Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-272/05
Провадження 2-зз/711/1/21
04 лютого 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Казидуб О. Г.
за участю секретаря - Зайцевій О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси заяву адвоката Антонюк Ірини Андріївни, як представника ОСОБА_1 , про скасування арешту накладеного на квартиру -,
30.11.2020 року адвокат Антонюк І.А, як представник ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про скасування арешту накладеного на квартиру АДРЕСА_1 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси в справі №2-272/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання свідоцтва про право власності на житло, договору дарування, договору купівлі-продажу недійсними, рішення Придніпровського райвиконкому м. Черкаси від 28.11.2001 року частково недійсним та вселення.
Свою заяву обґрунтовувала тим, що відповідно до ордеру на житлове приміщення № 668, який виданий на підставі рішення Придніпровського райвиконкому ради народних депутатів № 527 від 15.11.1995 року, ОСОБА_3 отримав право на зайняття квартири АДРЕСА_2 , в якій він з 01.12.1995 зареєстрований та постійно проживає.
За вказаною адресою були зареєстровані відповідачка ОСОБА_6 , яка є донькою колишньої дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_7 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.09.2001 року за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 , в подальшому зняті з реєстраційного обліку.
Рішенням Придніпровського райвиконкому м. Черкаси № 721 від 28.11.2001 року вказана квартира була приватизована і ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на дану квартиру.
19.12.2001 року ОСОБА_3 подарував квартиру своєму батькові ОСОБА_4 на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Малою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 9951, який в свою чергу 14.03.2003 року продав квартиру ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі за № 1431 та посвідченого приватним нотаріусом Захарченко А.І.
В подальшому ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання свідоцтва про право власності на житло, а також - договору дарування, договору купівлі - продажу недійсними, рішення Придніпровського райвиконкому м. Черкаси від 28.11.2001 року частково недійсним та вселення її у вказану квартиру.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.03.2005 року вищевказані позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та крім того накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено її відчуження.
Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2005 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.03.2005 року залишене в силі.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням задоволено в повному обсязі. Визнано ОСОБА_6 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
05 травня 2015 року вказане судове рішення вступило в законну силу та на даний час ніким не оскаржувалось.
На даний час ОСОБА_3 зареєстрований в квартирі один. Оскільки всі попередні правовстановлюючі документи, в тому числі свідоцтво про право власності на житло, видане на його ім'я були визнані судом недійсними, він має намір повторно зібрати документи для передачі квартири у його власність шляхом приватизації.
В липні 2020 року ОСОБА_3 вирішив перевірити наявність арештів та заборон відносно квартири АДРЕСА_1 та встановив, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна наявний арешт нерухомого майна, який накладений відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкас і від 04.03.2005 року (суддя Колода Л.Д.)
Незважаючи на те, що договір купівлі-продажу квартири від 14.03.2003 визнаний недійсним, відповідно до відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження, зазначено, що арешт накладений на майно власника ОСОБА_5 . - квартиру АДРЕСА_1 .
На даний час ОСОБА_3 , є єдиним та повноправним користувачем даної квартири, подальше перебування даної квартири під арештом, є неправомірним і таким, що порушує його право на приватизацію житла.
А тому просив скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 1760465.
З ініціативи суду призначено судове засідання для розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
В судове засідання адвокат Антонюк І.А. надала заяву з проханням розглянути заяву без її участі та скасувати накладений арешт.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоч були повідомлені про судове засідання належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
В 2004 році ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання свідоцтва про право власності на житло, договору дарування, договору купівлі-продажу недійсними, рішення Придніпровського райвиконкому м. Черкаси від 28.11.2001 року частково недійсним та вселення.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.03.2005 року позов ОСОБА_2 було задоволено повністю. Крім того рішенням суду було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено її відчуження.
Згідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.03.2005 року на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.03.2005 року накладено арешт нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1760465.
В подальшому вказане рішення було скасовано та справа переглядалась в судах різних інстанцій.
02.11.2005 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було винесено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено повністю, а саме: «Визнати рішення Придніпровського райвиконкому м.Черкаси від 28 листопада 2001 року № 721 «Про приватизацію державного житлового фонду» недійсним в частині передачі безоплатно в особисту власність ОСОБА_1 державного житла, в якому він проживав, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 28 листопада 2001 року і зареєстроване в Черкаському бюро технічної інвентаризації за № 138.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Малою Н.А. 19 грудня 2001 року.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Захарченко А.І. 14 березня 2003 року.
Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .»
Вказане рішення було залишено без змін апеляційною, касаційною інстанціями та набрало законної сили.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.02.2015 року у справі №711/12184/14-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , третя особа: комунальне підприємство «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме: «Визнано ОСОБА_8 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 ».
Рішення суду від 24.02.2015 року набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч.1 ст. 158 ЦПК України, - суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судом встановлено, що рішення суду від 04.03.2005 року (суддя Колода Л.Д.) було скасоване. За результатами нового розгляду справи прийнято нове рішення суду від 02.11.2005 року, яке набрало законної сили. Інші заходи забезпечення позову, ніж були накладені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.03.2005 року не застосовували.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відпала необхідність в забезпеченні позову у справі №2-272/05, які були застосовані рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси 04.03.2005 року.
А тому зазначені вище заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 149, 158, 353, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_9 , як представника ОСОБА_1 , про скасування арешту накладеного на квартиру - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті рішенням Придніпровського районного суду від 04.03.2005 року у справі №2-272/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконкому Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання свідоцтва про право власності на житло, договору дарування, договору купівлі-продажу недійсними (суддя ОСОБА_10 ) у вигляді накладення арешту на :
- квартиру АДРЕСА_1 , що на даний час зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2003 року та заборони на її відчуження (реєстраційний номер 1760465).
Копію ухвали направити до Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ЦНАП Черкаської міської ради для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали виготовлено 04.02.2021.
Головуючий: О. Г. Казидуб