Справа № 548/64/20
Провадження №1-кп/548/24/21
10 лютого 2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михнівці Лубенського району Полтавської області, та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, такого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, інвалідності не має, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 20.04.2018 року, близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи гарантоване ст. 30 Конституції України право громадянина на недоторканість житла, без дозволу власника житла - потерпілого ОСОБА_6 - та проти волі особи, що проживала в будинку - співмешканки потерпілого ОСОБА_7 - шляхом розбиття віконного скла незаконно проник до будинку потерпілого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився до виявлення його там працівниками поліції.
При розгляді справи в суді обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, визнав частково. В судовому засіданні пояснив, що знайомий із співмешканкою потерпілого ОСОБА_6 - свідком ОСОБА_7 , знав де остання проживала. На початку квітня ОСОБА_7 запросила його до себе в гості. 20 квітня 2018 року після вживання спиртного, він вирішив піти до останньої в гості додому, так як знав, що потерпілого вдома немає. Близько 21 год 30 хв прийшов до її господарства, що за адресою АДРЕСА_2 . Переліз через паркан у двір, став стукати у вікно та двері, чув, що вдома хтось є. Що розбивав стекло і залазив в середину хати, не пам'ятає. Прийшов до тями, коли знаходився перед дверима, був побитий, не знає, ким. Поруч були працівники поліції. Винним себе визнав частково, так як прийшов в гості до дружини потерпілого на її запрошення. В зв'язку з чим, цивільний позов потерпілого також не визнає.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, його винуватість стверджується наступною сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів:
- показаннями в судовому засідання потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що він є власником житлового будинку в АДРЕСА_2 , де мешкає разом із співмешканкою ОСОБА_7 20.04.2018 року його не було вдома, так як він був в рейсі, бо працює водієм вантажного автомобіля. Ввечері до нього зателефонувала його співмешканка і повідомила, що вона вдома і до неї намагається потрапити в будинок обвинувачений ОСОБА_4 . Після чого він зателефонував в поліцію і повідомив про даний факт, також сказав співмешканці тікати з дому до сусідів. Наступного дня коли приїхав додому, то виявив пошкодженими вхідні двері та розбите вікно з залу кімнату, в будинку були сліди крові. Вважає, що ОСОБА_4 заслуговує суворого покарання, крім того просив задовольнити його цивільний позов, так як злочинними діями, йому було спричинено моральну шкоду;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні вказала, що проживає в будинку свого цивільного чоловіка ОСОБА_6 , в с. Вишневе Хорольського району Полтавської області. ОСОБА_4 знає як односельчанина, у ворожих сосунках з ним не перебувала. 20.04.2018 року близько 21 год 30 хв приїхав ОСОБА_4 на велосипеді, почав гупати в забор, був п'яний. Вона вийшла, сказала йому, щоб він йшов додому, та він переліз через забор і почав виривати двері. Вона замкнулась в будинку зсередини, зателефонувала чоловікові та викликала поліцію. Після того як обвинувачений не зміг вибити двері, він відкрив ставні і вибив вікно у прихожу, в цей час вона, зайшла до спальні, вибила вікно і втекла до сусідки ОСОБА_8 . Як приїхали працівники поліції, вона разом з ними пішла до будинку, перелізли разом через ворота, з вулиці відчинила вхідні двері в хату, де в середині будинку знаходився обвинувачений ОСОБА_4 , який лежав на ліжку п'яний, шия в нього була порізана від віконного скла. В будинку лежала цеглина. Вказала, що останній раз перед цими подіями ОСОБА_4 , бачила за тиждень. Повідомила суду, що в її присутності обвинуваченого ніхто не бив та до себе вона його не запрошувала;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що станом на 2018 рік працював в Хорольському ВП ГУНП в Полтавській області на посаді оперуповноваженого. Обвинуваченого знає, так як в кінці квітня 2018 року, точного числа не пам'ятає, він разом із співробітником цього ж відділення поліції виїздив на виклик в с. Вишневе Хорольського району, де в дворі потерпілого ОСОБА_6 він бачив, як обвинувачений залазив у будинок цього потерпілого через вікно. Співмешканка потерпілого вийшла до них на вулицю, та відчинила вхідні двері в будинок, де вони виявили обвинуваченого. В останнього були порізи на голові від віконного скла. Обвинуваченого ні він, ні його напарник ОСОБА_10 не били. Після складання протоколу за ст. 173 КУпАП, обвинуваченого відвезли в м. Хорол, де висадили біля райвідділу поліції;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який надав в судовому засіданні показання, аналогічні за змістом до тих, що надавав свідок ОСОБА_9 ;
- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 08.06.2018 року, в якій потерпілий ОСОБА_6 просить притягнути до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 1 КК України, в зв'язку з його незаконними діями;
- протоколом огляду місця події від 09.06.2018 року та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано господарство та будинок потерпілого, а також вказане вікно, через яке обвинувачений проник до будинку;
- копією договору купівлі-продажу від 18.06.2008 року та витягом з Державного реєстру правочинів № 6097766 від 18.06.2008 року, згідно яких житловий будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.12.2019 року та фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_7 , де остання розповіла та вказала на місцевості порядок своїх дій та дій обвинуваченого ОСОБА_12 при вчинення останнім злочину;
- речовими доказами.
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченого ОСОБА_4 , про те, що він прийшов в господарство потерпілого ОСОБА_6 на запрошення його співмешканки, так як ці свідчення обвинуваченого спростовуються показаннями свідка ОСОБА_13 , яка вказала, що хоч і знає ОСОБА_12 про те він є їй малознайомою особою, до себе в гості вона його не запрошувала. Коли останній прийшов та став стукати у двері і вікна, вона йому говорила йти із двору, коли розбив вікно і став залазити в будинок, зателефонувала співмешканцю та викликала поліцію.
Надаючи перевагу показанням свідка ОСОБА_7 перед показаннями обвинуваченого, суд враховує, що показаня свідка є послідовними та логічними, і такими, що узгоджуються із фактичними обставинами справи.
Так, фактичні обставини справи та поведінка обвинуваченого свідчать про те, що ОСОБА_13 не запрошувала в гості обвинуваченого.
Обвинувачений в судовому засіданні не зміг пояснити, чому, якщо він прийшов на запрошення співмешканки потерпілого, то остання його не впускали в помешкання, а він бив у двері, вибив вікно та заліз у будинок, що змусило ОСОБА_13 через інше вікно втікати із будинку.
В судовому засіданні ОСОБА_13 категорично заперечила факт висловлення пропозиції обвинуваченому прийти до неї в гості.
Суд вважає, що такі показання надані обвинуваченим ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений проступок.
Виходячи з викладеного, суд вважає що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи, є вірною, так як цей обвинувачений, 20.04.2018 року близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без дозволу власника чи володільця житла шляхом розбиття віконного скла незаконно проник до житлового будинку потерпілого ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_2 .
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що станом на день розгляду справи вчинене кримінальне правопорушення кваліфікується як проступок.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує те, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченого, який на день постановлення вироку суду досяг пенсійного віку, враховуючи його майновий стан, а тому суд приходить до висновку, що серед визначених законом видів покарань єдиноможливим та необхідним для виправлення обвинуваченого є покарання у вигляді штрафу.
Вирішуючи справу в частині заявленого потерпілим ОСОБА_6 цивільного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 17-1 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 3 цієї ж постанови встановлено, що під моральною (немайновою) шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Так, потерпілим ОСОБА_6 по справі заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
На обґрунтування моральної шкоди цивільний позивач зазначає, що у зв'язку з учиненим ОСОБА_4 щодо нього проступком йому завдана значна моральна шкода у вигляді психічних переживань та моральних страждань від посягання на недоторканість його житла.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду на свою користь в сумі 10 000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення цивільного позову заперечував, позовні вимоги не визнав.
Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , приходжу до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що внаслідок незаконного проникнення ОСОБА_4 до до житла потерпілого ОСОБА_14 була заподіяна моральна шкода у вигляді психічних переживань та моральних страждань від посягання на недоторканість його житла. При цьому суд враховує характер дій обвинуваченого, так як проникнення супроводжувалося пошкодженням майна, при цьому, на переконання суду, потерпілий дійсно переживав та боявся за свою співмешканку у зв'язку з такою поведінкою обвинуваченого.
Відтак, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, характеру негативних наслідків, викликаних його діями, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, суд, з врахуванням вимог розумності і справедливості, вважає необхідним зменшити розмір заявленої потерпілим моральної шкоди, та вважає необхідним визначити розмір морального відшкодування в сумі 7 000 грн.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним проступком.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Речові докази по справі у вигляді матеріалів перевірки № 508, ЄО№ 1217 від 20.04.2018 року на 7 арк. залишити в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження копію вироку суду направити поштою не пізніше 10.02.2021 року.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд.
Головуючий: