Номер провадження 2/754/359/21
Справа №754/13138/19
Іменем України
28 січня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Панченко О.М.
за участю секретаря судових засідань - Тимошенко К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
Позивач АТ «Ідея Банк» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 26.07.2010 року між ПАТ «Плюс Банк», назва якого в подальшому була змінена на АТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 910.71944. Згідно кредитного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 139123,29 грн., зі сплатою 25,99% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 03.09.2019 року має заборгованість у розмірі 54725,66 грн, з яких: прострочений борг 43 747,44 грн; прострочені проценти - 3 721,55 грн; 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості - 4 474,21 грн.; інші штрафні санкції - 2 782,46 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 року головуючим суддею по розгляду даної визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.09.2019 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини її неявки суду не відомі, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. В матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву від 31.10.2019 року, згідно якого остання зазначила, що погоджується з сумою заборгованості за тілом кредиту, однак заперечує щодо нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2010 року між ПАТ «Плюс Банк», в подальшому назву було змінено на АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 910.71944.
Згідно пункту 1 кредитного договору № 910.71944 Банк надає позичальнику кредит у сумі 139 123,29 грн. на строк 84 місяці.
Згідно пункту 2 даного кредитного договору, кредит надається для фінансування позичальником транспортного засобу марки «Мітсубіші», 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у сумі 121 299,00 грн.
За користування кредитом Позичальник сплачує проценти річні в розмірі 19.36 %, збільшена на 6.63 % (Маржу Банку), що разом складає 25.99 % .
Згідно кредитного договору позичальник зобов'язаний отримати кредит і погашати заборгованість за даним Договором у вигляді ануїтетних платежів відповідно до Графіку щомісячних платежів (п. 4 догвору).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Банком зобов'язання за договором виконались, а відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань.
Посилаючись на те, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, АТ «Ідея Банк» просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 54725,66 грн, з яких: прострочений борг 43 747,44 грн; прострочені проценти - 3 721,55 грн; 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості - 4 474,21 грн.; інші штрафні санкції - 2 782,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Вказаний позивачем розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.
Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 54725,66 грн., а також судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне Товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.М. Панченко