Номер провадження: 11-кп/821/158/21Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа № 695/374/15-к Категорія: ст.ст.537-539 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
08 лютого 2021 року року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора
захисника
ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2020 року, якою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Золотоноша, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 направлено для реального відбування покарання, призначеного вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2015 року,
Начальник Золотоніського МРВ філії ДУ “Центру пробації” в Черкаській області звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з поданням для вирішення питання про направлення звільненого ОСОБА_8 від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2015 року, оскільки останній свідомо не сприймає надану йому державою довіру, не бажає стати на шлях виправлення, а тому доцільно його подальше перевиховання в місцях позбавлення волі.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2020 року подання задоволено. Направлено ОСОБА_8 , у місця позбавлення волі для відбування призначеного судом покарання відповідно до вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2015 року по справі № 695/374/15-к про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі. Застосувано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахується з дати постановлення ухвали - з 10 грудня 2020 року.
Ухвала мотивована тим, що засуджений не виконав покладені на нього судом обов'язки, встановлених для осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням та небажання Сіпка стати на шлях виправлення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_7 , що діє в інтересах засудженого подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні подання Золотоніського МРВ філії ДУ «Центру пробації» в Черкаській області. Змінити стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого. При цьому зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду від 10.12.2020 р. не були враховані доводи сторони захисту про фактичне перебування ОСОБА_8 під вартою протягом 10-ти місяців поспіль у місцях попереднього ув'язнення в Російській Федерації під час вирішення питання стосовно його екстрадиції в Україну з підстав невиконання вироку місцевого суду у кримінальному провадженні №695/374/15-к. З приводу наведених доводів сторони захисту про фактичне відбуття ОСОБА_8 10-ти місяців в місцях попереднього ув'язнення в Російській Федерації в оскаржуваній ухвалі суду немає жодного висновку суду про підстави неприйняття наведених доводів та неврахування вказаного терміну до строку відбуття покарання. Крім того, судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_8 на ефективний захист адвоката під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, думку захисника в підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2020 року в повному обсязі відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
За приписами ч. 2 ст. 166 КВК, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 14 серпня 2015 року був засуджений вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України був звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, та відповідно до ст. 76 КК України із зобов'язанням повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання.
Згідно підписки від 23.09.2015 року ОСОБА_8 роз'яснені його процесуальні обов'язки по відбуттю покарання з іспитовим строком, а саме повідомляти КВІ про зміну місця проживання та навчання і попереджено про відповідальність за їх порушення.
Крім того, відповідно до ухвали Золотоніського міськарйонного суду Черкаської області від 11.03.2016 року застосовано до ОСОБА_8 під час іспитового строку запобіжний захід у виді домашнього арешту за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України строком на два місяці, тобто до 10 травня 2016 року за місцем проживання по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2016 року оголошено розшук ОСОБА_8 , оскільки не відомо його місце перебування.
Згідно з повідомлення Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області від 03.04.2020 року № 2564/65/04-2020 ОСОБА_8 , 1998 року народження, був розшуканий. 13.11.2019 року ОСОБА_8 був арештований Колпинським районним судом м. Санкт-Петербург.
Як убачається з постанови судді Колпинського районного суду м. Санкт-Петербурга від 07.05.2020 року по справі № 3/2-176/2020, ОСОБА_8 утримувався на території Російської Федерації під вартою протягом 9 місяців.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував вищенаведені обставини справи, роз'яснення, викладене в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та прийшов до вірного висновку про задоволення подання органу пробації та направлення засудженого ОСОБА_8 для реального відбування покарання, призначеного вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2015 року.
Суд розглянув подання начальника Золотоніського МРВ філії ДУ «Центру пробації» в Черкаькій області з дотриманням вимог ст. 539 КПК України. Порушень норм кримінального процесуального закону, про які вказує апелянт, під час апеляційного розгляду не виявлено.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлені обставини щодо неналежного виконання засудженим ОСОБА_8 покладених на нього судом обов'язків, що свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, тому доводи захисника про відсутність доказів винуватості поведінки ОСОБА_9 , є безпідставними.
Доводи захисника про порушення права ОСОБА_9 на захист під час продовження строку тримання під вартою, оскільки його батько - ОСОБА_10 , як представник неповнолітнього не отримував подання Золотоніського МРВ філії ДУ «Центру пробації» в Черкаській області не заслуговують на увагу, оскільки дане провадження стосується заміни ст.75 КК України на реальне позбавлення волі.
Підписка про покладені на ОСОБА_8 обов'язки та наслідки їх порушення була відібрана у засудженого в присутності його батька - ОСОБА_10 . Крім того, 04.04.2016 року відібрано пояснення про застосований вид та строк заходу кримінального провадження ОСОБА_8 (домашній арешт) за його підписом та в присутності його законного представника - батька ОСОБА_10 .
Стосовно не врахування місцевим судом перебування ОСОБА_8 під вартою протягом 10-ти місяців у місцях попереднього ув'язнення в Російській Федерації, є також безпідставними, оскільки засуджений ОСОБА_9 був розшуканий на території Російської Федерації відповідно до ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.05.2016 року, а тому даний термін перебування його під вартою щодо вирішення питання стосовно його екстрадиції в Україну, не є строком попереднього ув'язнення.
Районним судом, застосовуючи до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою та встановлюючи строк відбуття покарання останнього, який рахується з 10.12.2020 року, тобто з дати винесення ухвали суду першої інстанції, в повному обсязі дотримані вимоги закону.
За вказаних обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_9 свідомо знехтував довірою наданою державою та не скористався шансом виправитись в період іспитового строку тривалістю два роки, що свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованих аргументів, які б були підставною для скасування законної та обґрунтованої ухвали місцевого суду, яка постановлена у відповідності до норм КПК України.
Згідно ст.404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
На підставі наведеного та керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2020 року, якою ОСОБА_8 направлено для реального відбування покарання, засудженого вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2015 року за ч.3 ст.185 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі - залишити без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -