печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56584/19-ц
27 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого : судді Соколова О.М.,
при секретарі: Проскурні А.Г.
справа № 757/56584/19-ц
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Хитрової Л.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/56584/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшлов позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що він є власником картки № НОМЕР_1 відкритої у Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк». 31.07.2018 року о 23:00 год. на його номер телефона НОМЕР_2 через систему «Приват24» надійшло повідомлення про невірне введення пін-коду картки при зняття готівки. Потім надходило повторно о 23:02, 23:03, 23:23. 01.08.2018 року позивач заблокував картку зателефонувавши до coll-центру банку, при цьому жодних коштів, товарів та послуг за допомогою картки придбано не було. 01.08.2018 року перевіривши баланс карток через систему «Приват24», позивач виявив, що з його картки відбувся неправомірний переказ кредитних коштів № НОМЕР_1 який складає 6954,19 грн., що дорівнює 220 євро, проте вказаними коштами він не користувався як при розрахунках у безготівкові формі так і при знятті готівки. В системі приват 24 вказано, що позивач придбав товар на території Австрії. 31.07.2018 відповідачем нараховано заборгованість по картці № НОМЕР_1 , включаючи нарахування відсотків та пені. У зв'язку з тим, що позивачем не використовувались кошти, 28.12.2018 він звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з вимогою, яка зареєстрована за № 461504-ВБ від 28.12.2018 року про повернення безпідставно набутих коштів. Листом від 20.1.0.0.0/7-181228/343 від 17.01.2019 року банком повідомлено про відмову у задоволенні вимог про повернення коштів. В подальшому позивач звернувся повторно до банку з вимогою №21454-ВБ від 05.02.2019 року щодо обґрунтованої інформації щодо проведеної транзакції. У відповідь на вимогу, відповідачем зазначено що з картки № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів і при здійсненні переказу були коректно введені номер картки та інші персональні дані. Для отримання більш детальної інформації стосовно здійснення вказаної транзакції, позивач звернувся до ГУ НБУ по м. Києві та Київській області. У відповідь на запит НБУ вказує, що не може надати відомості щодо здійснення транзакції, оскільки не має таких відомостей. У зв'язку з тим, що позивач не використовував кошти на вказаній картці, а трансакція 31.07.2018 року була здійснена без фізичного пред'явлення та електронної ідентифікації, звернувся до суду з позовом захистом свого порушеного права.
05.03.2020 року через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що позивач є держателем картки міжнародної платіжної системи MasterCard № НОМЕР_1 . При отриманні картки позивач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Правил здійснення операцій за рахунками відкритими фізичними особами в АТ КБ «Приватбанк», які розміщені в мережі інтернет на офіційному сайті Банку. Приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування відбулось шляхом підписання Анкети - заяви позивачем від 29.05.2013 року. Вказує, що кожна транзакція забезпечена захистом від шахрайських дій, а саме проходження клієнтом авторизації, тобто введення реквізитів карти, які дають можливість ідентифікувати клієнта та його картковий рахунок. Порядок відкликання розрахункових документів передбачено ст. 23 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»., відповідності до п.23.1 ст.23 якого платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує його ініціатора, документа на відкликання. Однак, позивач до банку платника про повернення переказаних коштів до настання дати валютування не звертався. А звернувся до банку платника вже після настання дати валютування, а саме після зарахування коштів на рахунок отримувача. З виписки по рахунку позивачем за період з 01.04.2018 року по 02.08.2018 року ініційовано міжнародні платежі за допомогою використання реквізитів платіжної картки MasterCard в тому числі й на території Австірї. При цьому, оспорюється міжнародний платіж за 31.07.2018 року на суму 220 Євро. За зверненням позивача банком було ініційовано претензійну роботу згідно з правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard з приводу оскарження проведеної операції з платіжної картки клієнта від 31.07.2018 на суму 220 Євро. За результатами звернення у задоволенні заяви позивача було відмовлено, посилаючись на відсутність складу спірності транзакцій, оскільки послуга по переказу коштів була здійснена з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням строку дії та СVV/CVC2 паролю, відомому лише держателю картки. Оскільки позивачем не доведено обставини, які б давали підстави вважати, що дана транзакція являлась несанкціонованою,помилковою чи шахрайською. Приватбанком, як банком емітентом, було належним чином виконано доручення клієнта, що свідчить про відсутність спірності проведених транзакцій. Крім того, грошові кошти в сумі 6954,19 грн. які було перераховано кредитними коштами, позивачем банку не повертались, а також і відсотки і пеня, що свідчить про відсутність завданої шкоди. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
05.03.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, уз в'язку з безпідставним списуванням коштів з банківської картки.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що позов є необґрунтованим та безпідставим, а наведені у ньому відомості та докази такими, що належним чином непідтверджені та недоведені.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є держателем картки міжнародної платіжної системи MasterCard № НОМЕР_1 відкритої у Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Факт підписання заяви та отримання карток не заперечується відповідачем.
Як вказує позивач у позовній заяві, що 31.07.2018 року о 23:00 год. на його номер телефону НОМЕР_2 через систему «Приват24» надійшло повідомлення про невірне введення пін-коду картки при зняття готівки. Потім повторно надходило о 23:02, 23:03, 23:23. 01.08.2018 року зателефонувавши до coll-центру банку, позивач заблокував картку № НОМЕР_1 , при цьому жодних коштів, товарів та послуг за допомогою картки придбано не було.
01.08.2018 року перевіривши баланс карток через систему «Приват24», позивач виявив, що з його картки відбувся неправомірний переказ кредитних котів № НОМЕР_1 який складає 6954,19 грн., що дорівнює 220 євро, проте вказаними коштами він не користувався як при розрахунках у безготівкові формі так і при знятті готівки. В системі приват 24 вказано, що позивач придбав товар на території Австрії. Також, 31.07.2018 відповідачем нараховано заборгованість по картці № НОМЕР_1 , включаючи нарахування відсотків та пені.
28.12.2018 позивач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з вимогою, яка зареєстрована за № 461504-ВБ від 28.12.2018 року про повернення безпідставно набутих коштів, у зв'язку з тим, що ним не використовувались вказані кошти.
Листом від 20.1.0.0.0/7-181228/343 від 17.01.2019 року банком повідомлено про відмову у задоволенні вимог про повернення коштів.
В подальшому позивач звернувся повторно до банку з вимогою №21454-ВБ від 05.02.2019 року щодо обґрунтованої інформації щодо проведеної транзакції від 31.07.2018.
На вказану вимогу, надано відповідь від 04.03.2019 №20.1.0.0.0/7-190205/1242, та зазначено, що з картки № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів і при здійсненні переказу були використані реквізити платіжної картки банку з правильним введенням строку дії та CVV2/CVC2, що відомі лише держателю картки.
02.04.2019 року ОСОБА_1 для отримання більш детальної інформації стосовно здійснення вказаної транзакції, звернувся зі скаргою до ГУ НБУ по м. Києві та Київській області.
У відповідь на скаргу Національний банк України направив лист від 17.04.2019 № 20-0007/21135, у якому зазначив, що не може надати відомості щодо здійснення транзакції, оскільки не має таких відомостей, а також запропоновано звернутись до слідчих органів Національної поліції.
Як вбачається з виписок по рахунках вбачається, що міжнародні платежі здійснювались позивачем за період з 01.04.2018 по 02.08.2018, за допомогою використання реквізитів платіжної картки MasterCard в тому числі і на території Автрії, але при цьому опорюється міжнародний платіж за 31.07.2018 на суму 220 Євро.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ; мобільний платіжний інструмент - електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором; платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система; та користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи.
Згідно п.9.2 статті 9 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи. Внутрішньобанківська платіжна система діє відповідно до внутрішніх документів банку.
Згідно п.12.7 статті 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Відповідно до ч.1 Постанови Національного банку України № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» авторизація - процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу; код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації; персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН) - набір цифр або букв і цифр, відомий лише користувачу електронного платіжного засобу і потрібний для його ідентифікації та автентифікації під час здійснення операцій із використанням електронного платіжного засобу; платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.
Відповідно до статті 23 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Платіжна вимога на примусове списання коштів може бути відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на відкликання.
Відповідно до п. 32.3 статті 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
Тобто, користувач електронного платіжного засобу (платіжної картки), в даному випадку позивач, самостійно ініціював та здійснив переказ грошових коштів, використовуючи дані платіжної картки та власний номер мобільного телефону. В свою чергу, у Банку не було жодних підстав вважати, що здійснені платежі не ініційовані саме Клієнтом банку.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1088 ЦК України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Не проведення вищевказаних переказів було б порушенням з боку Банку вимог ст. 1066, 1068 ЦК України.
Аналіз статті 1073 ЦК України в розрізі виниклих спірних відносин вказує на відповідальність Заявника за безпідставне списання грошових коштів з рахунку Клієнта банку В той же час, як вже зазначалось, позивач який є клієнтом банку самостійно ініціював спірну транзакцію, яку він підтвердив за допомогою динамічного паролю, введенням строку дії та CVV2/CVC2, що відомі лише держателю картки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позивачем самостійно було здійснено спірну транзакцію, оскільки було позивачем підтверджено дію за допомогою введення паролю, введенням строку дії та CVV2/CVC2, які могли бути відомі лише держателю картки.
Слід також зазначити, що відповідно до виписки по карткам позивача, дані операції здійснювалис позивачем неодноразово(а.с.41-45)
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, здійснення переказу по картці № НОМЕР_1 від 31.07.2018 року на суму 6954,19 грн. (в еквіваленті 220 євро) відбувалось без втручання співробітників АТ КБ «ПриватБанк» із ручним введенням динамічного паролю, згенерованого та відправленого Банком у SMS повідомленні на ідентифікований Банком мобільний номер телефону Держателя платіжної картки, введенням строку дії картки та CVV2/CVC2, а відтак позивачем не доведено вину банку у безпідставному списанні коштів, а тому суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не було надано належних доказів в розумінні ст. 77 ЦПК України, на підтвердження своєї позиції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позву, оскільки доводи представника позивача спростовуються матеріалами справи та ніякими доказами об'єктивно не підтверджуються.
З огляду на викладене, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості відмовити, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 22, 203, 215, 216, 525, 526, 1166 ЦК України, Умовами і правилами надання банківських послуг, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Соколов