15.04.10р.Справа № ПР7/190(ПР25/301-08))-09
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права державної власності
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи у сфері захисту майнових інтересів держави Сидоренко О.А., дов. № 81 від 08.12.2009р.;
від відповідача: провідний юрисконсульт Олійник О.М., дов. № 1 від 11.01.2010р.;
від третьої особи: не з'явився.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) з урахуванням уточнень до позовної заяви, що надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 12.11.2009р., просить визнати право власності за державою в особі Верховної Ради України на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 64-д (колишня адреса - вул. Білостоцького, 98), - автостоянку та будівлю майстерні, які складаються з:
- "АЯ-1" - будівля майстерні загальною площею 50,2 кв.м;
- "№ 38" - будівля сторожки площею 22, 4 кв.м;
- "№ 39" - навіс площею 438, 6 кв.м;
- "№ 40" - навіс площею 398, 4 кв.м;
- "№ 41" - навіс площею 35, 7 кв.м;
- "№ 45" - огорожа площею 112, 5 кв.м;
- "№ 55" - ворота площею 5, 4 кв.м;
- "№ 65" - навіс площею 7, 2 кв.м;
- "№ 66" - ворота площею 6, 3 кв.м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в процесі корпоратизації цілісного майнового комплексу Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема створене Відкрите акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема. До статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема не увійшли автостоянка (інвентарний номер 01072) та будівля майстерні (інвентарний номер 00008), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98 (на даний час адреса -м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 64-д), тобто залишилися у державній власності та на балансі Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема. Склад майна, що входить до автостоянки та будівлі майстерні підтверджується технічним паспортом, виготовленим Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради за станом на 19.05.2008р. Позивачем на даний час проводиться робота по підготовці вищенаведених об'єктів до приватизації. Згідно чинного законодавства право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Позивач неодноразово звертався до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" з листами про проведення інвентаризації спірного нерухомого майна та надання витягу з Реєстру прав власності для продажу цього нерухомого майна. На звернення позивача Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" повідомило про необхідність надання позивачем пакету документів, що підтверджують право власності. Отримавши відповідь, позивач, також неодноразово, просив балансоутримувача -відповідача у справі провести відповідну роботу з органом реєстрації права власності по виготовленню правоустановчих документів (свідоцтво про право власності, витяг з Реєстру прав власності), однак правоустановчі документи позивач так і не отримав. Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача перешкоджає державі в особі позивача у здійсненні права власності на майно, яке є державною власністю.
Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наступних підстав. Відповідач зазначає, що позивач просить визнати право державної власності на спірні об'єкти нерухомого майна, які не увійшли до статутного фонду відповідача, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 64-д (колишня адреса -вул. Білостоцького, 98) по літерам та площі на підставі технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" за станом на 19.05.2008р. Між тим, технічний паспорт, виготовлений за станом на 19.05.2008р., складений на об'єкти нерухомого майна не по вул. Маршала Малиновського, 64-д, а по вул. Білостоцького, 98, та після того, як автостоянці та будівлі майстерні присвоєна нова адреса. За наведеного, відповідач вважає, що позивач просить визнати право державної власності на майно, що не належить державі. Окрім того, відповідно до зазначеного вище технічного паспорту будівля майстерні побудована у 2008 році. Позивач же просить визнати право державної власності на будівлю майстерні, яка не увійшла до статутного фонду відповідача в процесі корпоратизації, тобто яка існувала раніше як об'єкт нерухомого майна. Відповідно, в технічному паспорті мова йде про інше майно, ніж наведене в позові. Також, відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що у позивача відсутня технічна документація на спірне майно. Відповідач не вбачає з свого боку винних дій в не проведенні державної реєстрації права власності на спірні об'єкти за державою та в не отриманні правовстановлюючих документів на ці об'єкти, оскільки відповідно до чинного законодавства такі дії мають вчинитися позивачем, який вважає власником спірних об'єктів державу. Також, відповідач не вважає себе належним відповідачем у даному спорі, оскільки не претендує на спірне майно, яке не увійшло до статутного фонду відповідача при корпоратизації. Відповідач не вбачає права позивача на пред'явлення позову, оскільки позивач не є власником цього майна, а власником є держава. Позивач не має правовстановлюючого документа на це майно. По обставинам справи відповідач додатково пояснив, що спірні об'єкти з 1994 року, тобто після проведення корпоратизації, не добудовувалися. Відповідач не погоджується з даними технічного паспорту про самовільне будівництво будівлі майстерні, вказує на розбіжності в технічному паспорті щодо площі цієї будівлі.
Згідно ухвали господарського суду від 22.10.2009р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.
Третя особа відзив на позов не надала, вирішення спору відносить на розсуд суду.
Розгляд справи відкладався з 22.10.2009р. на 12.11.2009р., з 12.11.2009р. на 26.11.2009р., з 26.11.2009р. на 10.12.2009р., з 10.12.2009р. на 21.12.2009р., з 21.12.2009р. на 28.01.2010р., з 28.01.2010р. на 16.02.2010р.
В судовому засіданні 16.02.2010р. оголошено перерву на 25.02.2010р.
Розгляд справи відкладався з 25.02.2010р. на 11.03.2010р., з 11.03.2010р. на 25.03.2010р., з 25.03.2010р. на 01.04.2010р., з 01.04.2010р. на 15.04.2010р.,
Ухвалами господарського суду від 26.11.2009р., від 21.12.2009р. від 28.01.2010р., від 01.04.2010р. за погодженням представників сторін строк вирішення спору по справі продовжувався, ухвалою суду від 01.04.2010р. -до 01.05.2010р.
Згідно ухвали господарського суду від 25.02.2010р., винесеної виконуючим обов'язки голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору продовжено терміном на один місяць.
В судовому засіданні 15.04.2010р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд, -
Відкрите акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема створене відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.03.1994р. № 493 на базі Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема в процесі корпоратизації останнього.
Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема, затвердженого міністром машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, з вартості цілісного майнового комплексу вилучена вартість об'єктів, які не підлягають приватизації, на суму 146 млн. крб.(п.12.4).
З довідки до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу (додаток № 1 до акту оцінку) вбачається, що до складу об'єктів, які не підлягають приватизації та зазначені в п.12.4 акту, віднесена автостоянка залишковою вартістю 44 млн. крб.
З наявного в матеріалах справи інвентаризаційного опису наявності основних засобів (фондів) по підрозділам на 01.03.1994р. на балансі Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема обліковувалися будівля майстерні, стоянка для автомашин, інвентарний номер 01072.
Відповідно до відомості розрахунку вартості стоянки для автомашин (як об'єкту в цілому), яка обліковувалася за структурним підрозділом АХО, за станом на 01.03.1994р. залишкова балансова вартість її складових становила:
- будівля майстерні на території автостоянки, інвентарний номер 00008, рік вводу в експлуатацію 02.94. -41 900 000 тис. крб.;
- стоянка для автомашин, інвентарний номер 01072, рік вводу в експлуатацію 12.90. -2 309 430 тис. крб.,
всього: 44 209 430 тис. крб.
Зазначені об'єкти обліковувалися у інвентарних картках обліку основних засобів підприємства.
Також, відповідно до відомості майна, що не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема при оцінці майна на 01.03.1994р., підписаної головою правління відповідача, до статутного фонду відповідача не увійшла, як об'єкт, який не підлягає приватизації, автостоянка, залишковою вартістю 44 209, 4 тис. крб.
Окрім того, автостоянка, залишковою вартістю 44 209, 4 тис. крб., як об'єкт, який не підлягає приватизації, значиться в переліку об'єктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду відповідача, плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема.
За наведеного, за матеріалами корпоратизації Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема автостоянка, яка складається з об'єктів: будівля майстерні на території автостоянки, інвентарний номер 00008, рік вводу в експлуатацію 02.94., та стоянка для автомашин, інвентарний номер 01072, рік вводу в експлуатацію 12.90., не увійшла до статутного фонду відповідача в процесі корпоратизації та, як об'єкт державної власності, залишилася на балансі відповідача.
Зазначена вище автостоянка на час корпоратизації значилася за адресою: вул. Білостоцького, 98, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.
На підставі листа відповідача від 28.12.2005р. № 3037/290 розпорядженням міського голови м. Дніпропетровська № 288р від 13.04.2006р. автостоянці та будівлі майстерні, розташованим в межах землекористування замовника була присвоєна адреса -вул. Маршала Малиновського, 64 Д (колишня адреса -вул. Білостоцького, 98).
Довідками від 23.12.2008р., вих. № 1547, від 13.10.2009р., вих. № 942, адресованими господарському суду, відповідач підтвердив, що автостоянка (дата вводу в експлуатацію -грудень 1990 року) та майстерня (дата вводу в експлуатацію -лютий 1994 року) за адресою: вул. Маршала Малиновського, № 64-Д м. Дніпропетровська дійсно знаходяться на балансі відповідача, але згідно акту оцінки від 23.03.1994р. в процесі корпоратизації не увійшли до статутного фонду підприємства, таким чином, вказане майно не є власністю відповідача.
Позивач, посилаючись на обставини неможливості проведення реєстрації права власності за державою на зазначене вище майно у зв'язку з ненаданням відповідачем необхідних для цього документів у повному обсязі та, відповідно, неможливості провести роботу з приватизації цього майна, просить визнати право власності на спірне майно за державою в судовому порядку, що і є причиною спору.
Як встановлено вище за матеріалами справи, спірне майно в процесі корпоратизації Дніпропетровського заводу важкого папероробного машинобудування ім. Артема -державного підприємства не перейшло у власність до створеного на базі заводу Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, отже залишилося у державній власності.
За станом на 19.05.2008р. Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди за адресою: вул. Білостоцького, № 98.
За даними технічного паспорту об'єкт на наведеною адресою складається з:
- "АЯ-1" - будівля майстерні загальною площею 50,2 кв.м (за внутрішніми обмірами);
- "№ 38" - будівля сторожки площею 22, 4 кв.м;
- "№ 39" - навіс площею 438, 6 кв.м;
- "№ 40" - навіс площею 398, 4 кв.м;
- "№ 41" - навіс площею 35, 7 кв.м;
- "№ 45" - огорожа довжиною 112, 5 погонних метрів;
- "№ 55" - ворота площею 5, 4 кв.м;
- "№ 65" - навіс площею 7, 2 кв.м;
- "№ 66" - ворота площею 6, 3 кв.м.
Приватизаційні матеріали, наявні в матеріалах справи, інвентарні картки обліку основних засобів стоянки для автомашин та будівлі майстерні на території автостоянки не визначають складових цих об'єктів.
Ухвалою господарського суду від 01.04.2010р. у відповідача були витребувані довідка про зміну балансової вартості об'єктів: майстерня (інвентарний № 00008), стоянка для автомашин (інвентарний № 01072) в період з часу корпоратизації підприємства (точка відліку - залишкова балансова вартість згідно інвентаризаційного опису станом на 01.03.2009р. та відомості розрахунку вартості стоянки для автомашин станом на 01.03.2009р.) до цього часу по кожному року з зазначення підстав зміни балансової вартості. Також, якщо збільшення балансової вартості мало місце не лише за рахунок переоцінки основних фондів, але і з інших причин - в об'єкти вкладалися грошові кошти на реконструкцію, будівництво, добудову, тощо, господарський суд вимагав надати підтвердження напрямку використання цих коштів.
На вимогу суду відповідач надав довідку від 07.04.2010р., вих. № 179, підписану головою правління та головним бухгалтером відповідача, про те, що вартість об'єктів по вул. Маршала Малиновського, 64-Д за станом на 01.03.1994р. складала:
- майстерня, інвентарний номер 00008 -41 900 000 тис. крб.;
- стоянка для автомашин, інвентарний номер 01072 -2 309 430 тис. крб.
За станом на 01.04.2010р. вартість наведених об'єктів складає:
- майстерня, інвентарний номер 00008 -2 293, 77 грн.;
- стоянка для автомашин, інвентарний номер 01072 -4 141, 69 грн.
Також, згідно наведеної довідки збільшення балансової вартості об'єктів мало місце тільки за рахунок індексації та виконання ремонту на суму 521 грн. Збільшення балансової вартості об'єктів з інших причин не було. Зміни балансової вартості об'єктів з травня 1997 року до цього часу не було. Відомості, зазначені в довідці, підтверджуються доданою до довідки (додаток № 1) довідкою про зміни вартості об'єктів.
За наведеного, складові спірних об'єктів: автостоянки та будівлі майстерні, визначені технічним паспортом, мали місце на час корпоратизації відповідача, оскільки протилежне даними бухгалтерського обліку відповідача не підтверджується.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна (ч. 1 ст. 345 ЦК України).
