ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/870/21
провадження № 3/753/903/21
"05" лютого 2021 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,
24.11.2020 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись біля буд. № 11/1 по вул. Причальній в м. Києві, в порушення п. 2.3б, 13.1 ПДР України, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Porsche» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.
Крім того, відповідно до протоколу серії ДПР 18 № 140195 від 25.11.2020 р. 24.11.2020 р. приблизно о 20-00 год. ОСОБА_1 вживав алкогольні напої (пиво) після ДТП з його участю, маючи ознаки алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю, а у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП свою провину не визнав та надав суду наступні пояснення. ОСОБА_1 зазначив, що 24.11.2020 року приблизно о 20 год. 00 хв. він рухався на автомобілі «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 по території автостоянки по вул. Привокзальній, 11/1. Під час руху він незначним чином зачепив автомобіль «Porsche» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився поруч. Про скоєння наїзду на автомобіль він повідомив охоронця автостоянки ОСОБА_2 та залишив їй свої дані. На наступний день його викликали працівники поліції та повідомили про факт оформлення ДТП потерпілим для виплати страхового відшкодування. Факт вживання алкогольних напоїв під час ДТП та після його скоєння ОСОБА_1 заперечував.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що 24.11.2020 року приблизно о 20 год. 00 хв. вона перебувала на автостоянці по вул. Привокзальній, 11/1 в якості охоронця та в цей час до неї підійшов водій автомобіля «Нісан» НОМЕР_1 ОСОБА_1 та повідомив, що скоїв зіткнення з іншим автомобілем, який знаходився на стоянці «Porsche» д.н.з. НОМЕР_2 , а також залишив свої дані для повідомлення водія автомобіля «Porsche» про ДТП. Також свідок стверджувала, що жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, зокрема протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 № 140195 від 25.11.2020 р., ДПР 18 № 140196 від 25.11.2020 р., схему місця ДТП, пояснення потерпілого ОСОБА_3 , оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до вимог п.13.1 ПДР України - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3б, 13.1 ПДР та у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цьогопринципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Між тим, відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ч.4 ст. 130 КУпАП регламентують обов'язок водія транспортного засобу не вживати після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі. Проте зазначені положення стосуються випадків вживання алкогольних напоїв водієм до моменту приїзду працівників поліції для оформлення ДТП. Однак в судовому засіданні встановлено, що після ДТП ОСОБА_1 вирішив не викликати працівників поліції з огляду на незначні пошкодження транспортних засобів, а мав намір домовитись з потерпілим щодо добровільного відшкодування збитків. У зв'язку з цим він повідомив охоронця автостоянки про факт скоєння ДТП. При цьому працівники поліції склали протокол на ОСОБА_1 не в день скоєння ДТП, а на наступний день. Зазначені обставини свідчать про відсутність умислу водія ОСОБА_1 на вживання алкогольних напоїв після ДТП до приїзду працівників поліції. При цьому, суд враховує, що жодних належних доказів, що ОСОБА_1 після ДТП почав вживати алкогольні напої матеріали справи не містять. Охоронець автостоянки ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтвердила, що ОСОБА_1 після ДТП не перебував з ознаками сп'яніння.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що твердження працівників поліції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджене належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що працівниками патрульної поліції не було надано належних доказів наявності невідповідностей дій ОСОБА_1 вимогам п. 2.5 ПДР України, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП та з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,251,252, 268,283-285 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 340 гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв