Справа № 184/1856/20
Номер провадження 2-о/184/6/21
04 лютого 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гукової Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Покровська міська об'єднана територіальна громада в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 48) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13.01.1968р. вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . В період подружнього життя вони стали співвласниками на праві приватної спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2 . В цій квартирі подружжя проживали та були зареєстровані.
У жовтні 2003р. заявник придбала квартиру АДРЕСА_3 , а в грудні вона зареєструвала право власності на вказану квартиру. Після придбання квартири заявник з чоловіком одразу переїхали та почали проживати в ній разом, вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці ОСОБА_2 , на час своєї смерті заповіт він не залишив.
Здійснивши поховання чоловіка, заявниця пішла до нотаріуса, однак там не розібравшись сказали, що якщо вони проживали разом, питання прийняття спадщини необхідно вирішувати після спливу 6 місяців.
Після спливу 6 місяців при збиранні документів для оформлення спадщини, а саме Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , заявниця звернулася до нотаріальної контори, однак 06.10.2020р. приватний нотаріус Покровського нотаріального округу Дніпропетровської області Кулик О.П. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та порекомендував звернутися до суду.
Встановлення факту постійного проживання однією сім'єю разом з померлим ОСОБА_2 для заявника має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення його прав на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька.
В судове засідання заявник не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 13.01.1968р. ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . При реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінено прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_1 (а.с.7).
29.12.1993р. вони стали співвласниками на праві приватної спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2 (а.с.8).
07 жовтня 2003р. заявник ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.16).
10.12.2003р. ОСОБА_6 зареєструвала право власності на вказану квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с.11).
06.10.2020 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Кулика О.П. щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, однак постановою від 06.10.2020 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що заявник не надала доказів сумісного проживання з померлим однією сім'єю, а також на те, що ним пропущений строк для прийняття спадщини.
Факт проживання заявниці з її померлим чоловіком однією сім'єю знайшов своє підтвердження під час допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Так, свідок ОСОБА_7 надала суду покази, що вона є сусідкою заявниці та проживає з нею в одному під'їзді. Стверджує, що заявниця проживала зі своїм чоловіком вдвох до смерті.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала покази, що чоловік заявниці хворів і був лежачий. Заявниця доглядала за своїм чоловіком і до дня смерті вони проживали разом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про суд практику у справах про спадкування» - якщо постійне проживання особи спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документа у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо впродовж строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не подав заяву про відмову від спадщини.
ОСОБА_1 заяви про відмову від спадщини не подавала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, у суду не виникає сумнівів відносно того, що заявник ОСОБА_1 дійсно на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_2 проживала разом з ним, а отже заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська об'єднана територіальна громада в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з чоловіком ОСОБА_2 в період часу з жовтня 2003 року та до часу відкриття спадщини після його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.02.2021р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова