Номер провадження: 11-кп/821/82/21Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа № 691/1453/17 Категорія: ч.3 ст.187 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
08 лютого 2021 року року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2020 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Городищенським районним судом 15.05.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Городищенського районного суду від 03.10.2014 року та остаточно визначено покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі, -
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч.4 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 15.05.2017 року і остаточно призначити покарання у виді 7 років 8 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахується з моменту затримання - з 26.09.2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 742 грн. 20 коп.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що 26 вересня 2017 року, близько 4 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вибиття вхідних дверей, проник всередину жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , де погрожуючи ОСОБА_9 застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи яка зазнала нападу, що виразилося в погрозі фізичної розправи з застосуванням ножа, який останній мав при собі, заволодів належним їй майном, а саме: скляною банкою об'ємом 1,5 літри вартістю 14,86 грн. з капроновою кришкою вартістю 0,30 грн. в якій знаходилася наливка вартістю 45 грн., банкою об'ємом 2 літри вартістю 18,40 грн. з капроновою кришкою вартістю 0,30 грн. в якій знаходилася наливка вартістю 64,30 грн., банкою об'ємом 3 літри вартістю 19,58 грн. з капроновою кришкою вартістю 0,30 грн. в якій знаходилася наливка вартістю 64,30 грн., сумкою з матерії вартістю 26,38 грн., в якій знаходились жіночі тапочки, вартістю 51,10 грн., жіноче плаття вартістю 156,12 грн., літній халат вартістю 27,50 грн., двоє жіночих трусів вартістю 11,40 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 511,24 грн., та викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 порушує питання про зміну вироку районного суду. Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.3 ст.187 КК України на ч.3 ст.185 КК України.
В обґрунтування своїх вимог вказує на неправильну оцінку обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого. Суд першої інстанції неправильно оцінив покази потерпілої та її твердження сказані в судових дебатах, коли вона зазначили, що не знала який саме ніж приставив обвинувачений їй до горла (чи був він з гострим лезом чи закруглений). Під час допиту свідка в суді ОСОБА_10 встановлено, що свідок був присутній в якості понятого під час огляду будинковолодіння ОСОБА_11 , останній не видав ніж, яким нібито був скоєний напад на потерпілу, а надав для огляду ножі господарсько-побутового призначення, які в нього були в наявності, з яких слідчий сам вибрав конкретний ніж, який потім вилучив, як знаряддя злочину.
Також вказує, що потерпіла могла оговорити обвинуваченого з мотивів помсти, оскільки ОСОБА_11 регулярно купував у потерпілої горілчані вироби за які вчасно не розраховувався та мав борг перед потерпілою. Наміру красти особисті речі потерпілої у обвинуваченого не було, так як викрадаючи таємно банки з наливкою діяв швидко, а тому не подивився, що в сумці куди він клав банки з наливкою знаходились особисті речі потерпілої. З у рахуванням викладених обставин вважає, що обвинуваченням не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення - розбій.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ці вимоги закону місцевим судом виконані.
Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені повно, всебічно та об'єктивно.
Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані вірно за ч.3 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому доводи захисника про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_11 за ч.3 ст.187 КК України, оскільки його дії необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України не заслуговують на увагу.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме показами потерпілої ОСОБА_9 яка в судовому засіданні показала, що 26.09.2017 року близько 4 години до її будинку ввірвався ОСОБА_7 , який погрожуючи їй застосуванням ножа, наказав дати йому горілки. Сприймаючи реально його погрозу та переживаючи за своє життя вона повідомила, що горілки в неї немає, але є наливка, після чого вона пішла в кухню та винесла наливку об'ємом близько 1.5 літри яка знаходилась в трьохлітровій скляній банці. Після цього ОСОБА_7 лівою рукою схватив банку з наливкою, а правою рукою в якій був ніж обхватив її за шию, та погрожуючи її життю почав вимагати щоб вона дала йому ще спиртного, після чого через декілька хвилин забравши банку з наливкою вийшов з хати. Вона реально сприйняла його погрозу, переживаючи за своє життя, побігла через огород до двору сусідів ОСОБА_12 та викликала поліцію. Повернувшись додому з працівниками поліції, вона виявила відсутність особистих речей та декількох банок наливки.
Згідно показазів свідка ОСОБА_13 , яка показала, що 26.09.2017 року була запрошена разом з ОСОБА_10 працівниками поліції в якості понятого під час огляду будинковолодіння за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , в ході якого в останнього були вилучені речі потерпілої ОСОБА_9 . Був складений протокол, з яким вона ознайомилися та поставила свій підпис;
Покази свідка ОСОБА_13 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що 26.09.2017 року був свідком під час огляду будинковолодіння за місцем проживання ОСОБА_7 , в АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 добровільно видав ніж, про що було складено протокол.
