Справа №212/2818/20
1-кп/212/235/21
09 лютого 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілої особи - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в залі судових засідань у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040730000104 від 12 січня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новокузнецьк Російської Федерації, громадянин України, освіта середня спеціальна, який офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
31 грудня 2019 року, близько 12 годинні 00 хвилин, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою придбання алкогольних напоїв прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де тимчасово мешкав ОСОБА_6 , з яким там же познайомився та став сумісно вживати алкогольні напої за вищевказаною адресою.
Після вживання спиртних напоїв, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_6 попрохав ОСОБА_9 покинути місце його проживання, що не сподобалось ОСОБА_9 , після чого с цього приводу він став ображати ОСОБА_6 , та висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Вказана поведінка викликала обурення у ОСОБА_6 , та спровокувала конфлікт між вказаними особами, під час якого ОСОБА_6 виштовхав ОСОБА_9 за межі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , від чого ОСОБА_9 впав на землю.
Далі, ОСОБА_6 , взявши за одяг ОСОБА_9 , який знаходився лежачим на землі, потяг останнього до берега річки розташованої приблизно в 100 метрах від будинку АДРЕСА_3 , де по дорозі завдавав удари кулаками в кількості не менш тринадцяти разів в ділянку обличчя потерпілого. ОСОБА_9 в цей час продовжував висловлюватись на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою, це ще більш загострило обурення останнього, в результаті чого у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_9 . З цією метою, ОСОБА_6 залишив ОСОБА_9 на березі річки, та пішов за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , що приблизно дорівнює 100 метрам від річки де він залишив ОСОБА_9 , де взяв кухонну сокиру, тим самим підшукавши собі знаряддя злочину, після чого повернувся на берег річки, де в положенні лежачи на спині продовжував перебувати ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою умисного заподіяння смерті ОСОБА_9 , за мотивами особистої неприязні ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , проявляючи агресію яка посилилась станом алкогольного сп'яніння, близько о 19 години 30 хвилин, 31.12.2019 року перебуваючи на березі річки приблизно в 100 метрах від будинку АДРЕСА_3 , умисно завдав ОСОБА_9 який перебував в положенні лежачі на спині вісім ударів лезом робочої частини кухонної сокирки в місце розташування життєво-важливого органу - голову.
Від нанесених ОСОБА_6 ударів кухонною сокиркою, потерпілий ОСОБА_9 помер на місці злочину, а ОСОБА_6 , бажаючи позбутися слідів скоєного ним особливо тяжкого злочину - умисного вбивства ОСОБА_9 , скинув тіло останнього у річку.
Таким чином, злочинними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 , умисно заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: рубаної рани №1 - в лобно-тім'яній області праворуч; рубаної рани №2- в лобній області праворуч; рубаної рани №3 - в лобній області праворуч; рубаної рани №4 - в проекції правої брови; рубаної рани №5 - в проекції перенісся с переходом на верхнє повіко правого ока доходить до правої перед вушної ділянки; рубаної рани №6 - на верхній губі під перетинкою та під лівим носовим ходом; рубаної рани №7 - в щічній області праворуч з переходом на верхню губу праворуч; рубаної рани №8 - в проекції завитка лівої зовнішньої вушної раковини; одинадцять саден: в проекції правої брови (дві), лівої щічної ділянки (чотири), на підборідді (п'ять); два синці: лівої виличної ділянки з переходом на верхню щелепу ліворуч та підборіддя; два синці: в проекції лівої ключиці з переходом на рукоятку грудини до рівня 2-го ребра; крововиливи у м'які покривні тканини голови лобно-тім'яно-скроневій ділянках праворуч; повний відкритий перелом правої лобної кістки з утворенням уламка; крововиливи у м'які покривні тканини голови; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка.
Згідно з висновку судово-медичної експертизи № 101/2 від 14.04.2020 року виявлені на трупі ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді:
-синців тулубу за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень;
-ушкодження в області голови відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_10 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на березі річки приблизно в 100 метрах від будинку АДРЕСА_3 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст..115 КК України в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Суду пояснив, що все зачитане прокурором в обвинувальному акті це є правда. Додатково обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що 31 грудня 2019 року біля 11 години до нього прийшов ОСОБА_11 та вони почали вживати алкогольні напої. Вжили два літри горілки на двох. Близько 18 години вечора, запропонував ОСОБА_12 покинути будинок та подвір'я на що ОСОБА_13 почав кричати, обзивати та ображати. На крики ОСОБА_14 , він наніс 5-6 ударів в ліву частину голови та потягнув ОСОБА_15 на річку. На річці ще раз вдарив, відстань від будинку та річкою 100 метрів. 5-7 хвилин йшов за сокирою, повернувся з сокирою до річки, ОСОБА_11 продовжив ображати та він наніс 6-7 ударів в голову сокирою. Він не перевіряв стан ОСОБА_14 , тіло скинув головою в річку, сокиру забрав додому. Сам прийшов до відділу поліції та все розповів, в обвинувальному акті все правильно зазначено. Розкаюється, просить суд жорстко не карати. Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_16 зазначив, що не може висловили свою думка, чи визнає він позов, чи не визнає, так як грошові кошти у нього відсутні, щоб відшкодувати шкоду.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17 зазначила, що вона разом проживала з ОСОБА_18 однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство тривалий час. 31 грудня 2019 року ОСОБА_11 був дома, раніше отримав пенсію та пішов з дому та тривалий час був відсутній, внаслідок чого 12 січня 2020 року вона пішла до поліції, оскільки ОСОБА_11 не повернувся додому. 12 січня 2020 року була присутня на впізнані на березі річки. ОСОБА_11 був одягнутій в тій одежі, що був 31 грудня 2019 року. Ховала чоловіка за власні кошті, а також позичала грошові кошті на поховання. Цивільний позов підтримує повністю, просить суд стягнути моральну та матеріальну шкоду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.
За клопотання сторін кримінального провадження, суд на підставі частини 1 статті 349 КПК України, частково дослідив матеріали кримінального провадження.
Крім визнання ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, його вина у скоєнні кримінального правопорушення, підтверджується наступними доказами:
-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 січня 2002 року, відповідно до якого заведено кримінальне провадження за ст..115 ч.1 КК України за фактом виявлення трупу громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
-протоколом оглядом місяця події від 12 січня 2020 року, відповідно до якого на діяльні місцевості, біля водойму, розташованого неподалік будинку АДРЕСА_4 , виявлено труп людини чоловічої статі;
-протоколом огляду трупа громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 12 січня 2020 року, відповідно до якого оглянуто труп та виявлено тілесні ушкодження, грошові кошти;
-протоколом обшуку від 25 лютого 2020 року домоволодіння, розташованого за адресо: АДРЕСА_2 , в ході обшуку виявлено та вилучено сокиру з пластмасовою ручкою;
-протоколом слідчого експерименту від 26 лютого 2020 року за участі підозрюваного ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_6 зазначив обставини та хід подій, що призвели до вбивства ОСОБА_19 ;
-висновком судово - психіатричної експертизи №75 від 09 квітня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_6 в період інкримінованого йому діяння на хронічне, психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час також не страждає. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої лід (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, може постати перед слідством та судом та нести кримінальну відповідальність. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
-висновком судово - медичної експертизи №101/2 від 14 квітня 2020 року, відповідно до якої, у трупа ОСОБА_9 виявленні наступні тілесні ушкодження: рубаної рани №1 - в лобно-тім'яній області праворуч; рубаної рани №2- в лобній області праворуч; рубаної рани №3 - в лобній області праворуч; рубаної рани №4 - в проекції правої брови; рубаної рани №5 - в проекції перенісся с переходом на верхнє повіко правого ока доходить до правої перед вушної ділянки; рубаної рани №6 - на верхній губі під перетинкою та під лівим носовим ходом; рубаної рани №7 - в щічній області праворуч з переходом на верхню губу праворуч; рубаної рани №8 - в проекції завитка лівої зовнішньої вушної раковини; одинадцять саден: в проекції правої брови (дві), лівої щічної ділянки (чотири), на підборідді (п'ять); два синці: лівої виличної ділянки з переходом на верхню щелепу ліворуч та підборіддя; два синці: в проекції лівої ключиці з переходом на рукоятку грудини до рівня 2-го ребра; крововиливи у м'які покривні тканини голови лобно-тім'яно-скроневій ділянках праворуч; повний відкритий перелом правої лобної кістки з утворенням уламка; крововиливи у м'які покривні тканини голови; крововиливи під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочка.
