Справа № 752/22931/20
Провадження № 2/752/3853/21
Іменем України
29.01.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
у листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просив розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 09.11.1990 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 1251. В обґрунтування позову зазначено, що в період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , яка на данйи час є повнолітньою. Подружнє життя із відповідачем не склалось. Шлюбні відносини припинені, спільне господарство між сторонами не ведеться, відновлення подружніх відносин, збереження сім'ї неможливо, у зв'язку із різними поглядами на життя, різними характерами та інтересами. Збереження формально зареєстрованого шлюбу суперечить його інтересам, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились. Позивач в позові просив розглянути справу без його участі та шлюб розірвати. Відповідач подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.11.1990 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РВК м. Києва було зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено актовий запис № 1251, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Неповнолітніх дітей у сторін немає.
Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем по справі припинені, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин та збереження сім'ї неможливе.
Згідно із ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Аналогічна позиція викладена і в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де зазначено що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги спільну заяву сторін та те, що має місце припинення подружніх стосунків, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин, суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому позов є обґрунтований та законний, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 81, 133, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.11.1990 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РВК м. Києва, актовий запис № 1251.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Н.П. Чередніченко