Показами свідків ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні показала, що 26.09.2017 року була запрошена працівниками поліції в якості понятого під час огляду будинковолодіння за місцем проживання ОСОБА_9 , по АДРЕСА_1 , в ході якого потерпіла ОСОБА_9 розповіла, що 26.09.2017 року близько 4-ї години до її будинку проник ОСОБА_7 та під погрозою застосування ножа заволодів наливкою та іншими речами.
Крім того, винуватість ОСОБА_11 в інкримінованому злочині за ч.3 ст.187 КК України підтверджується й іншими доказами, а саме:
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.09.2017 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_9 повідомила, що 26.09.2017 року о 04 год. до іі домоволодіння прийшов ОСОБА_7 та вимагав горілки, погрожуючи ножем;
- даними протоколу огляду місця події домоволодіння потерпілої ОСОБА_9 від 26.09.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто домоволодіння, де вчинилося вказане правопорушення та вилучено сліди папілярних узорів;
- даними протоколу огляду місця події домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_7 від 26.09.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 , звідки вилучено сумку з матерії чорного кольору, тапочки синього кольору, літнє жіноче плаття чорно-червоного кольору, літній халат синього кольору, двоє трусів, скляну банку об'ємом 1,5 л., скляну банку об'ємом 2 л. з капроновими кришками до них, та кухонний ніж з ручкою білого кольору;
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїї від 26.09.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- даними протоколу слідчого експерименту від 26.09.2017 року з потерпілою ОСОБА_9 з фототаблицею до нього, в ході якого остання відтворила обставини за яких ОСОБА_7 проник до будинку та під погрозою застосування ножа заволодів її майном;
- даними висновку про вартість майна від 26.09.2017 року, згідно якого загальна вартість викраденого майна складає 499,24 грн;
- даними висновку експерта №1/2453 від 17.10.2017 року, відповідно до якого слід пальца руки розмірами 23х22 мм залишений середнім пальцем лівої руки, слід пальца руки розмірами 18х13 мм залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності прийшов до обгрунтованого висновку, що докази в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_7 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя.
Доводи апеляції про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_15 за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка поєднана з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, спростовується матеріалами кримінального провадження.
Так, розбій посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя).
З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з одного боку, від крадіжки, з іншого, - від грабежу.
Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи в будь-який формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо вій протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або й макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 не має значення, чи мав винний намір' приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження, а саме відповідно до протоколу слідчого експерименту від 26.09.2017 року за участю потерпілої ОСОБА_9 з фототаблицею до нього, в ході якого остання чітко та послідовно відтворила обставини за яких ОСОБА_7 проник до будинку та під погрозою застосування ножа, тобто у потерпілої ОСОБА_9 склалося враження, що якщо вона не віддасть ОСОБА_16 бутлі з наливкою, то ця погроза буде реалізована, що також підтверджується даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.09.2017 року.
На відміну від ст.187 КК України, крадіжка (ст.185 КК України), передбачає таємне викрадення чужого майна, при цьому потерпіла чітко показала, що обвинувачений відкрито із застосуванням ножа заволодів її майном.
Доводи захисника, що обвинувачений ОСОБА_11 не видав ніж, яким нібито був скоєний напад на потерпілу, а надав для огляду ножі господарсько-побутового призначення, які в нього були в наявності, з яких слідчий сам вибрав конкретний ніж, який потім вилучив, як знаряддя злочину, а також те, що потерпіла могла оговорити обвинуваченого з мотивів помсти, не знайшло свого підтвердження при розгляді матеріалів кримінального провадження.
Місцевий суд використав всі можливі засоби в межах своїх прав та обов'язків для встановлення істини у даній справі.
Колегія суддів вважає, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні розбою, поєднаного з проникненням у житло доведено поза розумним сумнівом.
Такий висновок повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (рішення від 06 грудня 1988 року), у рішеннях яких зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (параграфи150, 253).
Невизнання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, колегія суддів розцінює, як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Порушень матеріального права колегією суддів на встановлено, а тому кваліфікація дій ОСОБА_17 за ч.3 ст.187 КК України є правильною.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не містять переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм матеріального права, які б слугували безумовними підставами для його скасування.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засуджений в той самий строк з моменту вручення копії судового рішення.
Головуючий - суддя -
Судді -