Ушкодження в області голови відносяться до комплексу закритої внутрішньочерепної травми та оцінюються у сукупності, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_10 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на березі річки приблизно в 100 метрах від будинку АДРЕСА_3 ;
-висновком судово - медичної експертизи за №56-МК від 15 квітня 2020 року, відповідно до якої не відкидається можливість заподіяння рани на клапці шкіри лобно - тім'яної області праворуч та ушкодження на препараті склепіння черепа, вилучених з трупа ОСОБА_20 , 1955 року народження, рубаючою крайкою представленої кухонної сокири, або якогось іншого предмета, що має аналогічні властивості;
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілу особу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали кримінального провадження, що підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за частино 1 статті 115 Кримінального кодексу України, за ознаками: вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
При визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання, в разі наявності.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд не встановив.
Приймаючи до уваги всі обставини справи, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявності обставини або відсутність обставин, що обтяжує покарання або пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що ОСОБА_6 , раніше не притягався до кримінальної відповідальності, обвинувачують у вчиненні особливо тяжкого злочину, за місцем проживання характеризується формально, погоджуючись з позицією прокурора, щодо розміру та виду покарання, і беручи до уваги з'ясоване у сукупності, суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише у мовах ізоляції його від суспільства, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 потрібно призначити покарання за кримінальне правопорушення в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
Відповідно до статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 3 Конституції України встановлює, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана, зокрема, фізичній неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до частини 1 статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Враховуючи наданні докази, суд дістається висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_16 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 витрат на поховання в сумі 12335 гривень 20 копійок підлягають задоволенню, як такі, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та ґрунтуються на законі.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань потерпілої, зміни у буденному житті, поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час розгляду справи в суді.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, у вигляді відшкодування в сумі 800000 гривень 00 копійок, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року, застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
До строку відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 під вартою, та обчислювати початок строку відбування покарання з 27 лютого 2020 року.
До набрання законної сили вироку, колегія суддів залишає ОСОБА_6 без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що обраний відносно нього ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року та обвинуваченого ОСОБА_6 , взято під варту 27 лютого 2020 року в залі судового засідання.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку передбаченому ст..100 КПК України, в разі їх наявності та подання сторонами кримінального провадження відповідних доказів про наявність речових доказів.
Долю судових витрат по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку, що передбаченому ст..124 КПК України, в разі їх наявності та подання сторонами кримінального провадження відповідних доказів про судові витрати.
Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, колегія судів, -
ухвалиЛА:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України та визначити йому покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.
До строку відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 під вартою, та обчислювати початок строку відбування покарання з 27 лютого 2020 року.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на поховання в сумі 12335 (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в сумі 800000 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок.
Речові докази:
-6 сокир, 2 предмети схожі на ножі, 6 стрічок з папілярними лініями, дві куртки зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, зрізи нігтів, слід пальців рук, 3 змиви зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, одяг потерпілого куртка шкіряна, чорного кольору, сорочка в клітину, черевики, брюки спортивні, футболка сірого кольору, футболка коричневого кольору, брюки сірого кольору, шкарпетки чорного кольору, сокирка з пластиковим руків'ям (кухонна сокирка), черевики, костюм, що зберігаються в камері схову речових доказів Покровського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція №2897, знищити;
-DVD-R диски з записами, ємністю 4,7 GB, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-джинсові брюки, банківська картка «ПУМБ» на імя ОСОБА_9 , що зберігаються в камері схову речових доказів Покровського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція №2896, знищити;
-грошові кошти в сумі 143 (сто сорок три) гривні, що зберігаються в камері схову речових доказів Покровського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція №2896, передати потерпілій ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснюються вимоги ст.376 ч.3 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3