13.05.10р.Справа № 19/49-10(9/188-09)
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз", м.Кривий Ріг
про стягнення 482 026 грн. 44 коп.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Увлахович В.М.
Представники:
Від позивача: Нестерчук А.П. - дов. від 28.12.2009 р.
Від відповідача:Лихин М.М. - дов. 14.01.2010 р.
Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ у травні 2009 р. звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз", м.Кривий Ріг і просить стягнути з останнього на свою користь суму 5 585 421,59 грн. заборгованості та судові витрати в повному обсязі.
Рішенням господарського суду від 04.08.2009 р. по справі № 9/188-09 позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача суму 2 473 703,58 грн. основного боргу, 482 026,44 грн. пені, 471 644,45 грн. збитків від інфляції, 60 253,30 грн. три проценти річних, 15 922,22 грн. витрат по сплаті держмита, 195,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 р. апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.09 у даній справі змінено та викладено його резолютивну частину в такій редакції:"Стягнути з відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 2 473 703 грн. 58 коп. основного боргу, 482 026 грн. 44 коп. пені, 60 253 грн. 30 коп. річних, 512 140 грн. 88 коп. втрат від інфляції, 16 107 грн. 50 коп. держмита і 197 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ. В решті позову відмовити".
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 р. скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 р. у справі № 9/188-09 в частині стягнення 482 026,44 грн. пені, справу № 9/188-09 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням голови господарського суду від 09.04.2010р. справу № 9/188-09 передано на розгляд судді Петренко І.В., в зв'язку з тим, що Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010 р. скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 р. у справі № 9/188-09 в частині стягнення 482 026,44 грн. пені, справу № 9/188-09 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.10 р. справу № 9/188-09 прийнято до свого провадження, присвоїно їй № 19/49-10(9/188-09) та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача надав заперечення щодо зменшення пені та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача посилається на тяжкий фінансовий стан та інші підстави, в зв'язку з чим просить зменшити суму пені.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
29.12.07 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) і відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз" (покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/07-2743, за яким постачальник зобов"язався передати покупцю протягом січня-грудня 2008 року природний газ, а відкрите акціонерне товариство "Криворіжгаз" повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" свої зобов"язання за даним договором виконала, передавши відповідачу протягом січня-грудня 2008 року природний газ на загальну суму 65 010 945 грн. 24 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач розрахувався за поставлений природний газ у сумі 60 511 341 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 10 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.
На момент звернення з позовом до суду сума основного боргу відкритого акціонерного товариства "Криворіжгаз" перед дочірньою компанією "Газ України" становила 4 499 603 грн. 57 коп.
У квітні 2009 року боржник зменшив суму боргу на 2 025 899,99 грн.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цього враховуюється ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідач звернувся до господарського суду із заявою про зменшення розміру пені, посилаючись на цільове газопостачання, тяжкий фінансовий стан підприємства, постачання газу населенню, рішення Криворізького міськвиконкому та інші підстави. Крім цього заперечує також взагалі проти стягнення пені.
Позивач заперечує щодо зменшення пені посилаючись на наступне:
9 лютого 2010 року Вищим господарським судом України було прийнято постанову у даній справі №9/188-09, якою касаційну скаргу ВАТ «Криворіжгаз»задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2009 року у оправі № 9/188-09 в частині стягнення 482 026 грн. 44 коп. пені скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2009 року залишено без змін.
ДК «Газ України», керуючись ст.22, 83 ГПК України, ст.233 ГК України, 551ЦК України заперечує щодо зменшення пені та вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Стаття 233 ГК України, зазначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Дана норма стосується саме збитків. Відповідно до статті 224 ГК України під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В даному ж випадку позивач має прострочення грошового зобов'язання, а не збитки. Якщо суд, зменшуючи пеню, приходить до висновку про необхідність застосування статті 233 ГК України, то в даному випадку повинно бути дана належна правова оцінка доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Оскільки, Відповідачем обґрунтування щодо наявності збитків надано не було, то відповідно не має правових підстав застосовувати до спірних правовідносин статті 233 ГК України.
Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати:
- ступінь виконання зобов'язання боржником. Суд повинен узяти до уваги даний факт, незважаючи навіть на те, що часткове виконання є неналежним. Зменшення розміру штрафних санкцій має бути мінімальним, якщо боржник не починав виконання своєї частини зобов'язання;
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан боржника і кредитора;
- не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, суд повинен обов'язково виконати імперативні вимоги ст.233 ГК України у разі застосування вказаної норми, а саме об'єктивно оцінити три складові:
- ступінь виконання зобов'язання боржником;
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Проте, в порушення вказаної статті, відповідач обґрунтовує свою позицію лише з огляду на першу складову - «ступінь виконання зобов'язання боржником»та майновий стан лише Відповідача.
Стосовно майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, необхідне зазначити наступне.
ДК "Торговий дім "Газ України", а після реорганізації - ДК "Газ України", забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, ДК "Газ України" як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Основна частина газу, яка поставляється споживачам України, особливо промисловим, це газ додатково закуплений НАК "Нафтогаз України" по імпорту, який передається ДК "Газ України" для подальшої реалізації. ДК "Газ України" як правонаступник ДК "Торговий дім "Газ України", для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь ДК "Газ України". Несплата боргів
перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України.
Крім цього ДК «Газ України»не є газовидобувною компанією, а є загальноукраїнським постачальником природного газу для всіх категорій споживачів, постачає природний газ отриманий за договорами з НАК «Нафтогаз України», яка в свою чергу даний природний газ закуповує за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. Умовами зовнішньоекономічних контрактів за якими закуповується природний газ для більшості категорій споживачів України встановлені чіткі та жорсткі строки розрахунків за спожитий газ. Так, загальний розмір заборгованості ДК «Газ України»перед НАК «Нафтогаз України»за спожитий протягом 1998 - 2009 років природний газ становить більше 22 млрд. 156 тис, грн., з яких: 6,7 млрд. грн.. за період 1998-2004 років; 1,8 млрд. грн.. за період 2006 року; 1,1 млрд. грн.. за період 2007 року; 3,2 млрд. грн.. за період 2008 року; 9,4 млрд. грн.. за період 2009 року.
До вказаної заборгованості також входить і заборгованість ВАТ «Криворіжгаз»за спожитий природний газ в минулі періоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, необхідно дослідити «не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Тобто суд повинен прийняти до уваги негативні наслідки спричинені ДК «Газ України» від прострочення виконання зобов'язання ВАТ «Криворіжгаз».
Вказану вище заборгованість ДК «Газ України», в силу ст. 525, 526, 617 ЦК України, зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів. Також слід звернути увагу на ту обставину, що невиконання своїх грошових зобов'язань за отриманий природний газ перед НАК «Нафтогаз України»в подальшому призведе до невиконання грошових зобов'язань перед іноземними постачальниками. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України.
Щодо ступеню виконання зобов'язання та інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, слід зазначити, що загальна вартість спожитого ВАТ «Криворіжгаз»природного газу за спірним договором становить 65 010 945,24 грн. На момент звернення з позовною заявою сума основного боргу Відповідачем була сплачена лише частково в розмірі 60 511 341,67 грн. проте із значним простроченням, а розмір прострочення за кожний місяць поставки природного газу складав від 4 млн. до 9 млн. грн. Однак розмір заявленої до стягнення пені складав 509 935,24 грн. що становить лише 0,79% від загальної вартості спожитого природного газу.
При цьому Відповідач, в порушення ст.233 ГК України, п.З ст.83 ГПК України, посилається на достатність обставин та правових підстав для зменшення пені, що на думку ДК «Газ України»є не співрозмірно з відповідальністю за значне порушення грошового зобов'язання.
Згідно п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Господарський суд не має права зменшувати розміру санкцій, передбачених нормами чинного законодавства. Так, у п.6 листа від 31.03.99р. №01-8/141 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році»Вищий арбітражний суд України, відповідаючи на питання, чи вправі арбітражний суд застосовувати пункт 3 статті 83 АПК у разі, коли суми штрафу і пені, нарахованих за порушення антимонопольного законодавства, не сплачені винною особою через її важкий фінансовий стан, зазначив, що стаття 83 АПК України та стаття 205 Цивільного кодексу України надають суду право зменшувати розмір неустойки (пені, штрафу) лише у випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за цивільно-правовими угодами, а не будь-яку неустойку взагалі.
Вищим господарським судом України було прийнято ряд постанов в яких колегії суддів приходять до висновку, що при вирішенні питання щодо зменшення пені суд повинен був об'єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а важкий фінансовий стан боржника, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника не є винятковими обставинами в розумінні п.З ст.83 ГПК України. Таким чином, Вищий господарський суд України, щонайменше в 8 (восьми) постановах дійшов до висновку, що відсутність вини відповідачів у виникненні боргу, їх важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні п.З ст.83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.
Крім того, з наведених вище постанов Вищого господарського суду України вбачається, що застосування п.З ст.83 ГПК України передбачає принаймні дослідження усіх істотних обставин справи та дійсних належних доказів наявності виняткових обставин. Проте, в письмових поясненнях, відзиві на апеляційну скаргу, будь - яких належних та допустимих доказів наявності виняткових обставин Відповідачем надано не було. В тому числі Відповідачем не було надано й доказів важкого фінансового стану, невідповідності тарифів на теплову енергію вартості енергоносіїв, невиконання контрагентами боржника своїх зобов'язань та інших.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Заперечення та доводи відповідача господарський суд відхиляє на підставі вищевикладеного, а також строки та розмір стягнення пені передбачені умовами укладеного договору між позивачем та відповідачем.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги в частині пені задоволені в повному обсязі, але їх не стягує, так як вони вже стягнуті за первинним рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз", 50051, м.Кривий Ріг, пр. Металургів, 1 ( р/р № 26032050897100 в АКБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 03341397) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 ( р/р № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму 482 026 (чотириста вісімдесят дві тисячі двадцять шість) грн. 44 коп. пені, про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко