Справа № 554/6864/20
Провадження № 2/545/247/21
"10" лютого 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Потетій А.Г.,
з участю секретаря - Данко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 08.12.2009 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір №б/н, на підставі якого позичальник отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Договір укладений шляхом заповнення відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Разом з тим, позичальник умови договору не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 18.05.2020 року становить 114 306,81 грн., та складається з наступного:
- 6123,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.
6123,61 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 2201,60 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;
105981,60 грн. - нарахованої пені.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У судове засідання представник позивача не з'явився надавши суду заяву з проханням розглядати дану справу у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, з часу відкриття провадження у справі 18.11.2020 року відзиву на позов не подала, неодноразово надавала заяви про відкладення розгляду справи для його подання відзиву але протягом двох місяців відзив до суду не надала. Такі дії відповідача суд розцінює як навмисне зловживання своїми процесуальними правами направленими на затягування розгляду справ, а тому вважає за можливе провести розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.12.2009 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, на підставі якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 5000,00 грн. Договір укладений шляхом заповнення відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Проте позичальник умови договору не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18.05.2020 року становить 114 306,81 грн.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку».
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 18.05.2020 року становить 114 306,81 грн., та складається з наступного:
- 6123,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.
6123,61 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 2201,60 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;
105981,60 грн. - нарахованої пені.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 08.12.2009 року, ОСОБА_1 08.12.2009 року під підпис ознайомлена з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а саме ознайомлена з умовами нарахування пені та реальною відсотковою ставною за користування кредитними коштами. /т. 1 а.с. 22/
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до приписів статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань з погашення основної суми боргу та відсотків за користування кредитними коштами, з огляду на важкий фінансовий стан відповідача, а також те, що розмір нарахованої позивачем пені є досить великим, неспіврозмірним з сумою основного боргу, також те, що позивач почавши нараховування пені з 01.05.2016 року, більше чотирьох років не звертався з позовом до суду про її стягнення, тим самим збільшуючи її розмір, суд дотримуючись принципу розумності та справедливості, враховуючи інтереси сторін, з власної ініціативи приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені до розміру основної заборгованості за кредитним договором у сумі 6123,61 грн.
При цьому, заяви про застосування позовної давності відповідачем не подано.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 08.12.2009 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків за користування ними та пені.
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, а саме підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.12.2009 року станом на 18.05.2020 року в розмірі 14 448,82 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн. 82 коп.), яка складається з: 6123,61 грн. (шість тисяч сто двадцять три грн. 61 коп.) - заборгованості за тілом кредиту; 2201,60 грн. (дві тисячі двісті одна грн. 60 коп.) - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 6123,61 грн. (шість тисяч сто двадцять три грн. 61 коп.) - нарахованої пені.
Та слід відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 99 857,99 грн. нарахованої пені.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 266,00грн., в іншій частині сплачений позивачем судовий збір підлягає віднесенню за його рахунок.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 78-80, 141, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 17.10.2000 року) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.12.2009 року станом на 18.05.2020 року в розмірі 14 448,82 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн. 82 коп.), яка складається з:
- 6123,61 грн. (шість тисяч сто двадцять три грн. 61 коп.) - заборгованості за тілом кредиту;
- 2201,60 грн. (дві тисячі двісті одна грн. 60 коп.) - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;
- 6123,61 грн. (шість тисяч сто двадцять три грн. 61 коп.) - нарахованої пені.
Відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 99 857,99 грн. нарахованої пені.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 17.10.2000 року) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 , МФО 305299) судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 266,00 (двісті шістдесят шість) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя А.Г. Потетій