Як встановлено вище, відповідач не набув право власності на спірні об'єкти нерухомого майна у процесі його створення шляхом корпоратизації державного підприємства, спірні об'єкти нерухомого майна залишилися у державній власності та на балансі відповідача.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об'єктами державної власності".
Об'єктами управління державної власності є, в тому числі, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій (ст. 3 названого Закону).
Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, в тому числі, Фонд державного майна України (ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").
Пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначає повноваження Фонду державного майна України щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна.
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, розробленого відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про Державну програму приватизації", затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19.05.1999р. № 908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999р. за № 414/3707, з подальшими змінами, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства (п.1.3. Положення).
П.1.4. Положення визначає способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, одним із яких є здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів.
Компетенцію регіональних відділень Фонду державного майна України відповідно до покладених на них завдань та в межах наданих повноважень визначає Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. № 412. Назване Положення відносить до завдань регіональних відділень здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, відповідно до прийнятих ним рішень, а до компетенції регіональних відділень - прийняття рішень про приватизацію майна, продаж об'єктів приватизації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідач не заперечує, що спірні об'єкти нерухомого майна є державною власністю і йому на праві власності не належать, що підтверджується як поясненнями відповідача, так і наданими ним довідками, про що зазначалося вище.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, що діє на час вирішення спору, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, статтею 3 встановлює, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов'язковою.
Пунктом 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року з наступними змінами і доповненнями (далі - Тимчасове положення) встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав.
Перелік документів, які є підставою для державної реєстрації прав, встановлює ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Спірні об'єкти нерухомого майна за матеріалами корпоратизації введені в експлуатацію в грудні 1990 року та в лютому 1994 року, тобто державним підприємством.
Актів вводу в експлуатацію цих об'єктів, незважаючи на посилання в матеріалах корпоратизації на введення їх в експлуатацію, інших доказів в підтвердження будівництва цих об'єктів відповідач не надав. Між тим, об'єкти, як основні засоби, прийняті на баланс державним підприємством, обліковувалися за даними бухгалтерського обліку та проведена їх інвентаризація при корпоратизації.
Згідно п.5 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України регіональні відділення мають право одержувати безоплатно від підприємств, установ і організацій інформаційні матеріали, необхідні для виконання покладених на відділення завдань.
Відповідно до наявних в матеріалах справи листів, позивач повідомляв відповідача про те, що ним проводиться робота по підготовці до приватизації спірних об'єктів нерухомого майна, що перебувають на балансі відповідача, просив надати позивачу необхідні для цього матеріали - технічний паспорт, свідоцтво про право власності, витяг з реєстру прав власності. Також, позивач просив відповідача провести роботу по відведенню земельної ділянки під вищевказаними об'єктами з подальшим оформленням необхідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та документів, що посвідчують право відповідача на земельну ділянку під вищевказаними об'єктами.
Позивач не отримав від відповідача документи в обсязі, необхідному для державної реєстрації права власності за державою на спірні об'єкти.
На звернення позивача від 06.07.2006р., вих. № 12/1-3954, на ім'я міського голови з приводу оформлення права власності за державою на спірні об'єкти позивач отримав відповідь від Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (лист від 31.07.2006р. № 6892) про те, що для можливого розгляду прохання і проведення робіт по підготовці відповідного проекту рішення виконавчого комітету міської ради необхідно на розгляд БТІ разом з матеріалами технічної інвентаризації надати пакет документів, що свідчить про право власності на зазначені об'єкти.
Враховуючи ненадання (незалежно від причин) відповідачем позивачу на вимогу останнього документів в обсязі, необхідному для оформлення за державою права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, та зважаючи на встановлені вище обставини справи, суд вбачає підстави в межах даного спору визнати правомірними та задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
Слід також зазначити, що в судовому засіданні 16.02.2010р. оглянута інвентарна справа щодо нерухомого майна відповідача, надана третьою особою. З матеріалів інвентарної справи зняті копії окремих документів, які суд долучив до матеріалів справи, зокрема, Перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.. Артема, затверджений Т.В.О. Голови Державного Комітету промислової політики України Падалко В.Г. 21.12.2000р.
Відповідно до цього Переліку об'єкт під інвентарним номером 01072 -стоянка для автомашин та об'єкт під інвентарним номером 00008 -будівля майстерні передані у власність відповідача.
Між тим, враховуючи матеріали корпоратизації, складені за станом на час проведення корпоратизації підприємства, про які зазначено вище та відповідно до яких наведені об'єкти Переліку не передавалися у власність відповідача, а також ті обставини, що Перелік складається на підставі матеріалів приватизації та має ним відповідати, включення до Переліку спірних об'єктів нерухомого майна, як об'єктів, що передані у власність відповідача, не відповідає фактичним обставинам справи, а Перелік в спірних правовідносинах, відповідно, не може бути підставою для визнання власником спірних об'єктів нерухомого майна відповідача.
Також, в технічного паспорті, виготовленому за станом на 19.05.2008р. будівля майстерні, літ. АЯ-1, площею 50, 2 кв.м, значиться як об'єкт самочинного будівництва, рік побудови 2008р.
Відповідно до попереднього технічного паспорту, виготовленого за станом на 22.06.2006р., будівля АЯ (відповідно до план-схеми та ж будівля), значилася як об'єкт незавершеного будівництва.
Між тим, з огляду на дані бухгалтерського обліку відповідача, про що зазначалося вище, спірна будівля майстерні введена в експлуатацію у лютому 1994 року, збільшення її балансової вартості у зв'язку з перебудовою, реконструкцією тощо не відбувалося. Збільшення балансової вартості спірних об'єктів відповідно до довідки відповідача мало місце тільки за рахунок індексації та виконання ремонту на суму 521 грн. (ремонт стоянки для автомашин, а не будівлі майстерні) та у травні 1997 року. Зміни балансової вартості спірних об'єктів з травня 1997 року не було.
За наведеного, суд не вбачає підстав дійти висновку, що будівля майстерні, літ. АЯ-1, площею 50, 2 кв.м, побудована самочинно та у 2008 році, а станом на 2006 рік була об'єктом незавершеного будівництва.
Мотивованих пояснень щодо внесених в технічний паспорт, виготовлений за станом на 19.05.2008р., даних про будівлю майстерні, як самочинно збудований об'єкт, та щодо внесених в технічний паспорт, виготовлений за станом на 22.06.2006р., даних про будівлю майстерні, як об'єкт незавершеного будівництва, третя особа не надала.
Інвентарна справа БТІ не містить даних про те, що об'єкти нерухомого майна, які існували на час корпоратизації відповідача, зносилися.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача у справі.
Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що позивач просить визнати право державної власності на спірні об'єкти нерухомого майна, які не ввійшли до статутного фонду відповідача, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 64-д (колишня адреса -вул. Білостоцького, 98) по літерам та площі на підставі технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" за станом на 19.05.2008р. на об'єкти нерухомого майна не по вул. Маршала Малиновського, 64-д, а по вул. Білостоцького, 98, та після того, як автостоянці та будівлі майстерні присвоєна нова адреса. Зазначення в технічному паспорті адреси, яка існувала до її зміни, враховуючи зміну адресу, не спростовує ті обставини, що технічний паспорт виготовлений саме на спірні об'єкти.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що в технічному паспорті мова йде про інше майно, ніж наведене в позові, оскільки відповідно до технічного паспорту будівля майстерні побудована у 2008 році. На підставі матеріалів справи суд не дійшов висновку, що будівля майстерні, літ. АЯ-1, площею 50, 2 кв.м, побудована самочинно та у 2008 році, а станом на 2006 рік була об'єктом незавершеного будівництва. Ці обставини спростував сам відповідач довідкою, в якій пояснив зміну балансової вартості спірних об'єктів.
Враховуючи матеріали справи, суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні спору та підстав для стягнення з відповідача до державного бюджету судових витрат.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності за державою в особі Верховної Ради України на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 64-д (колишня адреса - вул. Білостоцького, 98), - автостоянку та будівлю майстерні, які складаються з:
- "АЯ-1" - будівля майстерні загальною площею 50,2 кв.м (за внутрішніми обмірами);
- "№ 38" - будівля сторожки площею 22, 4 кв.м;
- "№ 39" - навіс площею 438, 6 кв.м;
- "№ 40" - навіс площею 398, 4 кв.м;
- "№ 41" - навіс площею 35, 7 кв.м;
- "№ 45" - огорожа довжиною 112, 5 погонних метрів;
- "№ 55" - ворота площею 5, 4 кв.м;
- "№ 65" - навіс площею 7, 2 кв.м;
- "№ 66" - ворота площею 6, 3 кв.м.
СуддяЛ. А. Коваль