він не керував, а залишив його у лісосмузі ще минулого дня; оскільки він періодично вживає наркотичні речовини, то деякі з них знаходяться в авто; у той час, коли він був біля машини до нього підійшли поліцейські, які зажадали, аби він пред'явив документи на автомобіль та водійське посвідчення, що він і зробив; після цього вони почали проводити обшук в автомобілі і сказали, що у нього «червоні очі» і, мабуть, він знаходиться у стані наркотичного сп'яніння та запропонували проїхати до медичного закладу; ОСОБА_1 відмовився, оскільки не керував транспортним засобом, то і законних підстав їхати до лікарні немає; поліцейські почали оформлювати протокол за начебто його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння; ОСОБА_1 стверджує, що на камеру не зазначав про те, що не керував автомобілем, оскільки поліцейський повідомив, що якщо ОСОБА_1 про це скаже, то він викличе слідчо-оперативну групу.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП (суд використовує, у тому числі, еталонну редакцію КУпАП, розміщену в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 веде Мін'юст, а також відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів) встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони дане правопорушення містить три самостійні склади:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, вважають закінченими з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6 розділу ІI Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Згідно з п. 7 розділу I Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 14.11.2020 серії ДПР 18 № 023541, в якому, зокрема, зазначено, що 14 листопада 2020 року о 13 год. 20 хв. в місті Києві по вул. Закревського, 95/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з якими водій ОСОБА_1 у їх присутності (у встановленому Законом порядку) відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- відеозаписом з бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Як зазначалось вище, у клопотанні про закриття провадження у справі адвокат Кузьмін Є.О. стверджує, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не керував автомобілем.
Суд відхиляє вказані доводи адвоката, оскільки на відео DSJ_0000814_000814, 2020/11/14 13:58:47 вбачається добровільна відмова ОСОБА_1 у присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 під час своєї відмови не вказував про те, що він не керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , як і не зазначав про те, що поліцейський погрожував викликати слідчо-оперативну групу у разі висловлення ОСОБА_1 заперечень щодо керування вказаним транспортним засобом. У зв'язку з чим, судом не може бути прийнято до уваги як доказ здійснене адвокатом опитування ОСОБА_1 від 08.02.2021.
Крім того, доводи адвоката про те, що відсутність доказів відсторонення поліцейським ОСОБА_1 від керування транспортним засобом підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 не був водієм, суд відхиляє, оскільки суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, при цьому кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши наявні докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зауважує, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з зазначеним, підстав для задоволення клопотання адвоката Кузьміна Т.В. про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 немає.
Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 коп.), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Гринчак